Користування картою або схемою в поході

Починаємо роботу з розпізнавання за орієнтирами та відомими ознаками. Діти мають згадати, що знаходиться за поворотом, за горою, за озером, на півночі, на півдні тощо.

На наступну прогулянку візьміть із собою карту. Навчіть дітей розпізнавати на місцевості об’єкти, зображені на ній.

Пізніше діти навчаться визначати точку свого місцезнаходження відносно орієнтирів та навколишніх предметів. Причому кожна дитина отримує своє завдання для орієнтування упродовж усього шляху. Завдання дітям слід давати диференційовано, залежно від топографічної підготовки. Головне, щоб кожна дитина виконала своє завдання.

Далі навчіть дітей визначати сторони горизонту, спочатку за компасом, потім за місцевими ознаками, за Сонцем тощо.

Під час підготовки та проведення подорожей застосовують такі методи краєзнавчих досліджень: літературний, картографічний, візуальний та метод польових спостережень.

Літературний метод полягає у вивченні літературних джерел про район мандрівки. Ознайомлення з літературою допоможе обрати найцікавіший маршрут походу, набути попередніх знань про край. Літературними джерелами про рідний край є проспекти, буклети про цікаві об’єкти та маршрути, підручники, альбоми та інше.

Метод польових спостережень застосовують для вивчення природних умов району, під час походу детально ознайомлюються з природними об’єктами - озерами, джерелами, рослинним і тваринним світом тощо.

 Картографічний метод передбачає роботу з картою для вивчення природи і господарства району подорожі. Тут можна використовувати географічні карти, за допомогою яких вивчають рельєф місцевості, наявність річок та озер, земельних угідь і лісів району, інші карти та картосхеми (ґрунтового і рослинного покриву, схеми ярів тощо). Після відповідної підготовки та вивчення умовних знаків діти можуть розпізнавати особливості місцевості за картою, складати схеми своїх маршрутів.

Візуальний метод – це безпосередні спостереження за явищами та екскурсійними об’єктами, які вивчаються під час походів та екскурсій. Всі визначні місця та об’єкти бажано фотографувати чи знімати відеокамерою.

    

Навчання дітей ходьбі на лижах

Фізичне виховання дітей відіграє важливу роль в загальному виховному процесі. Необхідно проводити систематичну роботу з дітьми (бажано з декількох видів фізичної культури), щоб викликати у них зацікавленість до рухливих ігор, літніх та зимових видів спорту та самостійної спортивної діяльності.

Дуже важливо при цьому створити умови для заняття фізичною культурою. Потреба в русі властива для дошкільника. В літній період є багато можливостей, щоб її задовольнити. А взимку... Більшість дитячих ігрових майданчиків у зимовий період вкриті снігом. Чистяться тільки доріжки, і якщо вони не присипані піском, то діти можуть там гратися, кататися на санчатах. Однак прилеглі до дитячих закладів ділянки замалі для проведення рухливих ігор та спортивних заходів. Тому часто навчають дітей ходьбі на лижах за межами території дитячих садків. Такі систематичні заняття мають на меті задовольнити потребу дітей у русі, зблизити їх з природою.

Важливо, щоб дитина змалечку вміла ходити на лижах, тоді вона зможе брати участь у лижних походах.

Восени (поки немає снігу) на прогулянках потрібно залучати дітей до різних рухливих ігор з метою виховати зацікавлення спортом, а також підготувати та загартувати організм.

Під час виконання вправ як у приміщенні, так і на свіжому повітрі, постійно нагадуйте дітям про правильне дихання (вдих – через ніс, видих – через рот), щоб воно стало звичкою. Скажіть дітям і про те, що повернувшись з прогулянки, не слід пити холодну воду. Постійно слідкуйте за дотриманням цих вимог.

Для виховання інтересу проводяться також прогулянки до парку, де восени можна гратися листям, жолудями, каштанами, щоб розвинути координацію рухів рук дітей запропонуйте їм збирати листя, каштани правою і лівою руками по черзі. Проведіть ігри “Дубовий листок”, “Листочок на пеньку” та дидактичні вправи на зразок: “Знайди дерево, на якому найбільше листя, і доторкнися до нього правою (лівою) рукою” та ін.

Безпосередню підготовку дітей до навчання ходьбі на лижах розпочніть ще з жовтня. На заняттях слід розвивати в дітей почуття рівноваги, ритму, а також правильну координацію рухів рук та ніг.

Вправи з рівноваги

  1. Різноманітні повороти.
  2. Ходьба по гімнастичній колоді.
  3. Біг з високо піднятими ногами.
  4. Нахили тулуба.
  5. Кроки – приставний крок убік.
  6. Вправи зі скакалкою.

Вправи для закріплення стопи

  1. Ходьба на носках.
  2. Ногами піднімати відрізки мотузки.
  3. Згинання та випрямлення пальців ніг.
  4. Кругові рухи у повітрі то правою, то лівою ногою.

Вправи для розвитку координації рухів рук та ніг

  1. Почергово виставляти вперед на носок праву й ліву ноги.
  2. Робити крок уперед правою ногою і витягувати уперед ліву руку (і навпаки).
  3. Ходьба вгору з правильною координацією рук та ніг.
  4. Почергово правою та лівою рукою збирати жолуді у відро.
  5. Сковзатися по підлозі, координуючи роботу рук та ніг.

Вправи з розвитку почуття ритму

  1. Стрибки на місці з почерговим підніманням правої та лівої ноги.
  2. Рухаючись по кругу, за сигналом вихователя піднімати руки вперед та в боки.
  3. Стрибки на місці (ноги разом), збільшуючи та зменшуючи темп за сигналом керівника.

Ігри

  1. “Біжи і не торкайся”

Шість лижних палок ставлять на відстані 2-2,5 метри одна від одної.

Дитина легко та швидко повинна пробігти між палками так, щоб не торкнутися їх. Замість лижних палок можна використати відмічені дерева чи прапорці.

  1. Спортивні ігри на горі та рівній місцевості

а) підйом вгору, руки за спиною; спуск згори і біг до прапорця;

підйом угору боком приставними кроками. Спуск згори і рух рівною місцевістю стрибками з круга в круг.

  1. Ігри з першим снігом

Діти йдуть за дорослим, ступаючи по його слідах (при цьому дорослий повинен обов’язково враховувати довжину дитячого кроку, оскільки, чим довший крок, тим складніше дитині зберегти рівновагу).

У цей період слід продовжувати і заняття у приміщенні. Проводяться бесіди, розглядаються картинки про зиму, зимові види спорту, туристське зимове спорядження, акцентується увага на положенні тіла, рук та ніг при ходьбі на лижах. Розкажіть про лижні види спорту окремо.

Поки снігу мало, слід навчати дітей вдягати лижі, застібати кріплення, чистити лижі, ставити їх на місце.

Протягом цього періоду також проводяться підготовчі вправи.

  1. Ходьба по вузькій лавочці.
  2. Пролізь через обруч.

Слід провести і бесідана теми:

  1. “Яка чудова в нас зима”.
  2. “Зимовий ліс”.
  3. “Положення тіла лижника при ходьбі на лижах”.

Знову слід наголосити на вимогах гігієни:

  1. Вдих – через ніс, видих – через рот.
  2. Після занять і прогулянок не можна пити холодну воду.

На заняттях з ліплення та малювання дошкільники зображають лижника. Під час аналізу робіт діти відмічають, наскільки правильно вони передали положення тіла лижника (тримається дуже прямо і т.п.).

Основні завдання навчання дітей:

  1. Розвивати почуття рівноваги.
  2. Розвивати почуття ритму при ходьбі на лижах.
  3. Продовжувати вправи на сковзання, роблячи крок довшим, при цьому намагаючись тримати правильно тіло, переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу, узгоджено працювати руками та ногами при катанні без палок та з палками.
  4. Навчити спускатися з гірок, гальмувати.
  5. Вчити підніматися на гірку.

На перших 2-3 заняттях треба закріпити вміння ходити на лижах. Щоб розвинути почуття лиж в дошкільників, слід використовувати і такі вправи:

  1. Пересуватися кроком.
  2. Пересуватися кроком убік (повороти переступанням на місці, повороти переступанням у русі).
  3. Ритмічна ходьба вдвох, тримаючись за руки, на рахунок.

Для розвитку почуття рівноваги при сковзанні я використовувала наступні вправи:

  1. Пройти коло, при цьому руки тримати за спиною.
  2. Нести сніг на витягнутих руках.
  3. Ритмічно піднімати та опускати гімнастичну палицю.
  4. Ходити між прапорцями, деревами так, щоб не торкатися до них лижами.

Дошкільникам необхідно ходити на кожному занятті по навчальній стежці, у результаті чого засвоюються основні елементи техніки руху на лижах. Відпрацьоване почуття ритму дозволить виконувати вправи з більшою точністю та легкістю. Крім того, ритм надає рухові емоційного забарвлення.

Відносно швидко діти оволодівають вмінням проходити в низькій стійці ворота з лижних палиць (для збереження рівноваги руки витягують уперед). Крім того потрібно вчити дітей правильно тримати лижні палки та енергійно відштовхуватися ними.

Під час навчання доцільно розділити дітей за здібностями (сильніші та слабші) на дві групи. Проводити заняття слід з урахуванням такого розподілу. З дітьми другої групи відпрацьовуються навики руху на лижах.

Дітей першої групи (сильніших) слід навчати спускатися з гори чи підніматися. Поступово в дітей зникає страх і з’являється інтерес до підйому та спуску з гірки. Ніколи не слід примушувати дошкільника щось робити. Результати будуть кращими тоді, коли дитина сама зацікавиться тією чи іншою справою.

Звертайте увагу дітей на те, що лижі потрібно ставити внутрішнім ребром паралельно одна до одної. Якщо ставити лижі носками доверху, п’ятками донизу, почнеться сковзання. Підйом діти засвоюють досить швидко. Більше часу йде на засвоєння навиків гальмування. Спочатку слід навчити спускатися на низькій стійці, потім – стоячи.

За несприятливої погоди заняття знову переносилися у приміщення. Вільний час можна присвятити замальовуванням вивчених рухів на лижах:

- рух убік приставним кроком;

- підйом «ялинкою»;

- підйом «сходинками»;

- поворот «віялом».

Малюнки покажуть, чи вміють діти направляти лижі вліво / вправо при виконанні приставного лижного кроку, підйомі «сходинками».

На завершення лижного сезону слід провести свято, на якому дітлахи покажуть те, чого вони навчилися. Так можна заохотити дітей до занять у наступному році.

Слід відмітити, що до кінця першої зими, при катанні на лижах, діти ще не вміють приймати правильне положення (недостатньо зігнута у коліні нога не дає можливості сильно відштовхуватися при сковзанні). Навики сковзання тільки починають формуватися. Це більш схоже навіть не на сковзання, а на підтягування відведеної убік ноги до опорної.

Щоб навчити дітей ходьбі на лижах, необхідна підготовка з осені.

Основну увагу слід приділяти розвитку координації рухів та рівноваги. Гарних результатів можна досягти лише за умов систематичних занять.

На завершення слід підкреслити, що лижні прогулянки в парк та ліс сприяють вихованню в дітей любові до природи, викликають почуття прекрасного та бажання дізнатися про щось нове, цікаве.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: