2018-02-14
693
Під час підготовки робочого місця для роботи, яка вимагає знімання напруги, слід виконати в зазначеній послідовності наступне:
- провести необхідні відключення і вжити заходів, що унеможливлюють помилкове або самочинне включення комутаційної апаратури;
- вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою. У випадку необхідності струмоведучі частини, які залишились під напругою, слід огородити;
- приєднати до «землі» переносні заземлення;
- перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, які слід заземлити для захисту людей від ураження електричним струмом;
- встановити заземлення (включити заземлюючі ножі, приєднати до відключених струмовідних частин переносні заземлення) безпосередньо після перевірки відсутності напруги, вивісити плакати «Заземлено» на приводах відключаючих комутаційних апаратів;
- огородити, за необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмовідні частини огороджуються до чи після їх заземлення.
|
|
|
Відключення (знімання напруги)
У разі виконання робіт на струмовідних частинах, що потребують знімання напруги, слід відключити:
- струмовідні частини, на яких виконуватиметься робота;
- струмовідні частини, які знаходяться під напругою і до яких можливе наближення людей, механізмів;
Під час підготовки робочого місця після відключення роз’єднувачів та вимикачів необхідно візуально переконатися у тому, що вони перебувають у відключенному положенні, а комутаційні апарати мають надійні покажчики положення контактів
В електроустановках до 1000 В з усіх боків струмовідних частин, на яких проводитиметься робота, напруга має бути знята шляхом відключення комутаційних апаратів з ручним приводом, а за наявності в схемі запобіжників – шляхом зняття останніх. У разі відсутності в схемі запобіжників запобігання помилковому включенню комутаційних апаратів має бути забезпечене такими заходами, як замикання рукояток або дверцят шафи на механічний замок, закриття кнопок, встановлення між контактами комутаційного апарату ізолюючих накладок тощо. У разі зняття напруги комутаційним апаратом з дистанційним керуванням необхідно від’єднати провід, який живить соленоїд включення, якщо в схемі відсутні запобіжники.
Якщо дозволяє конструктивне виконання апаратів і характер роботи, то перелічені вище заходи можуть бути замінені розшиновкою або від’єднанням кінців кабелю, проводів від комутаційного апарата або від устаткування, на якому слід проводити роботу.
|
|
|
Розшиновку чи від’єднання кабелю під час підготовки робочого місця може виконувати виробничий працівник, який має групу ІІІ під наглядом оперативного або оперативно-виробничого працівника.
Заземлення електроустановок
Захист від дотику до струмоведучих частин.
Технічні засоби: ізоляція струмоведучих частин, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, мала напруга, вирівнювання потенціалів, загороджувальні пристої, блокування, сигналізація, знаки.
Вили ізоляції:
- робоча(ізоляція струмоведучих частин, яка забезпечує нормальн уроботу)
- додаткова(встановлюється до робочої якщо вона ушкоджена)
- подвійна(склад. з роб і ще одної ізоляції)
- мала напруга(не > 42 В) для приладів, апаратів не великої потужності за допомогою понижуючих трансформаторів)
- ізоляція там де напруги не мало б бути, а вона зявляється
Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.
Захисне заземлення – навмисне електричне зєднання металічних неструмоведучих частин обладнання, які можуть опинитись під напругою або сполучений метал. частина – в землю.
Захистне заземлення використовують: у всіх випадках при змінні номінальній напрузі 380 В і вижче, і постійній напрузі 440 і >; в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних зм. стр 42-380 В і пост.110-440 В.
Опір заземлення<за опір людини.
Принцип дії – з < небезпекою. значення напруги (дотику і кроку) з умовою замикання на корпусі.
Опір заземлення електо. установок до 1000 не > 4 Ом. Якщо потужнімть джерела живлення < 100 кВА, то опір заземлюючого пристрою може досягнути 10 Ом, но не більше.
Методика визначення концентрації аерозолю свинцю, оксиду вуглецю і фтористого водню при пайці і випалі ізоляції.
Запиленість і загазованість атмосфери виробничих приміщень залежать від виду паяння і луження, кількості постів паяння, марки припою, флюсу, змиття, засобів локалізації та обсягу приміщень.
Питоме утворення аерозолю свинцю при луженні і пайці олов'яно-свинцевими припоями наступне:
n при пайці електропаяльником потужністю 20-60 Вт це 0,02- 0,04 мг. на 100 пайок;
n при луженні зануренням у припій (віднесений до поверхні ванної) 300-500 мг/м2*г;
n при луженні і пайці хвилею (віднесено до поверхні хвилі) 3000-5000 мг/ м2*г;
Залишки паяльного флюсу після операцій луження і паяння містять свинець, що може поступати в повітря приміщення. Залишки флюсу від 1000 паянь, виконаних електропаяльником, містять 0,4 мг свинцю.
Кількість оксиду вуглецю, що при випалі 1 гр. ізоляції при температурі 800-900 оС приведено в таблиці 6.1:
Таблиця 6.1
| Матеріал. | Кількість, мг/г. | Матеріал. | Кількість, мг/г. |
| Вініпласт. | 240 | Бавовна. | 100 |
| Поліхлорвініл. | 180 | Шовк. | 200 |
| Поліетилен. | 100 | Шовк і вініпласт. | 190 |
| Фторопласт. | 100 | - | - |
Примітка. При випалі фторопластової ізоляції, крім оксиду вуглецю, виділяється 3 мг. фтористого водню на 1 г. ізоляції, що обпалюється.
Знаючи питоме пило- і газоутворення, можна визначити концентрацію аерозолю свинцю, (мг/год):
при ручній пайці по формулі
C=0,6*y*n*t*N/ V,
С=0,6*0,7*15*8*4*20=4020
де y- питоме утворення свинцю, мг/ 100 пайок;
n- кількість пайок у хвилину, шт.;
t- тривалість зміни, г.;
N- кількість робочих місць, на яких ведеться пайка, шт.;
V- об'єм приміщення, м3;
при луженні зануренням у припій по формулі
C = ySt/ V,
де S - площа поверхні ванни, м2;
при пайці і луженні хвилею по формулі
С = ySt/ V,
де S - площа поверхні хвилі, м2;
Концентрація оксиду вуглецю або фтористого водню при випалі ізоляції можна визначити по формулі:
C=y1*m/ V,
де y1 - питоме утворення оксиду вуглецю або фтористого водню, мг/год;
m- маса ізоляції, що обпалюється, г.
