2018-02-14
593
Лабораторна установка побудована на базі двокоординатної системи позиціонування відіокамери. Внутрішні деталі, двигуни і механічні приводи, видно на рис.4.1
Рис.4.1 Зображення лабораторної установки двокоординатної системи наведення в полярних координата з допомогою промислового контролера
VIPA-100
Виводи схем керування двигунами, маса, повинні бути під’єднані до контролера. Для цього на корпусі установки встановлено роз’єм, до якого вони підключені. Оскільки є лише один вивід на «масу», можна бути впевненим, що еквіпотенціальність мас забезпечено.
За допомогою багатожильного провідника роз’єм установки з’єднаний з аналогічним роз’ємом на стенді. Цей роз’єм, в свою чергу, підключений до промислового контролера. Таким чином, до контролера можна підключити дану установку з відповідним роз’ємом.
Рис.4.2 Опис робочих частин установки
Агрегат складається двох колекторних машин постійного струму. Кожен має збудження від постійних магнітів. Опис робочих частин установки наведений на рис.4.2.
Колекторний електродвигун постійного струму ДПМ-35-Н1-02 із збудженням від постійних магнітів призначений для застосування як силові двигуни і для приводу різних механізмів короткочасної, повторно-короткочасної і безперервної дії в апаратурі промислової автоматики, телемеханіки, радіоелектроніки.
Основною переваго колекторних двигунів постійного струму є можливість регулювання частоти обертання в широкому діапазоні, лінійність механічної і, в більшості випадків, регулювальної характеристики, великий пусковий момент, висока швидкодія, мала маса і об'єм на одиницю корисної потужності і вищий ККД в порівнянні з двигунами змінного струму тієї ж потужності.
Недоліком колекторних двигунів постійного струму є наявність щітково-колекторного вузла, що обмежує їх довговічність і є джерелом радіоперешкод. Внаслідок іскріння на ковзаючому контакті ці двигуни не придатні для експлуатації у вибухонебезпечних середовищах.
По функціональному призначенню колекторні двигуни постійного струму підрозділяються на силових і керованих. У свою чергу, силові електродвигуни виконуються із стабілізацією і без стабілізації частоти обертання.
Двигуни з центробіжно-вибраційним регулюваням частоти обертання мають стабільність в межах + (2 - 5) %. Точність стабілізації частоти обертання двигунів з електронними регулювальниками залежить від прийнятої системи стабілізації. Статична система стабілізації забезпечує стабільність частоти обертання до ±0,5%, астатична система - з точністю, визначуваною стабільністю частоти еталонного джерела.
Важливою функціональною властивістю двигунів є швидкодія, яка визначається в основному конструктивним виконанням і видом збудження. Двигуни із зубцевим якорем мають постійну часу 30-100 мс, з порожнистим якорем 15 - 20 мс, з гладким і друкарським якорями 5-10 мс.
Колекторні двигуни постійного струму розрізняються також по добротності пуску. Найкращу добротність пуску (відношення пускового моменту до пускового струму) мають двигуни послідовного збудження, а для двигунів із збудженням від постійних магнітів і з паралельним збудженням добротність в 1,5 - 3 рази нижче.
Технічні характеристики електродвигуна ДПМ-35-Н1-02:
- Напруга живлення - 27В±3 В;
- Частота обертання – 3500 об/хв.;
- Момент, що обертає, - 15*10-3 Н*м;
- Пусковий момент - 50*10-3 Н*м;
- Споживаний струм - не більш 0,65 А;
- Пусковий струм - не більш 2,50 А;
- Номінальна потужність - 5,39 Вт;
- Термін служби двигуна ДПМ-35-Н1-02 – 500 г.
Рис. 3. Колекторний двигун постійної напруги ДПМ-35-Н1-02
Структура позначення двигунів:
ДПМ-35-Н1- 02
- ДПМ - електродвигун із збудженням від постійних магнітів;
- 35 - номер габариту;
- H1 - з одним вихідним кінцем валу;
- Н2 - з двома вихідними кінцями валу (розміри кінців валу однакові);
- Н3 - з одним вихідним кінцем валу і вбудованим відцентровим контактним регулювальником частоти обертання;
- 1Т - з одним вихідним кінцем валу і з трибкой (шестернею) на валу;
- 3Т - з одним вихідним кінцем валу з трибкой і вбудованим відцентровим контактним регулювальником частоти обертання;
- 01..19 - тип двигуна.
РОЗДІЛ 5
ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
Лабораторний стенд призначений для проведення наукових лабораторних робіт науковцями та студентами, а також лабораторних робіт. Лабораторний стенд розроблений студентами та викладачами кафедри електроприводу та автоматизації промислових установок національного університету " Львівська політехніка "
Вибір обладнання можна обґрунтувати тим, що програмований контролер
VIPA-100 дозволяє:
-вирішувати задачі управління і регулювання в системах автоматизації нижнього і середнього рівня складності;
- Оптимально підібрати склад модулів для рішення своїх задач і гнучко модифікувати його при розширені чи зміні вимог до системи;
- Зменшити витрати на обслуговування даної системи;
- Зменшити габарити лабораторного стенду і збільшити його надійність.
Основними заходами які будуть проводитись на даному стенді: науково дослідницькі роботи, лабораторні роботи.
Визначення кошторису витрат на виконання бакалаврської роботи
Витрати складаються з наступних елементів:
а) оплата праці виконавців;
б) відрахування на соціальні заходи;
в) амортизація основних засобів;
г) накладні витрати.
Розрахунок оплати праці розробникам лабораторного стенду до
оптимізації
Таблиця 5.1
| №№ | Посади виконавців | Місяч-ний оклад, грн. | Годинна ставка, грн. | Кількість відпрацьо-ваних днів | Фонд оплати праці, грн. |
| 11 | Керівник роботи | 2282 | 14,26 | 20 | 2281,60 |
| 12 | Виконавець бакалаврської роботи | 650 | 4,06 | 56,2 | 1825,36 |
| 33 | Разом | 4106,98 |
Відрахування на соціальні заходи:
а) пенсійний фонд - 32,3 %;
б) фонд зайнятості - 1,6 %;
в) фонд соціального страхування від нещасних випадків – 1 %;
г) фонд соціального страхування від тимчасової втрати працездатності - 2,9 %
Отже відрахування на соціальні заходи складає: 37,8 % від оплати праці виконавців.
Ризики пов'язані з аварійними ситуаціями такими як:
1. Природні чинники (потрапляння води на обладнання, пошкодження ізоляції, комутаційні та грозові перенапруги).
2. Людський фактор (помилки в схемах, неправильне підключення, механічне пошкодження ізоляції).
3. Ризик банкрутства або не платоспроможність замовника
4. Ризик морального старіння обладнання та ушкодження ми.
Заходи мінімізації ризиків:
1. Правильне використання стенда.
2. Дотримання правил техніки безпеки.
3. Дотримання умов прокладання, наладки та монтажу стенду (згідно ПУЕ).
4. Надійні фінансові джерела.
Повна собівартість лабораторного стенда представляє собою сукупність усіх витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією одиниці цього виду продукції.
РОЗДІЛ 6
ОХОРОНА ПРАЦІ
