Золота булла (1356 р.)

(Витяги)

В ім'я святої і нероздільної тройці. Амінь. З ласки божої ми, Карл IV, імператор Римський, всеавгустіший і король Богемії, на вічну пам'ять.

Кожна держава, яка не згуртована всередині себе і в якій панує незго­да, безпорадна.

Винуватці такої незгоди — товариші лиходіїв. Отже, щоб встановити єднання між курфюрстами і запровадити одностайні вибори і уникнути зга­даного вище ганебного розладу і всіляких хибних думок, які випливають звідси, — ми на загальному зібранні в Нюрнберзі в присутності всіх духов­них і світських курфюрстів та інших князів, графів, баронів, дворян і депута­тів від міст, на імператорському троні, в облаченні і короні, після поперед­нього зрілого обміркування, всесильною царською владою оголосили, нака­зали і звеліли, в 1356 р. 9 січня в царювання наше десяте, в імператорському сані — перше — виконати таке:

...Ми наказуємо і встановлюємо, щоб архієпіскоп Майнцський, коли в єпіскопстві стане відомо про смерть короля або імператора, протягом одно­го місяця з дня смерті повідомив про це у відкритих листах кожному курфю­рстові. Коли ж архієпіскоп буде затримувати це повідомлення, хай курфюр-

177

«2-5!

 

12*2-51

сти з власного почину, вірні своєму обов'язкові, дбаючи про святу імперію, зберуться протягом трьох місяців у Франкфурті і оберуть римського короля, як майбутнього імператора. Питання про обрання повинне вирішитись біль­шістю голосів. Новообраний повинен зараз же затвердити лени, привілеї, права і свободи курфюрстів. Курфюрсти по рангу займають місця в такому

порядку.

[Далі вказується, в якому порядку сидять курфюрсти в присутності ім­ператора, а також черговість подачі голосів].

...Під час рейхстагу мирські князі повинні розподілитися по чинах так, що маркграф бранденбурзький подає імператорові і римському королю во­ду для рук, богемський король, коли він цього хоче, хай подає перший бо­кал, пфальцграф — страви, а герцог Саксонський хай виконує обов'язки

маршала.

Коли трон лишається вакантним, регентство повинен взяти на себе — на півдні пфальцграф, на півночі — герцог Саксонський.

Хрестоматія з історії середніх віків / За ред.

М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. II. —

К, 1952. — С 121.

Кароліна

(прийнята у 1532 р. і опублікована у 1533 р.)

(Витяги)

ПРЕДИСЛОВИЕ К УГОЛОВНО-СУДЕБНОМУ УЛОЖЕНИЮ

Мы, Карл Пятый, милостью Божьей Император римский, приумножав­ший во все времена Империю,

Король Германии, Кастилии, Арагоны, Легиона, обеих Сицилии, Ие­русалима, Венгрии, Далмации, Кроации, Наварры, Гренады, Толедо, Ва­ленсии, Галисии, Майорки, Гиспалис, Сардинии, Кордовы, Корсики, Мур­сии, Жиена, Алгарбии, Алжесираса, Гибралтара и Канарских островов, а также Индийских островов и твердой суши, моря Океании и прочая, Эрц­герцог Австрии, Герцог Бургундии, Лотарингии, Брабанта, Штейера, Керн-тена, Крайны, Лимбурга, Гельдерна, Виртемберга, Калабрии, Афин, Нео-

патрии,

Граф Габсбурга, Фландрии, Тироля, Герца, Барселоны, Артуа, Бургун­дии,

Пфальцграф Генегау, Голландии, Зеландии, Пфирта, Кибурга, Намю-

ра, Руссильоны, Серданьи, Зютфена, 178

Ландграф Эльзаса,

Маркграф Бургоса, Ористаны, Готиа и Священной Римской империи,

Князь Швабии, Каталонии, Астурии и прочая,

Владыка Фрисландии, Виндской марки, Бискайи, Партенона, Молина, Салина, Триполи и Мехельна,

Мы объявляем гласно: до Нашего сведения дошло через Наших кур­фюрстов, князей и (представителей) прочих сословий, что в Римской им­перии немецкой нации в силу старых обычаев и порядков весьма многие уголовные суды заполнены мужами, несведущими и не имеющими опыта и практики в Нашем императорском праве. И в силу этого во многих мес­тах зачастую действуют вопреки праву и здравому смыслу и либо обрека­ют мучениям и смерти невиновных, либо вследствие неправильных, опас­ных ошибок и волокиты сохраняют жизнь виновным, оправдывают и осво­бождают их к вящему ущербу для истцов в уголовных делах и для общего блага.

По всем особенностям Немецкой земли, в силу древних исконных обычаев и порядков, уголовные суды в некоторых местах не могут быть обеспечены сведущими в праве и опытными мужами.

Посему Мы вкупе с курфюрстами, князьями и сословными представи­телями милостиво и благосклонно соизволили повелеть неким ученым и от­менно опытным мужам составить и собрать воедино наставление, каким об­разом надлежит осуществлять судопроизводство по уголовным делам в наи­большем соответствии с правом и справедливостью. Мы повелеваем отпечатать таковое, дабы все и каждый из Наших и Империи подданных мо­гли действовать в уголовных делах, принимая во внимание важность и опас­ность таковых, согласно сему наставлению, в соответствии с общим правом, справедливостью и достохвальными исконными обычаями, как вне сомне­ния склонен действовать каждый и сам по себе, уповая получить за то награ­ду от Всемогущего.

Мы не желаем, однако, сим милостивым упоминанием лишить кур­фюрстов, князей и сословия их исконных, унаследованных, правомерных и справедливых обычаев.