(11 травня 1641 р.)
Цим оголошується і постановляється королем, нашим верховним государем, за згодою лордів і общин, які засідають у цьому парламенті, і владою їх, що парламент, який засідає в даний час, не може бути розпущений інакше як актом парламенту, проведеним для цієї мети; цей парламент не може також в який-небудь час його продовження бути відстрочений інакше, як актом парламенту, спеціально проведеним для цієї мети, і що палата перів не може бути відстрочена в який-небудь час у продовженні цього парламенту інакше, як ними самими або за їх власною постановою; усякий захід або постанова, зроблений або такий, що має бути зробленим, для відстрочки
297
або розпуску даного парламенту, що суперечить цьому актові, оголошується незаконним і недійсним.
Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. — К, 1939. — С 213.
Велика ремонстрація (22 листопада 1641 р.)
(Витяги)
Корінь усіх цих нещасть ми вбачаємо в підступному і згубному намірі підірвати основні закони і принципи правління, на яких міцно стояли релігія і суд королівства. Винуватцями і натхненниками їх були:
|
|
1) єзуітські папісти, які ненавидять закони як перешкоди до тієї зміни і
перекручення релігії, яких вони так довго добиваються;
2) епіскопи й зіпсована частина кліру, які підтримували обрядності і •,
забобони як природні наслідки і надійнішу підпору їх власної церковної ти
ранії і узурпації;
3) ті радники і придворні, які з особистих спонукань узялися сприяти
інтересам деяких іноземних принців і держав — на загибель його величнос
ті і своєї власної держави...
На початку царювання його величності партія почала оживати і процвітати знову, зазнавши деякої шкоди внаслідок розриву з Іспанією в останній рік правління короля Іакова і внаслідок шлюбного союзу його величності з Францією; інтереси і поради цієї держави не так суперечили благу релігії та преуспіянню королівства, як інтереси Іспанії; все ж папісти Англії, завжди прихильні більш до Іспанії, ніж до Франції, не залишали наміру і рішення ослабити протестантські партії в усьому світі, і навіть у Франції, і тим самим прокласти шлях до змін у релігії, на які вони розраховували в себе дома.
1. Першим наслідком і доказом їх відродження та сили був розпуск пар
ламенту в Оксфорді, після того як були дані дві субсидії його величності.
І раніше ніж вони дали задоволення хоча б одній скарзі, виникло багато ін
ших, більш нещасних наслідків.
2. Втрата флоту в Рошелі — при сприянні наших суден — поставила
нас у ворожі відносини до французів всупереч порадам парламенту, бо це
місто залишилось беззахисним з боку моря і це призвело не тільки до втрати
цього важливого пункту, але також і до втрати сил і підпори протестантсь
кої релігії у Франції.
|
|
298
3. Поворот воєнної політики його величності від Вест-Індії, яка була у вищій мірі легким і надійним способом для королівства перемогти іспанців, до розорних і безуспішних операцій біля Кадікса, які провадилися так, нібито навмисне хотіли ослабити нас війною, а не збагатитися в ній.
7. Розпуск парламенту в другий рік правління його величності після декларації про його готовність пожалувати п'ять субсидій.
11. Петиція про право, яка була визнана в присутності всього парламенту, перекручена незаконною декларацією, яка робить її шкідливою для неї самої, для влади парламенту, для свободи підданих; надрукована з цією метою разом з цією декларацією петиція не знайшла собі застосування, крім хіба того, що довела зухвалу і гордовиту несправедливість тих міністрів, які жадали порушувати закони і придушувати вольності королівства, після того як вони так урочисто і переконливо були проголошені.
18. Бочонковий і фруктовий збір стягувався без усякої видимості або претензії на закон, і багато інших тяжких поборів і далі стягувалися всупереч законові, при чому деякі з них настільки нерозумні, що сума платежів перевищувала цінність товарів.
20. Під приводом охорони морів було запроваджене ще й нове нечува-не стягнення корабельних грошей, і хоч у результаті того й другого піддані були обкладені сумою близько 700 тис. фунтів стерлінгів на рік, купці настільки виявилися беззахисними при нападі турецьких піратів, що багато великих кораблів з цінним вантажем і тисячі підданих його величності були захоплені в полон і досі ще перебувають у злісному рабстві.
25. Загальне розкрадання королівського будівного лісу, особливо в
проданих папістам деканських лісах, які були кращими складами в королів
стві для потреб нашого судноплавства.
26. Відібрання у населення прав під виглядом королівського титулу на
заливні землі.
27. Монополії на мило, сіль, вино, шкіру, морське вугілля і, в однако
вій мірі, на всі речі першої потреби.
28. Придушення вольностей підданих щодо їх жител, торгівлі й інших
інтересів.
31. Перетворення орних земель у пасовища, збереження пасовищ,
відоме під назвою обезлюднення, спустошило кишені підданих на багато
мільйонів без особливої вигоди його величності.
32. Обширні простори общинних і інших земель були відібрані в під
даних нібито на підставі статуту про поліпшення, без їх згоди і всупереч їй.
41. Висунуті були незаконно нові суди. Канцелярський стіл своїми наказами прагнув обмежити підданих у розпорядженні їх фригольдами, маєтками, в їх позовах і угодах.
299
44. Достатки багатьох сімей були підірвані, а деякі зовсім розорені
внаслідок виняткових поборів, які стягувалися з них як опікунські платежі.
45. Усі оренди на строк понад 100 років підпадали під опіку всупереч
законові.
49. Були даровані патенти на розслідування зловживань у феодальних платежах, і коли виявлялися надмірні стягнення, на обвинувачених накладалися штрафи не тільки за минулий час, але начебто як гаранти проти порушень і за майбутні часи, що, зберігаючи видимість запобіжного заходу, тільки збільшувало і посилювало страждання підданих.
54.1 настільки все це приводило у відчай і залякувало інших, що велика кількість людей, щоб уникнути злиднів, виїхала з королівства, деякі до Нової Англії та інших частин Америки, а інші до Голландії.
55. Туди ж вони перенесли і свої суконні мануфактури, і це було не тільки збитковим внаслідок зменшення наявного капіталу в королівстві, але було і великим лихом, бо погіршувало і наражало на риск особливо торгівлю сукном, яка була багатим джерелом багатства і честі нації.
83. Примусова грошова позика була зроблена в Сіті Лондона.
Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. — К., 1939. — С 213—215.