Запам'ятайте: тотемізм – це віра в родинний зв'язок всіх членів роду з якимсь видом тварин або рослин

Реальна, а не фантастична тварина вважається тотемом даної групи людей. Члени групи, тотемом якої був, наприклад, ведмідь, вважали себе ведмедями, а ведмедів - членами своєї групи. Таким чином, наочно виражалася єдність членів даного роду і їх відмінність від всіх інших. Тотем - символ, позначення єдності роду. Тотемічні уявлення зумовлюють певні відносини між людьми. Вони діляться на "своїх" і "чужих", у зв'язку з цим встановлюється, що можна і що не можна. М'ясо "свого" тотема не можна вживати в їжу, чоловіки і жінки однієї тотемної групи не можуть одружитися - це табу. Виникає уявлення про дозволене і заборонене. З тотемом пов'язане уявлення про існування особливих речей, на них накладається табу, вони стають недоторканими "священними", звертатися до них можна тільки дотримуючись найсуворіших правил, за порушення яких покладалися страшні покарання. Вважалося, що дотримання цих правил забезпечує збереження роду, видобуток їжі. Роблячи корисну тварину тотемом, члени роду вірили, що за допомогою якихось дій іншого роду, можна примусити цю тварину розмножуватися. Печерний живопис тієї епохи майже виключно зображає тварин. Тотемічні уявлення пов'язані з особливими церемоніями, ритуалами, що здійснюються з приводу найважливіших подій в житті: народження, присвячення, смерті. З'являються магічні дії. Однією з перших була мисливська магія («маг» - це аккадське слово, що означає «мудрець»).

Майте на увазі: Магія – це віра в те, що певні слова (заклинання) та обряди можуть надприроднім шляхом впливати на речі, які імітуються в цих обрядах.

Магія – це символічний образ дій (чаклунських обрядів), що мають своєю метою досягнення потрібного результату через уподібнення. Це отримання конкретного результату особливим, не "прямим", не природним шляхом. Наприклад, вважалось, що можна добитися успіху на полюванні не за рахунок витривалості, сміливості, досвідченості і іншого, а за допомогою магічних обрядів, заздалегідь імітуючи прийоми, що використовуються на самому полюванні. Розрізняють кілька видів магії: мисливська, військова, лікарняна, сімейна, тощо. Звідси народжуються інші релігійні уявлення, які пов’язані із окремими предметами та їх природними та надприродними властивостями. Декотрі речі («фетиші») наділялись в людській уяві особливими магічними властивостями і були спроможні впливати на життя людей окремим надприродним шляхом – це культ фетишизму («фетиш» - це французьке слово, що значить «ідол»). (Згадайте: культ – це система певних встановлених індивідуальних та колективних обрядів, за допомогою яких людина спілкується з Богом, або надприродною силою.)

Запам'ятайте: Фетишизм – це релігійне поклоніння неживим предметам, давня форма релігії, в якій віра в надчутливе втілювалася в обожнюваний неживий предмет природи.

Фетишами частіше за все служили: частина скелі, камінь незвичайної форми, криниця, дерева. Фетиші, як вважалось, володіли особливими властивостями, в них укладалася прихована сила – «мана». Свідченням розвитку ритуалів і міфів є поховання. Живі почали піклуватися про мертвих, які після смерті продовжували вважатися членами роду. Люди вважали, що вмерлий продовжує жити, тому його забезпечували їжею, вбивали і ховали разом з ним тварин. Іншими словами, представлялося, що життя, що продовжується після смерті цілком матеріальне. Так зароджується уявлення про духів, демонів. Швидше усього, воно виникає як спроба пояснити смерть: мить назад людина ще була живою, а тепер вона мертва, хоча тіло є. Звідси уявлення про те, що померти значить "випустити дух". Передбачається, що духи діють і продовжують спілкування з людьми. Так виникла віра в "духовних істот" - анімізм.