Робочий час – це встановлений законом або на його основі час, коли працівник повинен бути на робочому місці і виконувати обумовлену трудову функцію.
Тривалість робочого часу:
1. Нормальна тривалість робочого часу – тривалість, яка не перевищує 40 годин на тиждень (КЗпП, ч.1,ст.50; Конституція України ст.45);
2. Скорочений робочий час -час, який менше нормального, але з оплатою праці як за нормальну тривалість. Він має особливості: встановлюються законом, поширюється на окремих працівників з урахуванням їх віку, умов та інтенсивності праці, специфіки трудових функцій:
- для неповнолітніх тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень
- для осіб 15 – 16 років, учнів 14 – 15 років, студентів, які працюють – 24 години
- для працівників, які працюють у несприятливих умовах (шкідливих – інфекційне, туберкульозне, психіатричне відділення, рентген кабінет, флюорографія, фізіотерапевтичний кабінет) – 24 години на тиждень.
3. Неповний робочий час – це час, менший за нормальний та скорочений робочий час. Він встановлюється як під час прийняття на роботу так і пізніше. Його особливості:
- встановлюється за угодою сторін трудового договору
- оплата праці здійснюється згідно з нормами виробітку чи залежно від відпрацьованого часу
- обсяг трудових прав працівників не обмежується
- він обов’язково встановлюється для: вагітних, жінок з дітьми віком до 14 років, дітей – інвалідів.