Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств

Витрати ва споживання

Після аналізу категорії "доходи домогосподарства" та їх роз­поділу доцільно було б перейти до розгляду поняття "витрати домогосподарства". Вивчення цих двох понять є нероздільним. Якщо розподіл доходу домогосподарства уявити в загальних ри­сах, то постає досить ясна картина. Частина доходу надходить державі у вигляді особистого прибуткового податку, а залишок розподіляється на витрати на споживання і заощадження.

Споживання домогосподарства - це придбання товарів особис­того користування, тобто купівля продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів культури і побуту, автомобілів, витрати на соціально-культурні та побутові послуги.

Споживчі витрати можуть бути класифіковані по-різному, на­приклад, поділені на товари та послуги. Так, міністерство торгів­лі США ділить споживчі витрати на такі групи:

1) витрати на товари довгострокового користування, тобто такі, які служать більше ніж один рік: автомобілі, персональні комп'ютери, магнітофони, телевізори, холодильники тощо;

2) витрати на товари короткострокового користування - такі, що служать менше ніж один рік: продукти харчування та біль­шість предметів одягу;

3) витрати на послуги: лікаря, перукаря, установ освіти, культури та ін.

Витрати на споживання і поведінка споживачів

Розглядаючи споживання, корисно ознайомитися з деякими закономірностями, що йому притаманні в ринковій економіці. Витрати домогосподарства на споживання пов'язані з попитом та з такими явищами, як ефект доходу, ефект заміщення, спожив­чий надлишок, максимізація корисності.

Ефект доходу

Якщо грошовий дохід домогосподарства є сталим, то збіль­шення ціни длянього рівнозначне зменшенню його реального доходу або купівельної спроможності. Точніше, ефект доходу оз­начає вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів.

Якщо ціна зростає, а грошові доходи залишаються сталими, то реальні доходи домогосподарств зменшуються, і вони купу­ють менше товарів. Навпаки, за зниження цін попиту реальні до­ходи домогосподарств за сталості їх доходів зростатимуть.

Ефект заміни

Перший фактор, що пояснює зменшення споживання домогос­подарств із підвищенням цін, є цілком очевидним. Але одну і ту саму потребу можна задовольняти не одним, а декількома про­дуктами, кожен з яких відіграє роль замінника. Поняття гранич­ної корисності допомогло пояснити фундаментальний закон по­ступового спадання попиту. Однак протягом останніх десятиліть економісти розвинули альтернативний підхід до аналізу попи­ту - підхід, за яким навіть немає згадки про граничну корисність. Аналіз споживання вимагає знань про ефект заміни (заміщен­ня). Отже, якщо лосось став дорожчим продуктом харчування, то домогосподарства будуть менше купувати лосося і більше коро­па чи ляща. Так само і зі зменшенням ціни на відеокасети віднос­но квитків у кіно - споживачі шукатимуть більше розваг за ниж­чу ціну. Загалом ефект заміни полягає є тому, що коли ціна на то­вар зростає, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим, аби отримати бажане за найнижчу ціну.

Домогосподарства чинять так, як і підприємства, коли зрос­тання ціни на певний фактор виробництва змушує їх замінювати дорогі фактори виробництва більш дешевими. Домогосподарст­ва, заміщуючи дорогі товари дешевими, купують задоволення за менші виграти.

Споживчий надлишок

Аналіз закону спадної корисності показує, що існує розрив між: загальною корисністю блага і його ринковою вартістю, що ви­ражається додатковою вигодою для домогосподарства, або споживчим надлишком. Ця вигода виникає, бо споживач отримує більше ніж платить унаслідок дії закону спадної граничної корис­ності. Споживачі платять одну ціну за кожну одиницю продукту. Отже, вони платять за кожну одиницю стільки, скільки коштує остання одиниця.

На рис. зображено графік граничної корисності води "Оболонь". Спадно-ступінчастий попит на воду відображає спадну граничну корисність води. Бачимо, наскільки великим є надлишкове, або додаткове, задоволення від попередніх одиниць для господарства, оскільки ціна пляшки води коштує лише 1грн. Підсумувавши всі затемнені на графіку додаткові вигоди від першої до восьмої одиниці отримуємо загальну додаткову вигоду в 3 гривні під час покупки, води. Отже, домогосподарство отримує додаткову вигоду від усіх перших одиниць товару.

 

 

Максимізація граничної корисності

Домогосподарство як споживач намагається максимізувати свою корисність або величину задоволення, які є наслідком по­купки споживчих товарів. Домогосподарство як покупець повинне так упорядкувати своє споживання, щоб кожен окремий товар при­носив йому однакову граничну корисність на кожну витрачену грив­ню. У такій ситуації члени домогосподарства матимуть макси­мальне задоволення або корисність від закупок товарів.

Головна умова максимального задоволення корисності така: споживач зі сталим доходом за таких ринкових цін досягне мак­симального задоволення або корисності, якщо гранична ко­рисність останньої гривні, витраченої на певний товар, є такою самою, як і гранична корисність останньої гривні, втраченої на будь-який інший товар. Середня гранична корисність на гривню всіх товарів за стану рівноваги для споживача називається гра­ничною корисністю доходу.

Цю фундаментальну умову стану рівноваги для споживача (домогосподарства) П. Самуельсон запропонував визначати у вигляді формули:

 

Гранична корисність товару 1 = Гранична корисність товару 2  =

              Ціна₁                                            Ціна₂         

 

=  Гранична корисність товару 3 =  Гранична корисність на

Ціна₁                                  гривню доходу

Цим правилом максимізації корисності керується на ринку ко­жен споживач, купуючи товари.

Заощадження

Тепер доцільно з'ясувати суть терміна "заощадження". Дохід, що залишається у розпорядженні споживача після внесення по­датків та інших виплат, може використовуватись лише двома способами - або на заощадження, або на споживання.

Заощадження - це та частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю то­варів особистого споживання.

Причини для збереження доходу можуть бути найрізноманіт­нішими. Якщо зробити спробу ці причини класифікувати, то їх можна розділити на дві групи. Одна група - захист доходів, наприклад, прагнення забезпечити себе на "чорний день" у разі виникнення непередбачуваних обставин, бажання покращити взагалі фінансову забезпеченість своєї сім'ї та ін. Друга група причин - спекуляція на біржі, тобто зберігання частини доходу з метою витрачання його на придбання цінних паперів, щоб у майбутньому отримати прибуток від підвищення їх номінальної вартості.

У сучасній неокласичній теорії існує постулат про рівність за­ощаджень та інвестування. Це означає, що заощадження, які ро­бить населення, повинні дорівнювати інвестиціям, що здійсню­ються фірмами. Тільки за даної умови попит на ринку дорівнюватиме пропонуванню, ситуація стане стабільною. Порушення ж ' наведеної рівності призводить до виникнення негативних явищ в економіці, до деформації ринкових структур.

Зважаючи на це звертаємо увагу ще на одну умову ринкової рівноваги; сукупні виграти повинні дорівнювати вартості вироб­леного продукту. Невиконання цієї умови у свою чергу призво­дить до негативних наслідків - до дефіциту або перевироб­ництва продукції на ринку.

Вивчення сукупного попиту, який формують витрати домогосподарств, дає орієнтир підприємцям у тому, яка продукція кори­стується попитом на ринку, а яка - ні, які товари слід випуска­ти, а які - ні. Існує окрема наука про вивчення попиту - марке­тинг. Без знання її методики в сучасному світі не може обійтись жодне підприємство цивілізованої країни.

Вивченням сукупного попиту займаються не тільки великі корпорації, фірми, а й держава, для того щоб здійснювати ефек­тивне регулювання економікою. Використовуючи різні інстру­менти, держава може впливати на сукупний попит, стимулюючи або звужуючи його, і за допомогою цього вирішувати проблеми безробіття, інфляції, стабілізації економічного зростання, забез­печення ефективної зайнятості.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність домогосподарства?

2. Визначіть економічні функції домогосподарства.

3. Яка роль домогосподарств України як постачальників ви­робничих ресурсів?

4. Назвіть основне джерело сукупного доходу домогоспо­дарств в Україні.

5. Які складові споживання домогосподарств?

6. Поясність сутність ефекту заміни для споживача.

7. Яка причина того, що споживач, купуючи товари, має змогу одержати споживчий надлишок?

8. Яким чином домогосподарство як покупець може забезпечи­ти максимізацію граничної корисності?

9. Які чинники спонукають домогосподарства здійснювати за­ощадження?

2.3 „Підприємство й підприємництво в ринковій системі.”

                  

    Необхідно знати: сутність підприємства його функції, види; підприємництво: мета, основні функції, види, риси, принципи.

    Необхідно вміти: визначати сферу діяльності підприємництва в Україні, аналізувати сучасний етап розвитку підприємництва в Україні.

 

План

1. Підприємство – первинна ланка економіки.

2.Основні види підприємств в ринковій економіці.

3.Суть і функції підприємництва. види підприємницької діяльності.

4.Розвиток підприємництва в українській економіці. Господарський кодекс

України.

5. Особливості підприємництва в аграрному секторі.