Доходи домогосподарств та їх розподіл

Доходи домогосподарств та їх джерела

Щоб домогосподарства успішно виконували свої функції, во­ни повинні отримувати певний обсяг доходів за рахунок певних джерел. Звідки домогосподарства можуть отримувати грошові кошти у своє розпорядження? Відповідь на поставлене запитання вже дана частково в даній темі. Головне джерело доходів - це до­ходи від ресурсів, які домогосподарства поставляють суспільному виробництву, або ж доходи від факторів виробництва. Але цим не вичерпуються доходи, що отримують домогосподарства, слід враховувати також трансферти.

Трансфертні платежі - це всі виплати, які відповідають реаль­ному економічному внеску домогосподарства, але не еквівалентні ви­робничим витратам.

Статистика України виокремлює такі статті доходів населення:

♦ оплата праці членів сім'ї;

♦ пенсії, стипендії, допомоги, субсидії, дотації на путівки до са­наторно-курортних установ для дорослих і дітей, на утриман­ня дітей у дошкільних закладах;

♦ надходження від особистого підсобного господарства;

♦ дохід з інших джерел.

Структура доходів населення за джерелами досить різноманіт­на і залежить від структури суспільних відносин країни, рівня розвитку продуктивних сил.

Отже, сукупний дохід домогосподарства - це вся сума дохо­дів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь-яких джерел.

Сукупний дохід домогосподарства не повинен бути нижчим, за прожитковий мінімум, тобто нижчий ніж вартість набору товарів і послуг, розрахований за нормами і нормативами споживання і забез­печеності населення першочерговими життєвими засобами. Про­житковий мінімум використовується для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.

Для оцінки доходів населення, крім прожиткового мінімуму має враховуватись і оптимальний споживчий бюджет - вар­тість набору життєвих засобів, розрахована за нормами і нормати­вами споживання, які задовольняють розумні раціональні потреби людей. Цей показник використовують для оцінки досягнутого рівня життя населення і вибору найбільш ефективних шляхів йо­го підвищення.

Розподіл доходів між домогосподарствами

Даючи економічну оцінку домашнім господарствам, слід проаналізувати не тільки джерела їхніх доходів, а й розподіл їх між собою. Розподіл доходів дає змогу отримати уявлення про рівень життя в країні, вирішення соціальних проблем, спосіб існування пануючої соціально-економічної системи. Кожному типу сус­пільства відповідають певні принципи розподілу доходів. Історія знає розподіл за працею, капіталом, власністю, факторами ви­робництва. У змішаній економіці всі ці форми співіснують, пе­реплітаються, взаємодіють між собою, їх удосконалення сприяє підвищенню суспільного добробуту.

У вивченні проблем розподілу доходів зарубіжна економічна наука виділяє два основних підходи: функціональний розподіл до­ходів та особистий розподіл доходів. Перше означає, щогрошовийдохід країни поділяється на заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Тобто сукупний дохід суспільства розподіляється від­повідно до функцій, які виконують отримувачі доходів. Заробіт­на плата виплачується за роботу; рента і процент - за ресурси, що перебувають у чиїйсь власності; прибуток надходить до власників підприємств.

Особистий розподіл доходів пов'язаний зі способом, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств.

Розуміння як функціонального, так і особистого розподілу до­ходів є ключовим моментом в оцінці ролі домогосподарств у еко­номіці. Статистичні дані свідчать про значну нерівність розподі­лу особистих доходів населення. Подібна тенденція спостеріга­ється і в Україні.

Питання нерівномірності розподілу доходів становить одну з фундаментальних проблем зарубіжної економічної науки. Таке явище пояснюється різними причинами: здібності кожної окремо взятої людини, здобута освіта, види діяльності. Основу для нерів­номірного розподілу доходів створюють: володіння нерухоміс­тю, засобами виробництва, сільськогосподарськими угіддями то­що; становище на ринку; інші фактори, а саме - щасливий випа­док, наявність особистих контактів із членами уряду, сила полі­тичного впливу, дискримінація і т. ін. Вітчизняні економісти все більше переконуються в тому, що надто високу диференціацію в доходах населення України обумовлюють не тільки перелічені причини, а й труднощі економічного характеру, з якими дово­диться стикатися Україні сьогодні, загальним низьким рівнем життя основної частини населення,