Структура та інфраструктура сучасного ринку

Структура ринку - це внутрішня будова ринкових відносин, су­купність певних елементів ринку. Структура ринку є по своїй суті дуже складною, оскільки її можна класифікувати за численними критеріями. Найважливішими серед них є такі: 1) економічне призначення об'єктів ринкових відносин - у відповідності до нього виділяється ринок товарів (він складається з ринку товарів народного споживання, ринку засобів ви­робництва та послуг); ринок робочої сили (або праці, як його ще назива­ють), фінансовий ринок та ринок валюти; 2) географічне положення - тут мова йде про місцевий, регіональний, національний та світовий ринки; 3) ступінь обмеження конкуренції - монополістичний, олігополістичний, вільний, змішаний ринки; 4) характер продажу - оптовий та роздрібний ринки та ін.

Визнано, що найбільш важливою з точки зору як теоретичного, так і практичного розгляду ринкових відносин є класифікація видів ринків за економічним призначенням об’єктів ринкових відносин, оскільки саме вона дозволяє дослідити якісний стан і розвиток кожного з елементів цієї структури, проаналізувати взаємозв'язки між ними, тобто визначити ефек­тивність функціонування усієї ринкової системи.

Інфраструктура ринку - це сукупність різних установ та інститутів, державних та комерційних фірм, що забезпечують успішне функціонування ринкових відносин.

Інфраструктура товарного ринку представлена товарними біржами, підприємствами оптової та роздрібної торгівлі, аукціонами, ярмарками, посередницькими фірмами позабіржового характеру та ін. Інфраструктура ри­нку праці складається з бірж робочої сили (чи бірж праці, чи служб зайнятості), платних приватних агентств (контор) тощо. Інфраструктура фінансо­вого та валютного ринків включає в себе фондові та валютні біржі, банки, страхові компанії та фонди.

Окрім основних елементів ринкової інфраструктури, які були названі - торгова мережа, біржі та банки, сучасне ефективне функціонування ринку неможливе без реклами, інформаційних, консультативних, аудиторських служб та ін.

 

Необхідність та сутність державного регулювання економіки.

В попередніх питаннях перш за все йшла мова про позитивні риси ринку, його досконалість. Проте необхідно розуміти, що ринок, будучи найбільш ефективною формою організації економіки, не завжди та не в усьому може задовольнити усі суспільно-необхідні потреби. Головним чином це стосується соціальної сфери: ринок не гарантує прав на працю і доход, окрім того, ринкова система відтворює істотну нерівність; ринок не створює стимулів для виробництва товарів колективного користування (спорт, осві­та, медичне обслуговування та ін.); ринок орієнтується не на виробництво соціально-необхідних товарів, а на задоволення потреб тих, хто має гроші. Не зможе ринок вирішити питання екологічної безпеки населення країни, забезпечуючи умови для розвитку фундаментальної науки, результати до­сліджень якої можуть бути отримані у довгостроковому періоді. Як показа­ла практика господарювання в розвинених ринкових країнах світу, не може ринковий механізм самостійно, без зовнішнього регулятора (держави) ви­рішувати проблеми криз, безробіття, інфляції, створення досконалого рин­кового середовища (необхідна підтримка конкуренції та боротьба з монопо­лістичними тенденціями, розробка "правил гри" суб'єктів ринкового госпо­дарства тощо).

Іншими словами, щоб ефективно вирішувати всі вищезазначені про­блеми, дію ринкового механізму (ринковий регулятор) необхідно, і це об'єктивно обумовлено, треба доповнювати дією державних регуляторів, тобто мова йде про систему змішаної системи управління економікою краї­ни. Не випадково, сучасну ринкову систему дуже часто називають зміша­ною економікою.

Необхідність використання змішаної системи управління економікою країни в чергу складних та дискусійних висунула такі питання: "А яке співвідношення повинно бути між ринковими та державними регуляторами? Які економічні функції повинна виконувати держава і за допомогою яких інструментів?". Слід зазначити, що практично всі сучасні школи та напрям­ки економічної науки намагалися (і намагаються) здійснити внесок в розро­бку даних проблем. На особливу увагу заслуговує підхід до проблеми дер­жавного регулювання Дж.М.Кейнса, який докладно викладено в його праці "Загальна теорія зайнятості, процента та грошей" (1936 р.), від якого, по

су­ті, відштовхуються всі подальші теоретичні дослідження.

За сучасних умов змішана система управління практично діє у всіх розвинених країнах світу. При цьому вона має багато варіантів, які залежать від різних чинників (ступеню участі держави в господарській діяльності, рі­вня розвитку економіки країни, найзагальніших проблем, які необхідно ви­рішити на тому, чи іншому етапі розвитку ринкової економіки тощо). Міні­мальна участь держави в регулюванні економіки потребує розробки правових засад ринкових відносин, забезпечення ринку грошима, регулювання "зовнішніх ефектів" (негативних наслідків діяльності суб'єктів ринку), управління державним сектором економіки. За умов більш активного втру­чання в ринковий механізм держава створює умови для функціонування підприємництва, підтримки конкурентного середовища, стабілізує економі­чне зростання, активно регулює соціальні відносини.

 

Питання для самоконтролю

1. Чим, на ваш погляд, обумовлена велика кількість визначень ринку в економічній літературі?

2. Які функції виконує ринок?

3. Як ви уявляєте механізм функціонування ринку?

4. Як ринок розв'язує основні проблеми економіки?

5. Назвіть і охарактеризуйте економічні закони, які діють в умовах рин­кової економіки.

6. Визначте основні умови формування ринкових відносин в Україні.

7. Сформулюйте закон попиту та представте його графічну ілюстрацію.   

8. Під впливом яких факторів змінюється попит? Дайте графічну ілюст­рацію таких змін.

9. В чому, на ваш погляд, полягають "парадокси" закону попиту?

10. Під впливом якого фактора змінюється величина попиту і здійсню­ється рух по кривій попиту?

11. Чому величина пропозиції товарів збільшується при зростанні ціни і навпаки?

12.Які нецінові фактори пропозиції ви знаєте?

13.Охарактеризуйте модель часткової ринкової рівноваги.

14.3'ясуйте, чи правильне таке ствердження: "Точка рівноваги означає такий баланс, коли на ринку нема тенденції до змін ринкової ціни або кількості товарів, що продаються. Якщо ринок знаходиться в стані рі­вноваги, ціна товару є такою, що кількість товару, яке покупці бажа­ють придбати, точно збігається з кількістю товару, який продавці ба­жають запропонувати".

15.Які чинники за сучасних умов заважають дії механізму ринкового са­морегулювання?

16. Що таке конкуренція? Чому її вважають необхідним елементом рин­кових відносин?

17.Чи може конкуренція приводити до певних негативних наслідків?

18.Які форми та методи конкуренції існують?

19.Назвіть основні риси досконалої конкуренції.

20. Охарактеризуйте недосконалу конкуренцію та її типи.

21. Дайте характеристику ролі держави в регулюванні ринково-конкурентних відносин.

22. Що таке монополія? Які типи монополізму існують?

23.Чому економічний монополізм являє собою найбільшу загрозу рин­ковій економіці?

24.Чи всі монополістичні підприємства є великими?

25.0характеризуйте такі форми монополістичних об'єднань, як картель,

синдикат, трест, концерн.

26. Що таке антимонопольне законодавство? Які його цілі?

27. Хто, за визначенням законодавства України, з суб'єктів господарю­вання займає монопольне становище на ринку товарів?

28.Назвіть основні антимонопольні заходи законодавства України.

29.Дайте визначення поняттю "структура ринку". За якими критеріями

можна розглянути структуру сучасного ринку?

 

 

2.2 „Домогосподарства.”

                  

    Необхідно знати: сутність домогосподарств та їх економічні функції, роль домогосподарств України як постачальників виробничих ресурсів, складові споживання домогосподарств.

    Необхідно вміти: аналізувати причини споживчого надлишку, а також максимізацію граничної корисності та чинники що спонукають до заощаджень.

 

План

1. Домогосподарства як суб'єкти ринкових відносин.

2. Доходи домогосподарств та їх розподіл.

3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств.