Типи і структура уроків. Педагогічні вимоги у сучасній школі

       Урок —форма організації навчання, за якої заняття проводить учи­тель з групою учню постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Типи:

1) урок засвоєння нових знань;

2) урок формування вмінь і навичок;

3) урок застосування знань, умінь і навичок;

4) урок узагальнення і систематизації знань;

5) урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

       6) комбінований урок.

      Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність ^в якій послідовності ці елементи входять у заняття),

/зв'язок (як вони пов'язані між собою).

Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку в цілому. Струк­тура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізна­вальної діяльності учнів, відповідати характерові нав­чального матеріалу, дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель. Отже, визначаючи структу­ру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, най­доцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо.

       Урок засвоєння нових знань: перевірка домашньо­го завдання, актуалізація² і корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; моти­вація навчання школярів; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного; узагальнен­ня та систематизація знань; підсумки уроку; повідом­лення домашнього завдання.

Урок формування вмінь і навичок: перевірка до­машнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, ме­ти і завдань уроку й мотивація навчання школярів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та піз­навальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зраз­ком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уро­ку й повідомлення домашнього завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок: перевір­ка домашнього завдання, актуалізація та корекція опор­них знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку і мотивація навчання школярів; осмис­лення змісту послідовності застосування способів вико­нання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про робо­ту й теоретичне обґрунтування отриманих результатів; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань: повідом­лення теми, мети І завдань уроку та мотивація навчан­ня школярів; відтворення та узагальнення понять і за­своєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і від­повідних ідей науки; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок:

повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивація навчання школярів; перевірка знання учнями фактич­ного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних та змінених умовах; збирання виконаних робіт, їх перевірка, ана­ліз і оцінка; підсумки уроку й повідомлення домаш­нього завдання.

Комбінований урок: перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевір­ка раніше засвоєних знань; повідомлення теми, мети і завдань уроку та мотивація навчання школярів; сприй­мання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмис­лення, узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

 

Над удосконаленням уроку працює багато теоретиків і практиків усього світу. Вироблені загальні вимоги до уроку, які повинен знати кожен педагог і дотримуватися їх повсяк­час.

З-поміж загальних вимог, яким повинен відповідати сучас­ний урок, виділяються такі:

1. Побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2. Оптимальне поєднання і реалізація на уроці всіх дидак­тичних принципів і правил.

3. Забезпечення умов для продуктивної пізнавальної ді­яльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, нахилів і по­треб.

4. Встановлення міжпредметних зв'язків, усвідомленихучнями.

5. Зв'язок з раніше засвоєними знаннями й уміннями, опо­ра на досягнутий рівень розвитку школярів.

6. Стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особис­тості.

7. Логічність і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності.

8. Ефективне використання педагогічних засобів.

9. Зв'язок з життям, особистим досвідом учнів.

10. Формування практично-необхідних знань, умінь, нави­чок, раціональних прийомів мислення та діяльності.

11. Формування уміння вчитися, потреби постійного попо­внення своїх знань.

12. Діагностика, прогнозування, проектування і плануван­ня кожного уроку.

Кожний урок реалізує триєдине завдання: навчити, розви­нути, виховати. За цим критерієм загальні вимоги до уроку конкретизуються дидактичними, розвиваючими і виховними вимогами.

До дидактичних (освітніх) вимог належать:

а) чітке визначення освітніх завдань кожного уроку;

б) раціональне визначення змісту уроку з урахуванням со­ціальних і особистісних потреб;

в) впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльно­сті;

г) раціональне поєднання різноманітних форм і методів навчання;

ґ) творчий підхід до побудови структури уроку;

д) поєднання різних форм колективної діяльності з само­стійною діяльністю учнів;

е) забезпечення оперативного зворотного зв'язку; дієвого контролю й управління.

 

До розвиваючих вимог належать:

а) формування і розвиток в учнів позитивних мотивів нав­чально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активно­сті;

б) вивчення й урахування рівня розвитку та психічних властивостей учнів, проектування «зони найближчого розвит­ку»;

в) стимулювання нових якісних змін у інтелектуальному, емоційному, соціальному розвиткові учнів. Виховні вимоги до уроку включають:

а) визначення виховних можливостей навчального матері­алу, діяльності на уроці;

б) постановку і формування виховних завдань, зумовлених цілями і змістом навчальної роботи;

в) формування в учнів життєво необхідних якостей: ста­ранності, відповідальності, ретельності, охайності, самостій­ності, працездатності, уважності, чесності та ін.;

г) формування світоглядної, моральної, правової, політич­ної, художньо-естетичної, економічної, екологічної культури;

ґ) співробітництво і партнерство з учнями, зацікавленість у їхніх успіхах.