Система освіти України, її структура

Відповідно до закону «Про загальну середню освіту» система освіти в сучасній Україні складається з таких ла­нок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкіль­на освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; після-дипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта.

Дошкільна освіта. Здійснюється у дитячих яслах, сад­ках, яслах-садках, сімейних, прогулянкових дошкільних за­кладах компенсуючого (для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням там дітей, а також у дитячих садках інтернатного типу, дитя­чих будинках тощо. У 2001 р. в Україні функціонувало 17,2 тис. дитячих дошкільних закладів, якими охоплено 1055 тис. дітей, або майже 39% від загальної кількості до­шкільників. Організовуються профільні дитячі садки (по­над 1,7 тис.) з пріоритетним розвитком певного напряму діяльності, що запроваджують авторські програми, досвід роботи видатних педагогів минулого й сучасності, надають додаткові освітні послуги. Метою дошкільних закладів є за­безпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх різно­бічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь та навичок, необхідних для подальшого навчання. До­шкільне виховання спрямоване на практичне оволодіння рід­ною, а інколи й іноземною мовами, забезпечення пізнаваль­ної активності, розвитку творчих здібностей в ігровій та ін­ших видах діяльності; виховання культури спілкування, поваги і любові до батьків, родини, батьківщини. Ґрунту­ється на засадах родинного виховання, народної педагогіки, національної культури, надбань світової педагогічної науки та практичного досвіду.

       Загальна середня освіта. Вона є обов'язковою складо-. вою безперервної освіти і спрямована на забезпечення все­бічного розвитку особистості через навчання та вихован­ня, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, прин­ципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання і ви­ховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інте­ресах людини, родини, суспільства, держави.¹

Загальна середня освіта — цілеспрямований процес засвоєння сис­тематизованих знань про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної та практичної діяльності, резуль­татом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток осо­бистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.

Завдання загальної середньої освіти полягають у ви­хованні громадянина України; формуванні особистості уч­ня (вихованця), розвитку його здібностей та обдаровань, наукового світогляду; виконанні вимог Державного стан­дарту загальної середньої освіти, підготовці учнів до по­дальшої освіти і трудової діяльності; вихованні в учнів поваги до Конституції, державних символів України, прав і свобод людини й громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого став­лення до обов'язків людини і громадянина; реалізації права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших на­родів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здо­ров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних звичок і засад здорово­го способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.

Відповідно до закону 12-річна загальна середня осві­та має три рівні: початковий, основний, старший. На­вчання здійснюється у загальноосвітній школі трьох сту­пенів: перший — початкова школа, другий — основна школа, третій — старша школа, що можуть функціону­вати разом чи окремо.

Початкова освіта забезпечує загальний розвиток ди­тини, вміння впевнено читати, знати основи арифмети­ки; набуття первинних навичок користування книжкою та іншими джерелами інформації; формування загаль­них уявлень про навколишній світ, засвоєння норм за­гальнолюдської моралі та особистісного спілкування, ос­нов гігієни, вироблення перших трудових навичок. Строк навчання — 3 (4) роки.

До початкової школи вступають діти, яким до 1 верес­ня виповнилося не менше шести років і які за результата­ми медичного й психологічного обстеження не мають про­типоказань для систематичного шкільного навчання, а та­кож діти семирічного віку, які з об'єктивних причин не почали навчання в школі.

Освітніми результатами навчання у початковій школі є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальненні знання про реальний світ, до­статньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні умін­ня, здатність до творчого самовираження, особистісно цін­нісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Враховуючи широкий діапазон вікових особливостей молодших школярів, у структурі початкової школи роз­різняють мікроетапи: 1—2 класи (навчаються діти шес­ти—семирічного віку) і 3—4 класи. Для дітей з особливи­ми потребами може бути організована система корекцій-ної допомоги без відриву від класного колективу. Інколи практикують вивчення цими учнями окремих предметів за більш сприятливих умов з урахуванням типу їх психіч­ного розвитку.

Основна середня освіта. Є фундаментом загальноос­вітньої підготовки всіх школярів, формує в них готов­ність до вибору подальшого профілю навчання і здобуття освіти. У цьому віці в учнів в основному завершується формування загальнонавчальних умінь і навичок, засво­єння навчального матеріалу на рівні, достатньому для подальшого навчання. Важливе значення надається форму­ванню здорового способу життя, правовому й екологічно­му вихованню. Термін навчання — 5 років.

Зміна умов навчання (нові предмети і вчителі, нерідко зміна учнівського колективу і режиму навчання) збіга­ються із складним підлітковим періодом переходу від дитинства до дорослості. Відповідно до психофізіологіч­них особливостей учнів (молодші, старші підлітки, рання юність) у структурі основної школи враховують специ­фічну роль 5—6 і 7—9 класів. У 5—6 класах переважає пропедевтичний¹ характер вивчення більшості предметів. Тут потрібно ширше впроваджувати інтегровані курси, ін­тенсивне вивчення іноземних мов. У 7—9 класах пізнава­льні інтереси учнів стають стійкішими, з'являються нові, досить сильні мотиви для навчання, змінюються критерії самооцінки й оцінювання всього, що відбувається довко­ла, збагачуються способи навчальної діяльності, зміцню­ється воля і характер, прагнення до неформального спілку­вання і лідерства. Поступово розпочинається систематич­не вивчення основ наук, все більшого значення набувають теоретичні знання, розвиваються різноманітні пізнаваль­ні інтереси школярів.

Повна середня освіта. Забезпечує поглиблене засвоєн­ня знань з базових дисциплін та за вибором, формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство, куль­туру, виробництво, громадянської позиції особистості, з'яв­ляється можливість здобуття освіти вищого рівня. Резуль­татом здобуття повної середньої освіти має бути інтелек­туальний, соціальний і фізичний розвиток особистості — підґрунтя подальшої освіти і трудової діяльності. Термін навчання — 2 (3) роки.

Старша школа є останнім етапом здобуття повної за­гальної середньої освіти, на якому завершується форму­вання цілісної картини світу, освоєння способів пізнава­льної та комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, аналізувати та застосовувати ЇЇ. Вона функціонує переважно як профільна. Це створює ширші умови для диференційованого навчання, врахуван­ня індивідуальних особливостей розвитку учнів, які від­різняються своїми здібностями. Доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, широке використання спецкурсів за вибором, факультативів. Профільність навчан­ня визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кад­рових можливостей і матеріальної бази школи, соціокуль-турного і виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками.

Залежно від умов роботи профільність навчання реа­лізується як у межах усього навчального закладу, так і в окремих класах або групах учнів. Поширена і робота шкіл та класів без визначення профілю навчання (загальноос­вітній профіль).

Повна загальна середня освіта має бути доступною для всіх дітей незалежно від місця проживання і соціального статусу батьків. Між етапами шкільного навчання не по­винно бути бар'єрів для переходу учнів від одного етапу до іншого.