2020-01-15
100
V.1
1. Iustitia non novit patrem nec matrem; solum veritatem spectat iustitia.
2. Antiqui Romani unum Deum ignorabant, sed multis deis supplicabant.
3. Dei fuerunt domini naturae et rerum humanarum: in caelo, in terra, in aqua habitabant.
4. Ius est norma recti; quid est contra normam recti est iniuria.
V.2
1. Causam vincere.
2. Cicero multos libros de philosophia et de eloquentia scripsit.
3. Constitutio principis est, quod princeps decreto vel edicto vel epistula constituit.
4. Ius publicum privatorum pactis mutari non potest.
V.3
1. Consules Romani quotannis creabantur.
2. De mortuis aut bene, aut nihil.
3. Omne ius aut consensus fecit, aut necessitas constituit, aut firmavit consuetudo.
4. Domina et regina omnium rerum est ratio.
V.4
1. Domus propria – domus optima.
2. E fructu arbor cognoscitur, e cantu avis dignoscitur.
3. Etiam nostris diebus Roma magna et pulchra est, sed praecipue clara est memoria Romae antiquae.
4. Quod naturalis ratio inter omnes homines constituit, vocatur ius gentium.
V.5
1. Experientia est optima magistra.
2. Fabula a magistro narratur.
3. Facilius est dicere, quam agere.
4. Fide, sed cui fides, vide!
5. Simplicitas est legibus amica, et nimia subtilitas in iure reprobatur.
V.6
1. Gaius pater historiae iuris Romani nominatur.
2. Haurit aquam cribro, qui discere vult sine libro.
3. In manibus consulum summa potestas in pace et summum imperium in bello erat.
5. Consensus facit ius.
V.7
1. In rebus gravibus reges convocabant consilium, quod ex viris claris et sapientibus constabat.
2. Iudex in iudicio reum aut condemnat, aut absolvit.
3. Clavus clavo pellitur.
4. Iura populi Romani sunt notissima omnium artium antiquitatis.
|
|
|
V.8
1. Locus a homine ornatur, non homo loco.
2. Nemo cogitur rem suam vendere, etiam iusto pretio.
3. Ius populi Romani constat ex legibus, plebiscitis, senatui consultis, constitutionibus principum, edictis, responsis prudentium.
4. Tres legiones a Caesare in Galliam missae erant.
V.9
1. Multi sunt oratores clari Graecorum et Romanorum.
2. In numero clarorum oratorum Romanorum erat Cicero.
3. Cicero non solum egregius orator erat, sed etiam clarus scriptor latinus.
4. Libri Ciceronis varii sunt.
5. Nemo debet bis puniri pro uno delicto.
V.10
1. Mulierem ornat silentium.
2. Inter Romanos liberi cives et servi erant.
3. Erat etiam inter liberos cives et servos vestitus discrimen.
4. Nam servi modo tunicam, liberi super tunicam togam induebat, toga erat insigne civis Romani.
5. Nulla emptio sine pretio esse potest.
V.11
1. Consuetudo et mos vim ligis habere videtur.
2. Nihil agendo homines male agere discunt.
3. Sparta, Delphi et Tusculum tria oppida sunt: duo oppida Graeca et unum oppidum Romanum.
4. Testamentum posterior derogat priori.
V.12
1. Orpheus cantu suo etiam bestias et saxa et arbores flexisse dicitur.
2. Memoria exercenda est.
3. Urbs Roma non ad mare, sed ad Tiberim flumen sita est viginti milia passuum a mari.
4. Februarius brevior est quam ceteri undecim menses: is mensis anni brevissimus est.
V.13
1. Nihil sine ratione faciendum est.
2. Mercurius, non homo, sed deus mercatorum ut avis volare potest, nam in pedibus et in petaso eius alae sunt.
3. Putatur non omnia intellexisse.
4. Notum est ad salutem civitatis inventas esse leges.
V.14
1. Gladii equitum longiores et graviores sunt quam peditum.
2. Videris intellecturus esse.
3. Senatus iussit socios inter se foedera facere.
4. Nemo plus iuris ad alterum transferre potest, quam ipsae habet.
V.15
Rei videbantur accusatum iri.
“Censeo: Carthaginem delendam esse!” – ait Cato.
Necessitas leges edicendi.
Adhiberi testes possunt non solum in criminalibus causis, sed etiam in pecuniariis litibus.
V.16
Ius habitandi.
Fortuna caeca esse dicitur.
Constat ad salutem civium inventas esse leges.
Institutionum iuris civilis commentarii quattuor anno MCCMXVI aperti sunt.
V.17
Iustitia est laudanda.
Uncia est duodecima pars librae.
Sed postea ante Martium duo menses additi sunt: Ianuarius et Februarius; Ianuarius primus anni mensis factus est, sed nomina mensium mutata non sunt.
Ius bellum dicendi.
V.18
L.Catilina,nobili genere natus, fuit magna vi et animi et corporis, sed ingenio malo.
Non exemplis sed legibus iudicandum est.
Qui tacet, consentire videtur.
Cato dixit litterarum radices amaras esse, fructus iucundiores.
|
|
|
V.19
1. Dubitando ad veritatem pervenimus.
2. Legati missi erant ad pacem petendam.
3. Imperator Vespasianus dixit pecuniam non olere.
4. Qui vetante praetore fecit, adversus edictum fecisse videtur.
V.20
In statu nascendi.
Initio duo tribuni plebis creati sunt, deinde quinque, postea decem fuerunt.
Notum est labores honores gignere.
Roma a Romulo condita fuisse narratur.
СЛОВНИК ЮРИДИЧНОЇ лексики та ФРАЗЕОЛОГІЇ
Міжнародне право
Agressio – напад, незаконне застосування сили однією державою проти іншої держави або народу; агресія.
Annexio – приєднання; насильницьке приєднання, захоплення території іншої держави; анексія.
Casus belli – привід до війни.
Causa belli – причина війни.
Comitas gentium – міжнародна ввічливість.
Consensus – угода, домовленість, згода; консенсус.
Contra legem terrae – проти законів країни.
Conventio – зближення, зустріч, угода, договір; конвенція.
Deportatio – довічне заслання, висилка, вигнання; депортація.
Discriminatio – розрізнення; ставлення до даної держави більш несприятливе ніж до інших; дискримінація.
Foedus – договір або угода між особами, державами.
Ius belli – право війни.
Ius gentium – міжнародне право.
Modus vivendi – спосіб життя; порядок взаємин у міжнародному праві.
Pacta sunt servanda – договори мають виконуватися.
Pactum – договір, угода, правочин; пакт.
Par in parem non habet iurisdictionem – рівний до рівного не має юрисдикції.
Persona grata – бажана особа.
Persona non grata – небажана особа.
Status belli – стан війни.
Status quo ante (bellum) – становище, що існувало (до війни).
Ultima ratio – останній доказ.
Зобов’язальне право
Casus minor – нещасний випадок.
Casus sine qua non – причина, за відсутності якої подія не відбулася б.
Charta communis – договір, укладений обома сторонами.
Conditio – умова, застереження.
Conditio sine qua non – необхідна умова.
Consensus facit ius – згода творить право.
Contractus – договір, угода.
Dare, facere, praestare – давати, робити, виконувати
(три види діяльності юриста).
Debitor – боржник.
Debitum – борг.
Delictum – правопорушення.
Depositum – зберігання, передача рухомої речі на тимчасове і безкоштовне зберігання.
Dolus malus – лихий, злий намір.
Donatarius – той, хто приймає дар.
Donatio – дарунок.
Donator – той, хто дарує (дарувальник).
Emptio venditio – договір купівлі-продажу.
Ex contractu – зобов’язання за договором.
Furtum manifestum – явна крадіжка.
In iure proprio – за власним правом.
Inter alios acta – угоди між іншими особами, між іншими ніж ті, що стоять перед судом.
Lex contractus – договірне право.
Lex mercatoria – торговельне право.
Mandatum – договір доручення.
Mercis appellatione homines non continere – слово “товар” не застосовують до людей.
Nulla emptio sine pretio esse potest – не може бути продажу без ціни.
Obligatio – юридичне зобов’язання боржника щодо кредитора.
Pensio – платіж.
Posterior potior est priori – більш пізнє сильніше більш раннього.
Stipulatio – стипуляція; формальний усний контракт, що встановлює зобов’язання.
Turpis contractus – аморальний договір.
Vis maior – непереборна сила, невідворотна подія.
Речове право
Actio in rem – речовий позов.
Aliena res – чуже майно.
Aquae ductus – право проведення води через чужу ділянку.
Aquae haustus – право черпати воду на чужій ділянці.
Bona immobilia – нерухоме майно.
Bona mobilia – рухоме майно.
Communio – спільна власність.
Communio est mater rixarum – спільна власність – матір розбрату.
Divisio – розподіл спільного майна.
Dominium – право власності.
Fructus – користь, плоди.
Iter – право проходу через чужу ділянку.
Iura in re aliena – права на чужі речі.
Ius disponendi – право розпоряджатися своїм майном.
Ius dividendi – право заповісти свою нерухомість.
Ius habendi – право на володіння майном.
Ius possessionis – право володіння.
Ius utendi et abutendi – право користування та використання.
Nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse habet – ніхто не може передати іншому більше прав ніж має сам
Occupatio – захоплення; придбання права власності на безхазяйну річ шляхом заволодіння.
Possessio – володіння, повна влада над річчю.
Privatae sunt quae singulorum hominum sunt – приватні речі – це ті, що належать окремим людям.
Proprietas – власність.
Proprietas plena – повна власність.
|
|
|
Res – річ, матеріальна річ, справа, предмет позову.
Res corporales – тілесні, матеріальні речі.
Res familiaris – домашнє господарство.
Res privatae – приватні речі.
Servitutes – речові права на чужу річ.
Traditio – традиція, передача права власності.
Usus fructus – право на користування чужим майном та отримання від нього доходів.
Сімейне право
Adoptio – усиновлення.
Agnates – родичі на основі підпорядкування владі голови родини.
Agnatus proximus – найближчий родич.
Agnoscere liberum – визнати батьківство стосовно дитини.
Alieni iuris – підвладний.
Alimenta – утримання, обов’язок між батьками і дітьми.
Caelibes – не одружені.
Consortium – група родин, що веде початок від одного предка.
Divortium – розлучення, добровільне припинення шлюбу.
Divortium ex communi consensu – Розлучення за взаємною згодою.
Divortium sine causa – безпідставне розлучення.
Emancipatio – звільнення дітей з-під батьківської влади.
Familia proprio iure – патріархальна родина.
Femina – жінка.
Filia – дочка.
Filius familias – син під батьківською владою.
Frater – брат.
Honor matrimonii – знаки уваги стосовно партнера по шлюбу.
Iustae nuptiae – законний шлюб.
Manus – перебування дружини під владою чоловіка.
Manus patria potestas – батьківська влада.
Mulier – заміжня жінка.
Parentes – батьки.
Pater familias – батько сімейства.
Sui iuris – повновладний.
Vir – чоловік.
Votum– шлюбний союз.
Спадкове право
Absens heres non erit – відсутній не буде спадкоємцем.
Abstinere hereditatem – відмовитися від спадщини.
Acquisitio hereditatem – прийняття спадщини.
Administratio – керування, особливо майном.
Ante mortem – перед смертю.
Bona materna – майно дитини успадковане від матері.
Bona vacantia – спадщина від спадкоємця.
Contra tabulas – всупереч заповіту.
Cretio – креція, формальна заява про прийняття спадщини.
Donationes perfectae – незаперечні дарування.
Exheredatio – позбавлення спадщини, ексгередація.
Factio testamenti – складання заповіту.
Fundi patrimoniales – спадкоємні землі.
Heredes facti – набуті спадкоємці (тобто спадкомці за заповітом, а не на підставі факту народження).
Heredes proximi – найближчі спадкоємці.
Hereditas – правонаступництво в спадкуванні.
Hereditas paterno – спадкування по батьківській лінії.
|
|
|
Heres legitimus – законний спадкоємець.
Heritor – власник спадщини.
Interlinere testamentum – підробляти заповіт.
Intestatus – той, хто помер без заповіту.
Ius deliberandi – право на обмірковування.
Nemo est heres viventis – ніхто не є спадкоємцем особи, що перебуває серед живих.
Revocatio testamentum – скасування заповіту укладенням нового.
Semel heres semper heres – один раз спадкоємець – спадкоємець назавжди.
Testamentum – заповіт.
Testatus – заповідач.
Ultima voluntas – остання воля.
Voluntas testatoris pro lege habetur – воля спадкодавця вважається законом.
Процесуальне право
Absolvo (A) – я виправдовую.
Actio – позов.
Actio in personam – особистий позов.
Actio in rem – речовий позов.
Actum – документ, акт.
Ad curiam – перед судом, до суду.
Advocatus – покликаний, запрошений; прцесуальний помічник сторони, що підтримував її своїм особистим авторитетом і порадами.
Alter ego – мій представник, друге я.
Appelatio – оскарження судового рішення, апеляція.
Arbĭter – (свідок-очевидець), третейський арбітр у судовому процесі, діяв як суддя.
Audiatur et altěra pars – нехай буде вислухана й інша сторона.
Condemno (C) – я засуджую.
Causa privata – приватна судова справа.
Causa publica – публічна судова справа.
Culpa lata, levis, levissima – помилка (необачність, провина) груба, негруба, незначна.
Culpae poena par esto – нехай покарання відповідає злочину.
De dolo malo – за злим наміром.
De facto – фактично, де-факто.
De iure – по праву, законним чином, юридично, де-юре.
Dicěre causam – захищатися в суді.
Examen – суд.
Exsecutio – судове виконання.
Finalis concordia – остаточна угода сторін.
Ibi ius, ubi remedium – де право, там і засоби його захисту.
Ignorantia legis neminem excusat – незнання закону нікого не вибачає.
In curia – у суді.
In dubio pro reo – у разі сумніву – на користь звинуваченого.
Iudex est lex loquens – суддя є закон, що говорить, тобто він є його глашатаєм.
Iurisdictio – судова компетенція, повноваження давати судову оцінку фактам, вирішувати правові питання, юрисдикція.
Lex de futuro, iudex de praeterito – закон діє на майбутнє, суддя розглядає минуле.
Nemo debet esse iudex in propria causa – ніхто не повинен бути суддєю у власній справі.
Nemo potest esse simul actor et iudex – ніхто не може бути одночасно позивачем і суддєю.
Poena – покарання, штраф, кара.
Praetor – один із вищих магістратів, що виконував у Римі суддівські функції.
Reformatio in peius – посилення санкції в гірший бік.
Respondere, cavere, agere – давати відповіді, оформляти документи, виступати у суді (3 види діяльності юриста).
Sub curia – під охороною суду, закону.
Testes ponderantur, non numerantur – свідків зважують, а не лічать.
Testis unus, testis nullus – один свідок – не свідок.
Veto – я забороняю, вето.
Право осіб
Capitis deminutio – зміна правового положення римського громадянина.
Civis – громадянин як суб’єкт прав і обов’язків стосовно громади, членом якої він є.
Cognomen – родинне ім’я, третя частина римського імені.
Familia – домовладика й підвладні йому вільні особи.
In plena vita – цілком живий, тобто той, хто існує не тільки фізично, але і як громадянин.
Nomen – особисте ім’я вільного громадянина.
Pater familias – домовладика, батько сімейства.
Personalia – характеристика особи.
Servitus – рабський стан, рабство, поневолення.
Кримінальне право
Actor – позивач у цивільному й карному процесах.
Alibi – (в іншому місці) спростування обвинувачення шляхом подання доказу.
Corpus delicti – склад злочину.
Crimen – злочин.
Crimen capitale – тяжкий злочин.
Cui prodest? Cui bono? – кому вигідно? У чиїх інтересах? (основні питання при розслідуванні злочину).
Deportatio – вигнання.
In custodiam dare – взяти під варту, тримання під арештом.
Ius criminale – кримінальне право.
Libero (L) – звільняю.
Locus criminis – місце злочину.
Locus delicti – місце правопорушення.
Magna culpa dolus est – груба необережність равноцінна наміру.
Nullum crimen sine lege – немає злочину не зазначеного в законі.
Nullum crimen, nulla poena sine lege – без закону немає ні злочину, ні покарання.
Poena capitis (vitae) – смертна кара.
Poenalis – карний; пов’язаний із застосуванням покарання або штрафу.
Quaestio – розслідування передбачуваного злочину.
Post factum – наступний акт; акт, який був пізніше.
Quot delicta, tot poenae – скільки правопорушень, стільки й покарань.
Suicidum – самогубство.
Vim vi repellere licet – насильство дозволено відбивати силою.
