Як відомо, векторне поле
, яке задовольняє в області
умову
, називається соленоїдальним в цій області. Нехай область
є об’ємно однозв’язною. Це означає, що, якщо кусково-гладка замкнена поверхня
лежить в області
, то і область, яка обмежує поверхню
, цілком належить області
. Прикладами об’ємно однозв’язних областей є куля, паралелепіпед, тор. Відзначимо, що тор не є поверхнево однозв’язною областю. Область, яка знаходиться між двома сферами, не є об’ємно однозв’язною (але є поверхнево однозв’язною).
Із формули Остроградського-Гаусса випливає, що соленоїдальне поле в взаємно однозв’язній області має таку властивість: потік соленоїдального поля через довільну замкнену поверхню, яка знаходиться в цій області, дорівнює нулю.
Відзначимо, що, якщо область не є об’ємно однозв’язною, то потік соленоїдального (в цій області) поля через замкнену поверхню, яка знаходиться в області, може бути відмінним від нуля. Так електричне поле
точкового заряду, який міститься в точці
, є соленоїдальним в кулі з викинутим центром (
при
).
Слово «соленоїдальне» означає «трубасте». Для соленоїдального поля є справедливим закон збереження інтенсивності векторної трубки. З’ясуємо суть цього закону.
Нехай
– соленоїдальне поле. Розглянемо відрізок «векторної трубки», тобто область, обмежену двома перерізами
і
та боковою поверхнею
, яка складається із векторних ліній (рис. 1). Застосуємо до такої області формулу Остроградського-Гаусса (8). Оскільки в соленоїдальному полі
, то потік векторного поля
через поверхню області дорівнює нулю:
(
– одиничний вектор зовнішньої нормалі). На боковій поверхні
маємо
, тому
.
Отже,
.

Рисунок 1 – Відрізок «векторної трубки»
Змінимо на перерізі
напрям нормалі
на протилежний (
– внутрішня нормаль до
). Тоді отримаємо
,
де обидва потоки через перерізи
і
обчислюються в напрямі векторних ліній.
Таким чином, у соленоїдальному (трубчастому) векторному полі
потік через будь-який переріз векторної трубки набуває одного й того самого значення. Це і є закон збереження інтенсивності збереження векторної трубки.






