Вихід Росії з Першої світової війни

25 жовтня 1917 р. у Петрограді був здійснений Жовтне­вий переворот. Тимчасовий уряд впав, влада перейшла до рук Рад робочих і солдатських депутатів. 25 жовтня був скликаний у Смольному II Всеросійський з'їзд Рад робочих і солдатських депутатів, що й установив у країні Радянську республіку. В; І. Ленін був обраний главою уряду. 26 жовтня 1917 р. II Все­російським з'їздом Рад був прийнятий Декрет про мир. У ньо­му Радянський уряд пропонував «усім воюючим народам і їх­нім урядам почати негайно переговори про справедливий і.де­мократичний мир». У поясненні говорилося, що таким миром Радянський уряд вважає негайний мир без анексій, без насиль­ницького приєднання чужих народностей і без контрибуцій.

Справді, серед багатьох завдань, що довелося вирішувати Радам, одним з першорядних був вихід із війни. Трудящі дав­но чекали визволення від тягаря війни. Мільйони солдатів рвалися з фронту, з окопів додому.

Уряди країн Антанти не відповіли на пропозицію II з'їзду Рад про укладання миру. Навпаки, усілякими способами вони намагалися не допустити виходу Росії з війни. З їхнього боку здійснюється спроба підтримати контрреволюцію в Росії.

Тоді Росія приймає рішення почати самостійні перегово­ри з Німеччиною, щоб якомога швидше укласти мир.

До Німеччини була направлена мирна делегація на чолі з народним комісаром іноземних справ Л. Д. Троцьким. Ленін просив його «затягнути» підписання миру у зв'язку з тим, що Німеччина може підтримати Росію та зробити в себе револю­ційний переворот. Однак Троцький не зумів стриматися й про­валив переговори. Німеччина почала переговори в ультимати­вному тоні, на що Троцький відповів, що Росія війну припи­няє, але миру підписувати не буде. Відразу делегація покину­ла Брест.

Німецький'у ряд, який давно мріяв захопити Росію, одер­жав привід для розриву відносин. Тому 18 лютого німецька ар­мія перейшла в наступ від Ризької затоки до гирла Дунаю. Усьо­го у воєнній операції брало участь близько 700 тис. солдат.

Відповідно до свого плану, німці прагнули дуже швидко захопити Петроград, Москву, розгромити Ради й укласти мир­ну угоду з «небільшовистським урядом».

Російська армія почала відступати, тому що на той час утратила всю свою боєздатність. Німці безперешкодно просу­валися вглиб країни, намагаючись триматися напрямку на Пе­троград. Відчувши небезпеку, уранці 19 лютого Ленін відпра вив німецькому урядові телеграму, у якій давав згоду підпи­сати мир на умовах, запропонованих німецькою стороною. Одночасно всі готувалися відбити наступ німців, хоча сили були явно нерівними.

21 лютого Рада Народних Комісарів прийняла написаний В. І. Леніним декрет «Соціалістична Батьківщина в небезпе­ці!». 22 і 23 лютого 1918 р. у Петрограді, Пскові, Ревелі, Нарві, Москві, Смоленську та в інших містах розгорнулася кам­панія запису до Червоної армії.

Під Псковом і Ревелем, у Латвії, Білорусії, в Україні три­вали бої з німецькими військами. На Петроградському напрям­ку війська Червоної армії призупинили наступ ворога.

Німці не розраховували на такий опір. До того ж вони побоювалися удару англоамериканських і французьких військ із Заходу, що могло ускладнитися затяжною війною на Схо­ді. Німеччина погоджується укласти мир. І хоча умови цієї мирної угоди були ще важчими, ніж минулого разу, Росія погоджується на все. Радянська республіка повинна була повністю демобілізувати армію, укласти невигідні угоди з Німеччиною і т. д.

З березня 1918 р. у Бресті був підписаний мирний договір із Німеччиною, що ввійшов в історію під назвою Брестського миру.

Завершення Першої світової війни

Німецьке командування навесні 1918 р. намагалося роз­бити англофранцузькі війська. Командування запевняло під­леглих, що ця битва вирішить результат усієї війни.

Німеччина виступила наприкінці березня. Зазнаючи вели­ких втрат, вона всетаки підходить до Парижа, захопивши на шляху полонених і трофеї. Однак спроби Німеччини розбити ворога провалилися: вона вичерпала всі свої резерви, у тому числі й у живій силі. Підлітки, а не дорослі чоловіки, відправ­лялися на війну. Багато солдатів просто дезертирували. На­ступ німців провалився, тому що війська США, об'єднавшись із військами Антанти, відігнали німців на вихідні позиції.

8 серпня війська Франції, Англії та США під загальним командуванням французького маршала Фоша почали наступ, їм удалося прорвати фронт супротивника, розгромивши за один день 16 дивізій. Не бажаючи більше боротися, німецькі солдати здавалися в полон.

Збройні сили Німеччини не в змозі були чинити опір гене­ральному наступу франкоанглоамериканських військ.

І на Балканському фронті почався наступ англофранцузьких і сербських військ. Завдяки їхнім злагодженим діям їм вдалося розбити Болгарію. Була розгромлена в Палестині й Сирії англійськими й французькими військами турецька армія. Разом із нею капітулювала й Османська імперія.

Солдати австроугорської армії не захотіли більше вою­вати. АвстроУгорщина розвалилася, на її території утворило­ся кілька незалежних національних держав. І вже 3 листопада 1918 р. австроугорське командування підписало перемир'я, продиктоване Антантою.

Одночасно в Німеччині почалася революція. 9 листопа­да народ скинув монархію. Країна стала республікою, був створений новий уряд. Саме з ним на світанку 11 листопада 1918 р. Німеччина змушена була підписати Комп'єнське пе­ремир'я.

 11 листопада об 11" годині ранку сурмач, який знаходився біля штабного вагона верховного головнокомандуючого, про­трубив сигнал «Припинити вогонь». Сигнал передали на весь фронт. Одночасно були припинені бойові дії. Перша світова війна закінчилася.