2020-04-20
5369
Аналіз результатів, отриманих при проведенні даного психолого-педагогічного дослідження, також проводився в кілька етапів:
1) обробка даних, отриманих при вивченні статусної структури класу за допомогою методики социометричних виборів, і поділ учнів обстеженого класу на підгрупи в залежності від числа отриманих виборів;
2) аналіз структури неформальних комунікацій групи підлітків із застосуванням комп'ютерної версії методики АНК;
3) оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей учнів з використанням методики «КІС – 1»;
4) зіставлення даних, отриманих на попередніх етапах дослідження;
5) обробка отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики.
Дані, отримані на першому етапі психолого-педагогічного дослідження при вимірі величини статусу учнів, що приймали участь у дослідженні, представлені в таблиці, поміщеної в Додатку 1 дійсної роботи.
Отримані результати представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Кількісний розподіл учнів по статусних шарах за результатами тестування з застосуванням соціометричній методики
|
|
|
| Статусний шар | Хлопчики | Девочки | Усього | |||
| Число | % | Число | % | Число | % | |
| “Зірки” | 2 | 8 | 4 | 16 | 6 | 24 |
| “Предпочитает” | 3 | 12 | 2 | 8 | 5 | 20 |
| “Зневажаемі” | 8 | 32 | 5 | 20 | 13 | 52 |
| “Ізольовані” | 1 | 4 | 0 | 0 | 1 | 4 |
| Усього | 14 | 56 | 11 | 44 | 25 | 100 |
Для наочності ми представили дані таблиці 3.1 у виді гистограммы на малюнку 2.1.
З таблиці 2.1 і малюнка 2.1 видно:
- у підгрупу «зірки» увійшли 6 чоловік (24% від числа випробуваних), з яких хлопчиків виявилося 2 чоловік (8%), а дівчинок – 4 чоловік (16%);
- 5 учнів (20%) мають середній по величині статус у класі («предпочитает»), у їхнє число входять 3 хлопчики (12%) і 2 дівчинки (8%);
- у групу «зневажаемих» увійшли 13 чоловік (52% від загального числа учнів, що прийняли участь у дослідженні), з яких хлопчики складають 32% від загальної чисельності класу (8 чоловік), дівчинки – 20% (5 чоловік);
- не получили жодного позитивного вибору – «ізольованим» – виявився 1 хлопчик (4% від загального числа дітей).
Таким чином, можна зробити висновок, що велика частина дітей попадає в підгрупу «зневажаемих», що мають невисокий статус серед однолітків. Значно менше виявилося дітей, що займають у класі положення неформальних лідерів і учнів із середнім статусом серед однолітків. Підлітків, що мали б дуже низький статус серед однолітків («відкида»), виявлено не було.
Другим етапом нашого психолого-педагогічного дослідження було вивчення структури неформальних комунікацій з використанням методики виміру комунікативної дистанції і методики АНК. Отримані дані приводяться в Додатку 2.
|
|
|
На наступному етапі аналізу результатів дослідження нами проводилася оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей у випробуваних. Результати відповідей учнів на питання методики «КІС – 1» поміщені в зведеній таблиці в Додатки 3 дані роботи.
Кількісний розподіл учнів у залежності від рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей приводиться в таблицях 2.2 і 2.3: таблиця 2.2 відбиває розподіл підлітків за рівнем розвитку комунікативних здібностей, таблиця 2.3 – організаторських.
Таблиця 2.2. Процентний розподіл випробуваних у залежності від рівня розвитку в них комунікативних здібностей за результатами методики «КІС – 1»
| Рівень розвитку | Оцінка | Кількісний розподіл | |||||
| Хлопчиків | Дівчат | Всього | |||||
| Число | % | Число | % | Число | % | ||
| Дуже високий | 5 | 7 | 28 | 10 | 40 | 17 | 68 |
| Високий | 4 | 4 | 16 | 0 | 0 | 4 | 16 |
| Середній | 3 | 1 | 4 | 1 | 4 | 2 | 8 |
| Нижче середнього | 2 | 2 | 8 | 0 | 0 | 2 | 8 |
| Усього випробуваних | 14 | 56 | 11 | 44 | 25 | 100 | |
У залежності від оцінки, отриманої в результаті тестування, випробувані були розділені нами на 4 підгрупи: діти з дуже високим рівнем розвитку комунікативних здібностей (отримавші оцінку «5»), з високим рівнем розвитку здібностей (оцінка «4»), із середнім рівнем розвитку (оцінка «3») і діти з рівнем розвитку комунікативних здібностей нижче середнього (оцінка «2»).
З таблиці 2.2 і малюнка 2.2 видно, що:
- підлітки, що мають дуже високий рівень розвитку комунікативних здібностей, склали 68% від загального числа учнів (17 чоловік), з них: 7 хлопчиків (28%) і 10 дівчинок (40%);
- учнів, що одержали оцінку «4» (високий рівень розвитку комунікативних здібностей) виявилося, як видно з таблиці, 4 чоловік (16%) – усі вони хлопчики;
- середній рівень розвитку комунікативних здібностей мають 2 учнів (8%) – 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);
- двоє хлопчиків (8%) мають рівень розвитку комунікативних здібностей нижче середнього.
З таблиці видно, що більшість випробуваних (68%) мають дуже високий рівень розвитку і лише 32% - більш низькі рівні розвитку комунікативних здібностей.
Таблиця 2.3. Процентний розподіл випробуваних по показниках розвитку організаторських здібностей відповідно до даних тестування з використанням методики «КІС – 1»
| Рівень розвитку | Оцінка | Кількісний розподіл | |||||
| Хлопчиків | Дівчат | Всього | |||||
| Число | % | Число | % | Число | % | ||
| Дуже високий | 5 | 1 | 4 | 3 | 12 | 4 | 16 |
| Високий | 4 | 4 | 16 | 7 | 28 | 11 | 44 |
| Середній | 3 | 3 | 12 | 1 | 4 | 4 | 16 |
| Нижче середнього | 2 | 5 | 20 | 0 | 0 | 5 | 20 |
| Низький | 1 | 1 | 4 | 0 | 0 | 1 | 4 |
| Усього випробуваних | 14 | 56 | 11 | 44 | 25 | 100 | |
Як випливає з таблиці 2.3 і малюнка 2.3, на підставі отриманих даних учні за рівнем розвитку організаторських здібностей були також розділені на кілька підгруп:
· у підгрупу з дуже високим рівнем розвитку організаторських здібностей увійшли діти, що одержали за результатами відповідей на питання методики оцінку «5»; таких виявилося 4 чоловік (16% від загального числа учнів), з них 1 хлопчик (4%) і 3 дівчинки (12%);
· школярі, що одержали оцінку «4», склали підгрупу дітей з високим рівнем розвитку організаторських здібностей - них виявилося 2 чоловік (8%), серед них 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);
· підлітків, що мають середній рівень розвитку організаторських здібностей (отримавших оцінку «3»), було виявлено більше всього – 13 чоловік (52%), з них 6 хлопчиків (24%) і 7 дівчинок (28%);
· майже чверть випробуваних (24%) мають низький і дуже низький рівні розвитку організаторських здібностей, причому всі ці учні чоловічої статі;
· низький рівень розвитку організаторських здібностей мають 4 хлопчика (16% від загального числа дітей), а дуже низький 2 хлопчика (8%).
Для наочності ми представили дані, приведені в таблиці 2.3 у виді гістограми на малюнку 2.3.
|
|
|
Четвертим етапом нашого дослідження стало зіставлення даних про величину статусу підлітків у навчальній групі з результатами методик АНК і «КІС – 1».
При порівнянні зведень, отриманих з використанням соціометричній методики, з показниками основних індексів, отриманими учнями за результатами виконання ними завдань методики АНК, були отримані дані, що приведені в таблицях 2.4 і 2.5.
У таблиці 2.4 представлені результати зіставлення величини статусу учнів з показниками суб'єктивної активності випробуваного стосовно групи (Ra(c)) і групи стосовно нього (Ra(г)), а також з показниками рівня комуникативності, вираженого безпосередньо самим випробуваним (Rк(c))і групою стосовно нього (Rк(г)).
Таблиця 2.4. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій
| Статусний шар | Індекси | |||||||||||||||
| Ra(г) | Ra(c) | Rk(г) | Rk(c) | |||||||||||||
| величина показника | ||||||||||||||||
| вище середньо-групового | Нижче середньо-групового | Вище середньо-групового | нижче середньо-групового | вище середньо-групового | нижче середньо-групового | выще середньо-групового | нижче середньо-групового | |||||||||
| N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | |
| “Зірки” | 6 | 24 | 0 | 0 | 3 | 12 | 3 | 12 | 0 | 0 | 6 | 24 | 6 | 24 | 0 | 0 |
| “Предпочитает” | 5 | 20 | 0 | 0 | 4 | 16 | 1 | 4 | 0 | 0 | 5 | 20 | 4 | 16 | 1 | 4 |
| “Зневажаемі” | 1 | 4 | 12 | 48 | 4 | 16 | 9 | 36 | 0 | 0 | 13 | 52 | 11 | 44 | 2 | 8 |
| “Ізольовані” | 0 | 0 | 1 | 4 | 1 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 | 1 | 4 | 0 | 0 |
| Усього | 12 | 48 | 13 | 52 | 12 | 48 | 13 | 52 | 0 | 0 | 25 | 100 | 22 | 88 | 3 | 12 |
Дані з таблиці 2.4, отримані при зіставленні, дозволяють зробити наступний висновок:
- чим вище статус що учиться, тим вище рівень активності, що виявляє при спілкуванні група стосовно підлітка;
- рівень суб'єктивної комунікативної активності підлітків не має істотного значення, тому що найбільша кількість як індексів, значення яких вище середньо-групового рівня, так і індексів зі значеннями нижче середньо-групових, мають учні із середніми показниками величини статусу серед однолітків;
- індекс комуникативності групи також не дозволяє вважати його показником величини статусу підлітків, тому що значення індексу вище середньо-групового не має жоден учень, а більш половини значень нижче середньо-групового рівня одержали учні з невисоким статусом у навчальній групі;
|
|
|
- визначити ж, чи відбиває значення індексу суб'єктивної комуникативності величину статусу суб'єкта в групі однолітків, важко – всі учні, що займають у групі положення неформальних лідерів («зірки») мають значення показника комуникативності вище середньо-групового рівня, як і більшість учнів з високим статусом, однак і майже всі підлітки з невисоким статусом.
Таблиця 2.5. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій
| Статусний шар | Індекси | ||||||||||||
| Км1 | Рп1 | Кн | |||||||||||
| Величина показника | |||||||||||||
| вище середньо-групового | нижче середньо-групового | вище середньо-групового | нижче середньо-групового | выще середньо-групового | нижче середньо-групового | ||||||||
| N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | N | % | ||
| “Зірки” | 1 | 4 | 5 | 20 | 6 | 24 | 0 | 0 | 5 | 20 | 1 | 4 | |
| “Предпочитает” | 3 | 12 | 2 | 8 | 5 | 20 | 0 | 0 | 1 | 4 | 4 | 16 | |
| “Зневажаемі” | 13 | 52 | 0 | 0 | 7 | 28 | 6 | 24 | 6 | 24 | 7 | 28 | |
| “Ізольовані” | 1 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 | 1 | 4 | 0 | 0 | |
| Усього | 18 | 72 | 7 | 28 | 18 | 72 | 7 | 28 | 13 | 52 | 12 | 48 | |
Результати порівняльного аналізу, представлені в таблиці 2.5, дають нам можливість укласти:
- велика частина учнів з дуже високим (неформальні лідери) і середнім статусом у навчальній групі мають значення показника комуникативності нижче середньо-групового рівня, у той час як у підлітків з невисоким і низьким статусом серед однолітків цей показник має значення вище середньо-групового рівня;
- аналіз значень індексу, що відбиває затребуваність випробуваного як реципієнта в процесі спілкування, показує, що у всіх учнів, що мають дуже високий («зірки») і середній («предпочитает») статус серед однолітків, величина даного індексу вище середньо-групових значень, а всі підлітки з невисоким статусом у навчальній групі розділилися на дві нерівні частини, причому велика - зі значеннями індексу затребуваності як реципієнта нижче середньо-групових; учень з низьким статусом у групі також має значення даного індексу нижче середнього по групі;
- значення коефіцієнта напруженості комунікацій не дозволяють зробити однозначного висновку про його зв'язок зі статусом підлітка в навчальній групі: майже всі учні (5 з 6), що займають у навчальній групі положення неформальних лідерів, мають значення коефіцієнта вище середньо-групових; у той же час, у більшості учнів з більш низьким статусом серед однокласників величина цього індексу нижче середньо-групового рівня; і, хоча більше половини підлітків з невисоким статусом (7 з 13) також одержали значення індексу нижче середньо-групових, учень з низьким статусом у навчальній групі має значення коефіцієнта напруженості комунікацій вище середньо-групового рівня.
Дані, що були отримані нами при порівняльному аналізі величини статусу учнів, що приймали участь у дослідженні, і рівня розвитку в них комунікативних здібностей приводяться в таблиці 2.5.
Дані, приведені в таблиці 2.5, показують, що учні обстеженого класу в основному (84% від загального числа випробуваних) мають дуже високий і високий рівні розвитку комунікативних здібностей, незалежно від величини статусу в навчальній групі. Підлітки з таким рівнем розвитку комунікативних здібностей характеризуються тим, що вони відчувають потребу в комунікативній діяльності й активно прагнуть до неї. Вони швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомств, невимушено поводяться в новому колективі; можуть внести пожвавлення в незнайому компанію.
Таблиця 2.5 Зіставлення даних про величину статусу учнів зі зведеннями про рівень розвитку в них комунікативних здібностей
| Статусний шар | Рівень розвитку комунікативних здібностей | |||||||||
| Дуже високий | Високий | Середній | Нижче середнього | Усього | ||||||
| Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | |
| “Зірки” | 4 | 16 | 2 | 8 | 0 | 0 | 0 | 0 | 6 | 24 |
| “Предпочитает” | 2 | 8 | 1 | 4 | 1 | 4 | 1 | 4 | 5 | 20 |
| “Зневажаемі” | 10 | 40 | 1 | 4 | 1 | 4 | 1 | 4 | 13 | 52 |
| “Ізольовані” | 1 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 |
| Усього | 17 | 68 | 4 | 16 | 2 | 8 | 2 | 8 | 25 | 100 |
Результати зіставлення статусу підлітків у групі однолітків з рівнем розвитку в них організаторських здібностей приведені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6. Зіставлення величини статусу підлітків у навчальній групі з рівнем розвитку в них організаторських здібностей
| Статусний шар | Рівень розвитку організаторських здібностей | |||||||||||
| Дуже високий | Високий | Середній | Нижче середнього | Низкий | Усього | |||||||
| Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | Чис-ло | % | |
| “Зірки” | 1 | 4 | 1 | 4 | 3 | 12 | 0 | 0 | 1 | 4 | 6 | 24 |
| “Предпочитает” | 1 | 4 | 0 | 0 | 3 | 12 | 1 | 4 | 0 | 0 | 5 | 20 |
| “Зневажаемі” | 2 | 8 | 1 | 4 | 7 | 28 | 2 | 8 | 1 | 4 | 13 | 52 |
| “Ізольовані” | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 4 | 0 | 0 | 1 | 4 |
| Усього | 4 | 16 | 2 | 8 | 13 | 52 | 4 | 16 | 2 | 8 | 25 | 100 |
З таблиці 2.6 видно, що найбільша питома вага в обстеженому класі мають учні із середнім рівнем розвитку організаторських здібностей, причому в кожній статусній підгрупі частка таких учнів складає не менш половини чисельності підгрупи (крім єдиної дитини з низьким статусом у навчальній групі – він має рівень розвитку організаторських здібностей нижче середнього). Такі підлітки прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, здатні при необхідності обстояти свою думку, схильні планувати свою роботу.
Для математичної перевірки статистичної значимості виявлених закономірностей нами використовувалася методика кореляційного аналізу. Отримані нами результати представлені в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7. Значення коефіцієнтів рангової кореляції між показниками, що вивчалися в дослідженні
| Коефіцієнт кореляції | Показники, отримані в дослідженні | ||||||||
| Ra(r) | Ra(c) | Rk(r) | Rk(c) | Kм1 | Рп1 | Кн | КС | ОС | |
| Статус підлітка в навчальній групі | 0,89 | 0,28 | 0,78 | 0,04 | -0,78 | 0,83 | 0,1 | 0,12 | 0,22 |
Дані, приведені в таблиці 2.7 дозволяють зробити наступні висновки:
1) існує сильно виражений кореляційний зв'язок між статусом учня в групі однолітків і активністю групи стосовно випробуваного (Ra(г));
2) коефіцієнт рангової кореляції свідчить про незначну кореляційну залежність між показниками величини статусу підлітків у навчальній групі і комунікативній активності учнів стосовно групи Ra(с);
3) також про значну по силі зв'язку говорить коефіцієнт кореляції положення випробуваних у навчальній групі з рівнем комуникативності, вираженого групою стосовно нього (Rк(г));
4) практично цілком відсутня зв'язок між рангом підлітка в групі однолітків і рівнем його суб'єктивної комунікативної активності (Rк(с));
5) існує значно виражена зворотна кореляційна залежність між статусом випробуваного й індексом, що відбиває його затребуваність групою в якості «комуникатора» (Км1);
6) цей факт до деякої міри теоретично підтверджується наявністю сильного кореляційного зв'язку статусу випробуваного і його затребуваності групою як «реципієнта» у процесі спілкування (Рп1);
7) майже відсутня кореляційна залежність між ступенем задоволеності випробуваного процесом спілкування в групі (Кн) і його положенням у системі неформальних міжособистісних відносин у групі;
8) коефіцієнт кореляції рангів Спирмена, рівний 0,12 говорить про малу по силі зв'язку положення учня в навчальній групі і рівнем розвитку його комунікативних здібностей;
9) останній з коефіцієнтів кореляційного зв'язку склав 0,22 і говорить про слабкий вплив рівня розвитку організаторських здібностей підлітка на його статус серед однолітків.
ВИСНОВОК
Матеріали дійсного психолого-педагогічного дослідження дозволяють нам зробити наступні висновки про психологічні особливості неформальних лідерів у групах дітей середнього шкільного віку.
1. З 6 виявлених у групі підлітків, що мають дуже високий статус серед однолітків (неофіційні лідери) 4 дівчинки мають найбільш високі в групі показники комунікативної активності групи стосовно них і ступеня задоволеності ними групи як «реципієнти». Причому в трьох дівчинок-лідерів кількість зв'язків, у яких лідери виступають у ролі комуникаторів, вище того ж показника в хлопчиків, а в однієї – ідентичний. Що, імовірно, порозумівається більшої комуникативністю дівчинок у цьому віці.
2. Необхідно відзначити, що у всіх лідерів спостерігається найбільша кількість міжперсональних зв'язків, у яких вони задовольняють групу як комуникатори, і значно більше.
3. Відношення групи однолітків до підлітків, що займають положення неформальних лідерів, характеризується підвищеною активністю групи в процесі спілкування стосовно високостатусним її членів.
4. Рівень комуникативності, що виявляється учасниками групи стосовно неофіційних лідерів, значно вище середньо-групового рівня.
5. Установлено, що підлітки, що займають у навчальній групі положення неформального лідера, у спілкуванні виступають у якості «реципієнта».
6. У той же час, учні, що виступають у процесі спілкування як «комуникатори», не мають високого статусу в навчальній групі, про що говорить назад пропорційна залежність між зазначеними показниками.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У ході організації навчально-виховного процесу в даному класі доцільно враховувати індивідуально-психологічні особливості кожного учня.
2. З огляду на функціональні можливості лідерів і інших членів групи, розробити комплекс заходів і процедур, спрямованих на розвиток у підлітків оперативної спостережливості, уваги й уяви. Необхідно організовувати проведення різних корекційно-розвиваючих ігор, спрямованих на підвищення рівня емпатийністи.
3. Особливу позитивну роль у формуванні позитивних міжособистісних відносин грає спільна колективна діяльність, виконуючи яку кожен підліток буде змушений пристосовуватися до індивідуальних особливостей і дій інших людей, вибирати для підлітка як партнерів для спілкування і спільної діяльності однокласників, що істотно відрізняються від нього і вимагають різного міжособистісного поводження, поступово ускладнювати задачі, що підліткам необхідно вирішувати в спілкуванні і взаємодії з навколишніми.
4. Тому що підвищене значення для підлітків у цьому віці здобувають відносини з однолітками, то викладачам необхідно використовувати відносини в навчально-виховних цілях, зокрема для стимулювання психічного розвитку підлітка через публічне схвалення в присутності товаришів його вчинків і досягнень, через інші ситуації і дії, що торкаються соціальний престиж підлітка.
5. Необхідно навчити підлітків, особливо лідерів, створювати в групі емоційно сприятливі особисті взаємини, розташовувати до себе людей.
