2020-04-20
100
· Необхідно відзначити, що проаналізовані нами особливості особистості: характер, емоції, темперамент, інтелект мають особливе значення у процесі спільної діяльності людей та формуванні товариської групи.
· Психологічна характеристика особистостей у групі пов'язана з підпорядкуванням індивіда нормам групи під впливом бажання залишитися її членом. У такому разі загроза покарання викликає лише зовнішню згоду з групою, реальна позиція людини не зачіпається.
· Однією з характеристик особистості є стиль поведінки, що демонструється особистістю, який в значній мірі може визначити силу такого впливу. У цьому плані велике значення мають наступні параметри стилю: його стійкість, упевненість індивіда в правоті своєї позиції, виклад і структуризація ним відповідних аргументів.
· Психологічні характеристики індивідів обумовлені розвитком одноманітності оцінок, рішень, поведінкових моделей членів групи, що викликається, у свою чергу, процесами колективізму.
ВИСНОВКИ
Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану з засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Колектив — соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.
Його характеризують єдність цілей, високий рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, специфічні норми співжиття. Він є ланкою, що з'єднує особистість із суспільством. Виховання особистості в колективі є втіленням закономірностей розвитку суспільства, адже в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного її розвитку. Відокремившись від колективу, людина опиняється в соціально-психологічному вакуумі, що значно ускладнює її розвиток.
Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції:
— організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань);
— виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості);
— стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).
Універсальне поняття «колектив» охоплює різні його види, до яких належать:
Первинний колектив. Об'єднує людей, згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках. Ним може бути колектив класу, виробничої бригади на підприємстві, професійної групи в установі, підрозділу у військових частинах та ін. За кількісним складом нараховує 10—15 осіб.
За більшої кількості в ньому відбувається розподіл на мікроколективи. Якщо в соціальній групі менше 7—8 осіб, вона не є колективом у соціально-педагогічному смислі. Це — замкнена група друзів, приятелів.
У формуванні товариської групи важливе значення має діяльність – це процес, який направляється мотивом. В цьому розуміємо взаємозв’язок мотиву і потреби, який має генетичний характер: розвиток потреб проходить
шляхом змін кола предметів їх задовольняючи.
За якісним складом у колективі має бути приблизно однакова кількість осіб обох статей. Якщо ця вимога загалом витримується у колективах загальноосвітніх закладів, то на виробництві, в системі професійної освіти цього досягти значно складніше, що породжує значні труднощі у розвитку колективу, організації міжособистісних стосунків.
Психологічні характеристики представників товариської групи визначаються існуванням мотивів, мети і установкою у спільній діяльності, як правило у товариських групах існують складні відносини. Активні, товариські, упевнені в собі, за темпераментом сангвініки (рідше холерики). Представники цієї групи не відчувають особливих труднощів. Вони швидко освоюються, знаходять правильний стиль поведінки, представників цієї групи відрізняють товариські стосунки з іншими.
Дослідження показали, що мотиви можуть бути нестійкими: одні з них можуть бути емоційно забарвленні, інші чітко пов’язані з певним типом емоцій та особливостями. Наприклад, інтерес - з позитивними відчуттями, інші - під впливом обставин та особливостями темпераменту. Пасивні, замкнені, тривожні, невпевнені в собі, боязкі, за темпераментом меланхоліки (іноді зустрічаються флегматики). Представникам такої групи важко спілкуватися з оточуючими. Наприклад мотивом відношення до спільної праці може бути позитивним, невизначеним або негативним. Потреби є обумовленим природою та суспільством програми життєдіяльності; емоції - психічні феномени, які викликані потребами. Крім цього, емоція формує тимчасову потребу – намір. Емоція також є своєрідною потребою організму і особистості в емоційному
Задоволенні і тому вона може стати своєрідним об’єктом потреби. Мотиваційна сфера знаходиться в постійному рухливому стані, у розвитку компонентів та їх співвідношення.
Тільки співпадіння психологічних характеристик позбавляють товариські групи від руйнування та виникнення таких проблем: тиск на членів групи, сприяючий їх конформізму і навіюваності. Співпадіння характеристик сприяє формуванню соціальних ролей, розподілу групових ролей; підвищують активність членів товариської групи:— наростання енергії людини у присутності інших людей. Співпадіння психологічних характеристик сприяє виникненню феномену підпорядкування авторитету у поєднанні з феноменом атрибуції відповідальності.
