2020-04-20
78
сороковой сороковий,
сорочка сорочка, ж.
сорт сорт, -ту, м., гатунок, -яку, м.
сортировать сортувати,
сосать 1. (молоко) ссати (ссу,
ссеш); 2. (соску, леденей, и т. п.)
смоктати, -кчу, -кчеш, ссати; 3. (о
тупой боли во внутренних орга-
нах) безл. пектй (печё); (о ду-
шевной боли) перен. грйзти.
сосед м. сусід, -да, м., сусіда, -ди, м.
и ж.
соседний сусідній; (смежный —
ещё) суміжний.
соскучиться (о ком, о чём, по кому,
по чему) скучити за ким, за
чим.
сослагательный: ~ ное наклонение
грамм, умовний спосіб.
сослать заслати (зашлю, зашлеш);
послати; см. ссылать.
сослаться послатися (пошлюся, по-
шлешся), покликатися, -клйчуся,
-клйчешся; см. ссылаться.
сословие ср. стан, -ну, м.
сослуживец товариш по службі.
сосна сосна, ж.
сосредоточенный прил. 1. зосередже-
ний; скупчений; см. сосредото-
чить; 2. (напряжённый) зосере-
джений; (внимательный) уваж-
ний.
сосредоточивать зосереджувати; (со-
бирать, скоплять — ещё) скупчу-
вати; ~ ться зосереджуватися;
скупчуватися.
|
|
|
сосредоточить зосередити, -джу, -диш;
скупчити; ~ ться зосередитися,
скуячитися; см. сосредоточи-
вать.
состав м. І. (совокупность) склад,
-ду, м.; офицерский с. офіцерсь-
кий склад; 2. (соединение) сполу-
ка, ж.; (вещество) речовина, ж.;
(смесь) суміш, ас.; сумішка, ас.;
3. ж.-д. состав, -ва, м.; (поезд)
поїзд, -да, м.; (эшелон) ешелон,
-ну, м.
составитель складач, -ча, м.; (сбор-
ника, словаря и т. п.— обычно)
укладач, -ча, м.; упорядник, -ка,
м.
составить І. скласти (складу, скла-
деш); укласти, упорядкувати;
зробити; 2. зібрати (зберу, збе-
реш); 3. поставити [поряд;
впритул]; приставити (один до
одного]; зсунути; сполучити; 4.
здобути; 5. створити, скласти; см.
составлять 1—5.
составлять 1. складати; (сборник,
словарь и т. п.— обычно) укла-
дати, упорядковувати; (делать)
робити; с. план складати план; 2.
(собирать) збирати; с. коллек-
цию збирати (складати) колек-
цію; 3. (ставить рядом) ставити
[поряд, вплотную: вир и г>л1; при-
ставляти [один до одного];(сдви-
гать) зсовувати,зсувати; (соеди-
нять) сполучати; 4. (приобре-
тать) здобувати; 5. (образовы-
вать) створювати, складати; с.
отряд створювати загш; 6. (пред-
ставлять собой) становити, (быть)
бути (є); с. исключение станови-
ти виняток, бути винятком.
составной 1. (составленный из час-
тей) складений; ~ ное сказуемое
складений присудок; 2. (являю-
щийся частью чего-л.) складо-
вий; ~ ная часть складова час-
тина, складник.
состояние ср. \. стан, -ну, м.; (поло-
жение — ещё) становище, ср.;
(настроение) настрій, -рою, м.; 2.
(имущество) майно, ср.; (средст-
ва) статок, -тку, м., статки, -ків,
ми., достатки, -ків, мн.; (богатст-
во) багатство, ср.
|
|
|
состоять 1. (слагаться) складатися;
2. (заключаться) полягати, бути;
3. (быть, находиться) бути, пере-
бувати; с. на службе бути (пере-
бувати) на службі.
состояться відбутися, -будеться; (со-
вершиться, произойти) статися.
сострадание ср. жаль, р. жалю, м.;
(жалость) жалість, ж.; (сочув-
ствие) співчуття, ср.
состязание змагання, ср.
состязаться змагатися.
сосуд л. 1. посудина, ж.; 2. (в живот-
ных и растительных организмах)
судина, ж.
сосуществование співіснування, ср.
сосчитать полічити, порахувати; (пе-
ресчитать — ещё) перелічити,
перерахувати; см. сосчитывать.
сосчитывать лічити, рахувати.
сотрудник співробітник, -ка, м.,
співпрацівник, -ка, м.
сотрудничать співробітничати, спів-
працювати.
сотрудничество ср. співробітництво,
ср.; (совместная работа) спів-
праця, ж.
сотрясение ср. (состояние) струе,
-су, м.
соты стільник, -ка, м., щільник, -ка,
соучастие ср. співучасть, ж.
соучастник співучасник, -ка, м.;
(сообщник — ещё) спільник, -ка,
м.
соученик товариш по навчанню (по
школі, по науці).
сохнуть сохнути; (о земле, грязи —
ещё) протряхати тряхнути; (о
растениях — ещё) усихати; (о
губах -— обычно) смагнути.
сохранение ср. 1. збереження, ср.,
(неоконч. д.— ещё) зберігання,
ср.; дотримання, ср., дотримуван-
ня, ср.; додержання, ср., додер-
жування, ср.; с. энергии збере-
ження (зберігання) енергії; 2.
(хранение) схов, -ву, м., схован-
ка, ж.
сохранить 1. зберегти, -режу, -ре-
жёш; заховати, сховати; 2. до-
тримати, додержати, зберегти;
см. сохранять.
сохраниться зберегтися, -режуся,
-режёшся; см. сохраняться.
сохранять 1. (сберегать) зберігати;
(запечатлевать в памяти, уме)
заховувати; 2. (что — соблю- \
дать) дотримувати, додержувати ••
чого, зберігати щ о.
сохраняться зберігатися.
социализм соціалізм, -му, м.
социалист соціаліст, -та, м.
социалистический соціалістичний.
соцсоревнование (социалистически
соревнование) соцзмагання,
(соціалістичне змагання).
сочетание ср. \. (действие) сполу-^
чення, ср., (неоконч. д.—,
сполучання, ср.; поєднання, ср,|
(неоконч. д.— ещё) поєднував
ня, ср.; см. сочетать; 2. ~ ния.
лаг. сполучення, -чень, ми., ко
бінації, -цій, мн.; 3. грамм. спол$
чення, сполука, ж.
сочетать сполучати, сов. сполучити
(соединять, совмещать — ещё
поєднувати, сов. поєднати.
сочинение ср. І. (произведена^
письменная шкальная работа^
твір, р. твору, м.; 2. грамм, суряі
ність, ж.
сочинительный грамм. сурядни
~ ный союз сурядний сполучим
сочинить 1. скласти (складу, скл<
дёш); написати, -пишу, -пишеш;
скомпонувати; 2. вигадати, виду-
мати; см. сочинять.
сочинять 1. складати; (писать) писа-
ти (пишу, пишеш); (компоно-
вать) компонувати; 2. (выдумы-
вать) вигадувати, видумувати.
сочиться сочйтися, точитися; (течь,
стекать — ещё) текти (течё), сті-
кати; (по капле — ещё) сльози-
ти.
сочный соковитий.
сочувствие співчуття, ср., співчуван-
ня, ер.
сочувствовать співчувати.
союз ' м. І. (политическое или воен-
ное объединение) союз, -зу, м.;
2. (общественная организация,
объединение) спілка, ж.
союз2 грамм, сполучник, -ка, м.
союзник 1. (член политического, во-
енного союза) союзник, -ка, м.; 2.
(сообщник, единомышленник)
спільник, -ка, м-.
союзный ' 1. союзний; ~ ные рес-
публики союзні республіки; 2.
спілковий, спілчанський; ~ ная
касса спілкова (спілчанська) ка-
са.
союзный2 грамм, сполучниковий,
сполучний; ~ ная связь сполуч-
никовий зв'язок; ~ ное слово
сполучне слово.
спальня спальня, ж.
спартакиада спартакіада, ж.
спасатель рятівник, -ка, м.
спасательный рятувальний, рятів-
ний.
спасать рятувати, урятовувати;
~ ться рятуватися, урятовувати-
ся.
|
|
|
спасение ср. 1. (действие) рятуван-
ня, ср., урятування, ср.; 2. (из-
бавление от опасности, способ
спастись) порятунок, -нку, м., ря-
. тунок, м.
спасибо межд. спасибі; (благодарю)
дякую.
спасти урятувати, порятувати;
~ тись урятуватися, порятувати-
ся; см. спасать.
спать спати (сплю, спиш),
спектакль м. спектакль, -лю, м.;
(представление) вистава, ж.
спекулировать спекулювати.
спелый спілий, достиглий, стиглий.
спереди 1. нареч. спереду, попереду;
2. предл. с р. спереду, поперед,
попереду кого, чого.
спесивый пихатий, бундючний;
(чванливый) чванливий.
спесь ж. пиха, ж.; (чванство) чван-
ство, ер.
спеть ' (пропеть) проспівати, заспі-
вати.
спеть 2 (созревать) спіти, достигати,
стигнути.
специалист фахівець, -вця, м., спеці-
аліст, -та, м.
специальность ж. І. (качество, свой-
ство) спеціальність, ж.; 2. (род
занятий, умение) фах, -ху, м.,
спеціальність.
специальный спеціальний; (профес-
сиональный) фаховий.
спешить поспішати, спішити; (торо-
питься — ещё) квапитися.
спешный 1. спішний; (неотлож-
ный — ещё) нагальний, пильний;
(немедленный) негайний; 2. (по-
спешный) ПОСПІШНИЙ.
спина спина, ж.
спинка ж. спинка, ж.; (кровати,
кресла и т. п.— ещё) бильце, ср.
списать 1. списати (спишу, спи-
шеш); 2. змалювати; см. списы-
вать.
список список, -ску, м.
списывать І. списувати; 2. (изобра-
жать с кого, с чего) змальову-
вати.
спица ж. I. (в колесе) спйця,- ж.,
шпйця, ж.; 2. (вязальная) спйця,
дротик, -ка, м.
спичка ж. сірник, -ка, м.
сплав ' м. (леса) сплав, -ву, м., (не-
оконч. д.— обычно) сплавляння,
ср.
сплав (металлов) сплав, -ву, м.,
стоп, -пу, м.
сплачивать 1. (скреплять) споюва-
ти; (соединять) з'єднувати; (сби-
вать) збивати; 2. (сближать,
смыкать) змикати; З. перен. згур-
товувати; (объединять) об'єдну-
вати.
сплачиваться 1. (сближаться, смы-
каться) змикатися; 2. перен.
згуртовуватися; (объединяться)
об'єднуватися.
сплетня ж. плітка, ж., сплітка, ж.;
(пересуды — ещё) поговір, -во-
ру, м.
сплотить 1. споїти (спою, споїш);
з'єднати; збити (зіб'ю, зіб'єш); 2.
зімкнути; 3. пере», згуртувати;
об'єднати; см. сплачивать.
|
|
|
сплотиться 1. зімкнутися; 2. перен.
згуртуватися; об'єднатися; см.
сплачиваться.
сплочённость згуртованість, ж.;
(объединённость) об'єднаність,
ж.
сплочённый прил. згуртований;
(плотный) щільний.
сплошной 1. суцільний; 2. (непре-
рывный) безперервний; ~ ные
дожди безперервні дощі; 3. (по-
лнейший, совершенный) разг. ці-
лковитий; ~ ная выдумка цілко-
вита (чистісінька) вигадка.
спокойный спокійний, супокійний,
~ ной ночи добраніч, на добра-
ніч.
спокойствие ср. спокій, р. спокою, м.,
супокій, -кою, м.
спор м. суперечка, ж., спір, р. спору,
м., сперечання, ер.
спорить 1. сперечатися, споритися,
спорити; (противоречить — ещё)
суперечити; 2. (перен.: состязать-
ся) змагатися.
спорный спірний.
спорт спорт, -ту, м.
спортивный спортивний.
спортсмен спортсмен, -на, м.
способ спосіб, -собу, м.
способность ж. 1. (качество, свойст-
во) здібність, ж., здатність, ж.,
спроможність, ж.; 2. ~ ти ми.
(талант, дарование) здібності,
-тей, мн., здібність, хист, -ту, м.
способный 1. (горазд к чему, на что,
сделать что) здатний до чого,
на що, зробити що; (мо-
гущий сделать что-л.— ещё)
спроможний, годний, годен
зробити що; 2. (одарённый)
здібний, здатний.
способствовать сприяти; (помо-
гать — ещё) допомагати, пома-
гати; (служить причиной — ещё)
спричинятися, спричинюватися
до чого.
споткнуться спіткнутися, спотикну-
тися; см. спотыкаться.
спотыкаться спотикатися.
справа нареч. праворуч, справа.
справедливый справедливий; (сле-
дующий правде, истине — ещё)
правдивий; (содержащий прав-
ду, истину — ещё) правий; (о до-
водах, замечаниях — ещё) слуш-
ний.
справиться 1. справитися, упорати-
ся; 2. довідатися; спитатися; роз-
питатися, розпитати; см. справ-
ляться.
справка довідка, ж.
справляться 1. (с кем, с чем — уп-
равляться) справлятися з к и м,
з чим; 2. (о ком, о чём — осве-
домляться) довідуватися про
кого, про що; (спрашивать)
питатися; (расспрашивать) роз-
питуватися, розпитувати.
справочник довідник, -ка, м.
справочный довідковий.
спрашивать 1. (обращаться с вопро-
сом) питати, запитувати кого,
щ о, питатися у кого, у
чого; 2. (просить) питати;
(требовать — ещё) вимагати; (о |
пище, питье) замовляти; (взыс-
кивать) справляти; с. разре- •
шёния питати (питатися) доз-
волу.
спрос (на товар и пр.) попит, -ту, *.,']
без ~ са не спитавшись.
спросить 1. спитати, запитати, спи-|
татися, попитати, попитатися;
спитати; замовити; справити; см.
спрашивать.
спрыгивать сплигувати, зістрибува-
ти, зстрибувати; (соскакивать)^
зіскакувати, зскакувати.
спрыгнуть сплигнути, зістрибнути
зстрибнути; зіскочити, зскочити,;}
скочити; см. спрыгивать.
спрягать грамм, відмінювати [діє
слово, дієслова}
спряжение ср. грамм. \. (действие •
изменение глаголов) відмі
вання [дієслова, дієслів],ср.,
відмінювання, ср.; 2. (груп
глаголов с одинаковыми ф
ми словоизменения) дієвідміна,
ж.
спрятать сховати; (вещи, деньги и т.
п.— ещё) заховати; — ться схо-
ватися; заховатися.
спуск м. 1. спуск, -ку, м., (неоконч.
д.— ещё) спускання ср.; (попус-
тительство — ещё) разг. попуск,
-ку, м., попуст, -ту, м.; 2. (в
огнестрельном оружии) спуск,
-ка, м.
спускать спускати; (попускать —
ещё) попускати; (прощать —
ещё) прощати, дарувати.
спускаться спускатися; (о сумерках,
тумане и т. п.— ещё) спадати,
западати, сходити.
спустить спустити (спущу, спус-
тиш); попустити; простити (про-
щу, простиш), подарувати; см.
спускать.
спуститься спуститися (спущуся,
спустишся); спасти (спаде), за-
пасти, зійти, упасти; см. спускать-
ся.
спустя предл. с в. через щ о, по
чому; с. десять лет через де-
сять років, реже по десяти роках;
почти год с. майже рік по тому.
спутник І. супутник, -ка, м.; 2. (спра-
вочник) довідник, -ка, м.
сравнение порівняння, ср., (неоконч.
д.— ещё) порівнювання, ер.
сравнивать (кого, что с кем, с
чем — сопоставлять) порівнюва-
ти, рівняти, зрівнювати кого,
що з ким, з чим и до
кого, до чого; (приравни-
вать — ещё) прирівнювати
кого, що до кого, до
чого.
сравнивать 2 (делать ровным) зрів-
нювати, рівняти.
сравнительно нареч. І. (с кем, с чем)
порівнюючи, як порівняти з
ким, з чим, до кого, до
чого, порівняно з ким, з
чим, проти, супроти кого,
чого; 2. Се достаточной мере)
порівнюючи, порівняно.
сравнительный порівняльний.
сравнить порівняти, зрівняти; прирі-
вняти; см. сравнивать1.
сравнять зрівняти; см. сравнивать!.
сражаться битися (б'юся, б'єшся);
(схватываться) стинатися; (бо-
роться) змагатися, боротися; с.
со стихией боротися (змагатися)
з стихією.
сражение ср. бій, р. бою, м.; (битва)
битва, ж.
сразиться стятися (зітнуся, зітнеш-
ся), зітнутися, поборотися; см.
сражаться.
сразу нареч. зразу, відразу; (в один
приём, разом — ещё) ураз.
среда ' ж. середовище, ср.; (окруже-
ние — ещё) оточення, ср.
среда 2 (день недели) середа, ж.
среди предл. с р. серед, посеред
кого, чого; (между — ещё)
між, поміж ким, чим, кого,
чого; с. нас серед нас, між
нами, поміж нами.
средневековье середньовіччя, ер.
средний І. середній; 2. (посредствен-
ный) середній, посередній; (ни-
чем не выделяющийся — ещё) пе-
ресічний.
средство ср. \. засіб, -собу, м.; (спо-
соб — ещё) спосіб, -собу, м.; 2.
~ ва мн. (предметы, приспособ-
ления) засоби, -бів, мн.; 3. ~ ва
мн. (ресурсы — денежные и т. п.)
кошти, -тів, мн.; (состояние) до-
статок, -тку, м., достатки, -ків,
мн.; (к жизни) засоби.
срезать зрізати (зріжу, зріжеш);
стяти (зітну, зітнеш), зітнути; см.
срезать.
срезать и срезывать зрізувати;
(верхнюю часть чего-л.— ещё)
стинати.
срок строк, -ку, м., термін, -ну, м.
срочный терміновий; (немедленный)
негайний; (спешный — ещё)
пильний.
срывать зривати; (о цветах, пло-
дах — ещё) рвати; (небольшое
количество — ещё) уривати;
(сдирать — ещё) здирати.
ссора сварка, ж.
ссорить сварити; ~ ться сваритися.
ссуда позика, ж., позичка, ж.
ссылать засилати; (посылать —
обычно) посилати.
ссылаться (указывать на кого, на
что) посилатися, покликатися.
ссылка ' ж. (изгнание) заслання,
ср.; (неоконч. д.— ещё) засилан-
ня, ср.
ссылка2 ж. (указание на кого, на
что) посилання, ср.
ссыльный 1. прил. засланий; (вы-
сланный) висланий; 2. сущ. за-
сланий, -ного, м., засланець,
-нця, м.; висланий, -ного, м., ви-
сланець, -нця, м.
ставить ставити.
ставка' (размер зарплаты, налога
и т. п.) ставка, ж.
ставка 2 воен. ставка, ж.
стадион стадіон, -ну, м.
стадия стадія, ж.
стадо ср. стадо, ср.; (крупного рога-
того скота — обычно) череда, ж.;
(овец) отара, ж.; (птиц) зграя,
ж.
стаж стаж, -жу, м.
стакан м. склянка, ж., стакан, -на, м.
сталевар сталевар, -ра, м.
сталкиваться 1. зштовхуватися;
(лбами) стукатися; 2. (с кем,
с чем -т соприкасаться) стикати-
ся; (встречаться) зустрічатися,
стрічатися; (случайно — ещё)
здибатися, здибуватися; (натал-
киваться) натрапляти; 3. (всту-
пить в столкновение) стикатися.
сталь сталь, ж., крйця, ж.
стальной стальний, сталевий, крице-
вий.
стан ' (туловище; часть рубашки)
стан, -ну, м.
стан 2 (место стоянки) стан, -ну, м.;
(лагерь) табір, -бору, м.; полевой
с. польовий стан (табір); в ~ не
врага у таборі ворога.
стан 3 (машина, прибор) техн. стаи,
-на, м.
стандартный стандартний.
станкостроительный верстатобудів-
ний.
становиться 1. ставати; (останавли-
ваться — ещё) спинятися; 2. (де-
латься) ставати, робитися;
~ вится темно безл. стає (ро-
биться) темно.
станок 1. техн. верстат, -та, м.; то-
карный с. токарний верстат; 2.
воен., с.-х. и пр. станок, -нка, м.
станция станція, ж.
старание ср. старания, ср.; (стара-
тельность) старанність, ж.;
(стремление) намагання, ср.
старательный старанний; (тщатель-
ный) ретельний; (рачительный)
дбайливий; (прилежный) пиль-
ний; (усердный — ещё) щйрий,
запопадливий, запопадний.
стараться старатися; (заботиться)
дбати; (стремиться) намагатися;
(силиться) силкуватися.
стареть старіти; (становиться более
старым — обычно') старішати;
(стариться — ещё) старітися.
старик старий -рого, м., старик, -ка,
м., дід, -да, м.
старина 1. (о времени) старовина,
ж.; (далёкое прошлое — ещё)
давнина, ж.; 2. (старинные ве-
щи) старовина.
старинный старовинний; (древний)
стародавній; (давний) давній.
старость старість, ж.
старт старт, -ту, м.
стартовать стартувати.
старуха стара, ж., баба, ж., старуха,
ж. і
старческий старечий.
старый старий; (давний — ещё){
давній; (прежний — ещё) колйш-1
ній.
статный ставний, поставний, статур-
ний.
статуя статуя, ж.
стать 1. стати; спинитися; (возник
путь — ещё) постати; 2. стати
зробитися; см. становиться;
(произойти, случиться) статися
трапитися.
статья ж. стаття, ж.; (в газету -
ещё) допис, -су, м.
Стачечник страйкар, -ря, м.
стачка ж. страйк, -ку, м.
стая ас. зграя, ж.; (собак, волков •
ещё) ватага, ж.; (скопле
птиц, рыб и т. п.; перен.— ей
табун, -на, м.
ствол м. 1. (дерева) стовбур, -ра,.
2. (оружия) ствол, -ла, м.; (дул
дуло, ср.; 3. (часть шахты) стоц
бур, ствол.
стебель м. стебло, ср.; (взятый
дельно) стеблина, ж.
стекдть стікати.
стекаться 1. стікатися; 2. (перен.,
о людях) сходитися; (скоплять-
ся) скупчуватися; З. (посту-
пать — о деньгах и т. п.) над-
ходити.
стекло ср. 1. скло, ср.; 2. (в оконной
раме) шибка, ж., реже шиба, ж.;
3. (в очках, часах и т. п.) скёльце,
ср.
стеклянный скляний.
стекольный скляний; (о работе, мас-
терской и т. п.) склярський.
стекольщик скляр, -ра, м.
стена ж. стіна, ж.; (каменная, кир-
пичная, перен.— ещё) мур, -ру,
м.
стенгазета (стенная газета) стінга-
зета, ж. (стінна газета), разг.
стіннівка, ж.
стенной стінний; (настенный — ещё)
настінний.
стенография стенографія, ж.
степенный статечний; (почтенный)
поважний; (солидный) солідний;
(серьёзный) серйозний,
степень м. 1. ступінь, -пеня, м.; учё-
ная с. науковий ступінь; 2. (ме-
ра) міра, ж.; 3. (в математике)
степінь, -пеня, м.; 4. (в граммати-
ке) ступінь; ~ ни сравнения сту-
пені порівняння.
степной степовий.
степь ж. степ, -пу, м.
стереть стерти (зітру, зітреш); ви-
терти; ~ ться стертися; см. сти-
рать 2.
стеречь 1. стерегти, -режу, -режёш;
(сторожить, караулить — ещё)
сторожити, пильнувати; 2. (под-
стерегать) підстерігати,
стержень 1. стрижень, -жня, м.; 2.
техн. стержень, -жня, м.
стеснить 1. стиснути; здавити, зду-
шити;" 2. утруднити; завадити,
-джу, -диш, перешкодити, -джу,
-лиш; потурбувати; зв'язати
(зв'яжу, зв'яжеш); стати на за-
ваді (на перешкоді); 3. обмежи-
ти; см. стеснять.
стесниться стиснутися; стовпитися;
см. стесняться 1.
стеснять 1. (сжимать) стискувати,
стискати; (сдавливать) здавлю-
вати, здушувати; 2. (кого, что —
затруднять) утруди яти, утрудню-
вати кого, що, кому, що;
(мешать — ещё) заважати, пе-
решкоджати кому, чому;
(беспокоить) турбувати кого,
щ о; (связывать) зв'язувати
кого, що; (быть помехой) ста-
вати на заваді (на перешкоді)
кому, чому; З. (ограничи-
вать) обмежувати; с. себя в рас-
ходах обмежувати себе у витра-
тах.
стесняться 1. стискуватися, стиска-
тися; (толпиться — ещё) товпи-
тися; (тесниться) тіснитися; 2.
(смущаться) соромитися, почу-
вати себе ніяково.
стечение ср. 1. (наплыв) наплив, -ву,
м.; (скопление) скупчення, ср.; с.
народа наплив (скупчення) на-
роду; 2. (соединение, совпаде-
ние) збіг, -гу, м.; с. обстоятельств
збіг обставин.
стечь стекти (стече); см. стекать,
стечься 1. стектйся (стечёться); 2.
зійтися (зійдеться); скупчитися;
3. надійти; см. стекаться,
стиль стиль, -лю, м.
стимул стимул, -лу, м.
стимулировать стимулювати.
стиральный пральний; ~ нал маши-
на пральна машина.
стирать (мыть — бельё и т. п.) пра-
ти (перу, перёш).
стирать 2 (очищать) стирати; (выти-
рать — ещё) витирати; ~ ться
стиратися.
стирка ж. прання, ср.
стискивать стискувати, стискати;
(сдавливать; смыкать губы, зу-
бы — ещё) затискати, затискува-
ти; (зубы, реже кулаки — ещё)
зціплювати.
стиснуть стиснути; затиснути; зціпи-
ти; см. стискивать,
стих вірш, -ша, м.
стихать стихати, затихати; (о сти-
хийном явлении, боли и т. п.—
ещё) ущухати.
стихийный стихійний.
стихнуть стихнути, затихнути; ущух-
нути; см. стихать,
стихотворение ср. вірш, -ша, м., по-
езія, ж.
Д. Ганич
стихотворный 1. (относящийся к сти-
хам) віршовий; 2. (написанный
стихами) віршований, віршовий.
стлать и разг. стелить стелити;
(расстилать — ещё) розстилати,
розстеляти; (настилать — ещё)
настилати, настеляти.
сто сто, р. ста.
стог м. стіг, р. стогу, м.; (поменьше)
стіжок, -жка, м.; (скирда) скйр-
та, ж., (поменьше) ожеред, -ду,
м.
стоимость 1. эк. вартість, ж.; 2. (це-
на — ещё) ціна, ж.
стоить 1. (иметь цену) коштувати; 2.
(быть достойным) бути вартим;
(заслуживать) заслуговувати; З.
(иметь смысл, следует) безл.
варт, варто; (нужно) треба.
стойкий стійкий; (выносливый) ви-
тривалий; (упорный — ещё) за-
взятий; (непоколебимый — ещё)
непохитний; <~ кий борец непо-
хитний (стійкий) борець.
