2020-04-20
101
стол м. \. (род мебели) стіл, р. стола
и столу, м.; 2. (еда, пища) харчі,
-чїв, мн., харч, ас., харч, -чу, м.;
(питание) харчування, ср.
столб стовп, -па, м.
столбец м. стовпець, -пця, м.; (текс-
та, цифр — ещё) колонка, ж.
столетие ср. століття, ср., сторіччя,
ср.; (век) вік, -ку,. м.
столица столиця, ж.
столкновение ср. 1. зіткнення, ср.;
(встреча) зустріч, ж.; 2. (схват-
ка) сутичка, ж.
столкнуться 1. зштовхнутися; стук-
нутися; 2. зіткнутися; зустрітися,
зустрінутися, стрінутися, стріти-
ся; здибатися; натрапити; 3. зі-
ткнутися; см. сталкиваться.
столовая сущ. їдальня, ж.
столовый 1. столовий; ~ вая ложка
столова ложка; 2. (предназна-
ченный для питания) харчовий,
столовий.
столько 1. нареч. стільки; 2. мест.
стільки, -кбх.
столяр столяр, -ра, м.
столярный столярний, столярський.
стон м. стогін, -гону, м.; (резкий —
ещё) зойк, -ку, м.; (стенание)
стогнання, ср.; (жалобный —
ещё) квиління, ср.
стонать стогнати; (жалобно) квили-
ти.
стопа ' (часть ноги) стопа, ж., ступ-
|
|
|
ня, ж.
стопа 2 ж,, (бумаги и т. п.) стопа, ж.,
(куча — ещё) купа, ж.; (книг,
тетрадей и т. п.— ещё) стіс, р.
стосу, м.
стопа 3 (в стихосложении) стопа, ж.
сторож сторож, -жа, м.
сторожить 1. вартувати, сторожити;
(стеречь) стерегти, -режу, -ре-
жёш; (охранять) охороняти;
(быть сторожем) сторожувати; 2.
(подстерегать) підстерігати
кого, що, чатувати н а
кого, на що.
сторона ж. 1. бік, р. боку, м., реже
сторона, ж.; 2. (край, страна)
край, р. краю, м., сторона; 3. мат.
сторона.
сторониться 1. (отходить в сторону)
відходити, -джу, -диш набік
(убік), відступитися [з дороги],
уступатися [з дороги, вбік]; 2.
(избегать, чуждаться) цуратися,
триматися (держатися) осто-
ронь, сторонитися.
сторонник прибічник, -ка, м., при-
хильник, -ка, м.; (последователь)
послідовник, -ка, м.
стоянка 1. (остановка при движе-
нии) стоянка, ж.; 2. (место оста-
новки) зупинка, ж.
стоять стояти; (отстаивать — ещё)
обстоювати щ о; (настаивать —
ещё) настоювати на чому.
стоячий стоячий; (неподвижный) не-
рухомий.
страда ж. \. жнива, р. жнив, мн.; 2.
перен. гарячий час.
страдание страждання, ер.
страдательный грамм, пасивний.
страдать 1. страждати; с. от боли
страждати від болю; 2. (терпеть)
[багато] терпіти; с. за правду тер-
піти (страждати) за правду; 3.
(болеть) хворіти за що, чим.
стража ж. уст. варта, ж., сторожа,
ж., чати, р. чат, мн.; (караул)
караул, -лу, м.
страна ж. країна, ж.; (край — ещё);
край, р. краю, м
страница сторінка, ж.
странный чудний, дивний; (удиви-
тельный) дивовижний; (причуд-
ливый) химерний; (с причудами)
чудернацький.
странствовать мандрувати.
|
|
|
страстный пристрасний; (о желании
и т. п.— ещё) жагучий; (пылкий)
палкйй; (горячо увлекающийся)
запальний; (рьяный) завзя-
тий.
страсть (влечение) пристрасть,
ж.; (сильная любовь —- ещё)
жага, ж.
стратегия стратегія, ж.
страх м. страх, -ху, м.; ~ хи мн.
страхи, -хів, мн., страхіття, ср.
страхование страхування, ср.
страховать страхувати; -~ ться стра-
хуватися.
страшный 1. страшний; (ужасаю-
щий) страхітливий, страхітний;
~ ный сон страшний сон; 2.
(очень большой, очень сильный)
разг. страшенний, страшний.
стрекоза 1. (насекомое) бабка, ж.; 2.
(непоседа) перен. разг. дзйга, ж.,
вертуха, ж.
стрела стріла, ж.
стрелка стрілка, ж.
стрелковый стрілецький.
стрелок стрілець, -льця, м.
стрелочник ж.-д. стрілочник, -ка, м.
стрельба ж. стрільба, ж.; (стреля-
ние) стріляння, ср.; (беспорядоч-
ная, беспрерывная — ещё) стрі-
лянина, ж.
стрелять стріляти.
стремглав нареч. стрімголов, сторч-
голов; (опрометью) прожогом,
спрожогу.
стремительный стрімкий, стрімли-
вий; (сокрушительно движущий-
ся) навальний; (быстрый) швид-
кий, бистрий; (бурный) бурхли-
вий; (порывистый) рвучкий, по-
ривчастий.
стремиться 1, (быстро двигаться)
мчати, мчатися; (лететь) летіти
(лечу, летйш), поэт, лйнути;
(быстро течь, нестись) рйнути;
(рваться) рватися; 2. (направ-
ляться к определённой цели)
прямувати, простувати; 3. (хо-
теть, желать) прагнути; (ста-
раться) намагатися; (рваться)
рватися; (тянуться) тягтися;
-гнуся, -гнешся, тягнутися; (по-
рываться) пориватися.
стремление ср. (желание, жажда)
прагнення, ср.; (старание, по-
пытка) намагання, ср.; (порыв)
поривання, ср., порйв, -ву, м.;
(влечение) потяг, -гу, м.
стремя стремёно, ср.
стремянка драбина, ж., уменьш. дра-
бйнка, ж.
стриженый прил. стрижений, обстри-
жений; (подстриженный) підстри-
жений.
стричь стригти (стрижу, стрижеш);
(подстригать) підстригати;
~ чься стригтися; підстригатися.
строгать стругати (стружу,' стру-
жеш).
строгий суворий.
строгость суворість, ж.
строевой ' будівельний; ~ вой лес
будівельне дерево.
строевой 2 воен. стройовий; ~- вой
шаг стройовий крок.
строение ср. 1. (здание, постройка)
будівля, ж., будова, ж.; (соору-
жение) споруда, ж.; 2. (структу-
ра) будова; с. организма будова
організму.
строитель 1. (работник строительст-
ва) будівельник, -ка, м.; 2.
(участник строительства, созида-
тель) будівник, -ка, м., будівни-
чий, -чого, м.
строительный будівний; (относя-
щийся к работе на постройках —
обычно) будівельний; ~ ный ма-
териал будівельний матеріал.
строительство ср. будівництво, ср.;
(построение) побудова, ж.
строить 1. будувати; (из камня, кир-
пича — ещё) мурувати; (возво-
дить строение — ещё) ставити,
споруджувати; 2. (перен.: сози-
дать, создавать) будувати;
(планы— ещё) укладати, плану-
вати; 3. (ставить в строй, в ряды)
шикувати; 4. (базировать) буду-
вати, базувати.
строиться 1. будуватися; (из камня,
кирпича — ещё) муруватися;
(возводиться — о строении —
ещё) ставитися, споруджувати-
ся; 2. (перен.: созидаться, созда-
ваться) будуватися; (о планах —
ещё) укладатися, плануватися;
3. (становиться в строй, в ряды)
шикуватися; 4. (базироваться)
будуватися, базуватися.
строй м. 1. (система общественного,
государственного устройства)
лад, -ду, м., устрій, -рою, м.; 2.
(структура) будова, ж.; грамма-
тический с. языка граматична бу-
дова мови; 3. муз., перен. лад,
стрій, р. строю, м.; 4. (склад,
характер) склад, -ду, м.; с. мыш-
ления склад мислення; 5. воен.,
перен. ряди, -дїв, ля., лави, р.
лав, мн., шеренга, ж., стрій.
стройка ж. (строительство) будів-
ництво, ср.
стройный 1. стрункий; (статный)
ставний, статурний; (высокий)
стрімкий; 2. (звучащий слажен-
но) злагоджений; (согласный)
суголосний; (гармоничный) гар-
монійний.
строка ж. рядок, -дка, м.; ф с.
|
|
|
В ~ Ку СЛОВО В СЛОВО.
строптивый (с норовом) норовистий,
норовливий; (непокорный) непо-
кірний; (несклонный к покорнос-
ти) непокірливий; (делающий
наперекор) перекірливий;
(склонный к пререканиям) спе-
речлйвий.
стружка стружка, ж.
струиться струмувати, струмити,
струменіти; (излучаться — ещё)
випромінюватися.
структура структура, ж.
струна струна, ж.
струнный струнний.
струсить злякатися.
струя ж. 1. струмінь, -меня, м.; (тече-
ние) течія, ж.; (тонкая) цівка,
ж., струмок, -мка, м.; 2. перен.
струмінь; (направление) напрям,
-му, м., течія; новая с. в искусстве
новий струмінь (напрям) у мис-
тецтві, нова течія у мистецтві.
стряхивать струшувати, стріпувати;
(стряхивать) обтрушувати, обтрі-
пувати.
стряхнуть струсити (струшу, стру-
сиш), однокр. струснути, стріпну-
ти; обтрусити, обтріпати; см. стря-
хивать.
студент студент, -та, м.
студенческий студентський.
студия студія, ж.
стук стук, -ку, м.; (длительный,
частый — обычно) стукіт, -коту,
м.; (сильный во что-л.) грюк, -ку,
м.
стукнуть стукнути, грюкнути; см. сту-
чать.
стул стілець, -льця, м.
ступать ступати; (идти) іти (іду,
ідеш); (становиться) ставати
(стаю, стаєш).
ступень ж. 1. (лестницы) східець,
-дця, м., сходина, ж.; (ступень-
ка) приступець, -пця, м.; при-
ступка, ж.; (переносной лест-
ницы) щабель, -бля, м.; 2. (пе-
рен.: стадия, фаза) ступінь, -пе-
ня, м., щабель; (уровень) рівень,
-вня, м.; (этап) етап, -пу, м.; 3.
(выступ) виступ, -пу, м.; (уступ)
уступ, -пу, м.
ступенька ж. уменьш. східець, -дця,
м., сходинка, ж.; (подножка)
приступка, ж., приступець,
-пця, м.
ступить ступити, ступнути; стати; см.
ступать.
ступйца (часть колеса) маточина, ж.
ступня ступня, ж.
стучать стукати, усилит, стукотіти,
-кочу, -котиш, стукотати, -кочу,
-кочеш; (о сердце — ещё) кала-
тати; (сильно во что-л.) грюкати,
усилит, грюкотати, -кочу, -кочеш,
грюкотіти, -кочу, -котиш; (цо-
кать) цокати, усилит, цокотати,
-кочу, -кочеш, цокотіти, -кочу,
-котиш.
стыд сором, -му, м., стид, -да,
и -ду, м.
|
|
|
стыдить соромити, стидити, -джу,
-дйш; ~ ться соромитися, стиди-
тися.
стыдливый соромливий, сором'язли-
вий, сором'язний.
стыковать стикувати.
стыковка ж. стиковка, ж., стикуван-
ня, ер.
.-••''.жуть и стыть 1. стигнути, холону-
ти; 2. (зябнуть) мерзти, -зну,
-знеш, мерзнути, замерзати; (ко-
ченеть) клякнути; 3. (затверде-
вать) замерзати; (покрываться
льдом) зашерхати, покриватися
кригою (льодом).
стычка сутичка, ж.
стягивать стягати, -гну, -гнеш, стя-
гувати; (затягивать) затягати,
затягувати.
стяжатель користолюбець, -бця, м.;
(вымогатель, обирала) разг.
здирник, -ка, м.
стянуть стягти, стягнути; затягнути;
см. стягивать.
суббота субота, ж.
субботник суботник, -ка, м.
сувенир сувенір, -ра, м.
сугроб м. замёт, -ту, м.; (куча —
ещё) намёт, -ту, м.; (большой —
ещё) кучугура, ж., (поперёк до-
роги — ещё) перемёт, -ту, м.
суд 1. суд, -ду, м.; 2. (мнение, сужде-
ние) суд, розсуд, -ду, м.
судебный судовий.
судить 1. юр., спорт, судити, -джу,
-диш; 2. (составлять мнение)
міркувати, судити; (думать —
ещё) думати, гадати; (делать
заключение — ещё) робити ви-
сновок (висновки).
судиться судитися, -джуся, -дишся,
позиватися.
судно судно, ср.; ~ да ми. судна,
-ден, мн.
судорога судорога, ж., судома, ж.
судостроение суднобудування, ер.
судоходный судноплавний.
судьба ж. 1. доля, ж.; (фортуна)
фортуна, ж.; (участь) талан, -ну,
м.; 2. ~ бы (история существова-
ния, развития чего-л.) доля; (бу-
дущее — ещё) майбутнє, ср.
судья суддя, -ді, м.
суеверие ср. марновірство, ср.;
(предрассудок) забобони, -нів,
мн., забобон, -ну, м.
суеверный марновірний: (с предрас-
судками) забобонний.
суета 1. суета, ж.; 2. (суматоха)
метушня, ж.
суетиться метушитися.
суетливый метушливий; (тороп-
ливый) хапливий, похапливий.
суждение ср. 1. судження, ср.; (мне-
ние, рассуждение) думка, ж., мі-
ркування, ср.; 2. (заключение^
висновок, -вку, м.; (решение) рі-
шення, ср.
сук сук, -ка, м.
сукно сукно, ср.
султан м. (украшение на головном
уборе) китиця, ж., султан, -на, м.
суматоха ж. метушня, ж.; (сумяти-
ца) сум'яття, ср.
сумбур м. 1. сумбур, -ру, м., плутани-
на, ж.; 2. (суета) разг. метуш ня,
ж.
сумерки мн. сутінки, -ків, мн., при-
смерк, -ку, м., сутінок, -нку, м.,
сутінь, ж.
суметь зуміти; (оказаться или быть
в состоянии — ещё) спромогти-
ся, -можуся, -можешся.
сумка 1. сумка, ж., (котомка — ещё)
торбина, ж.; 2. бот., зоол. и пр.
сумка.
сумма сума, ж.
суммировать підсумовувати, сов. під-
сумувати.
сумрак м. сутінок, -нку, м., сутінь,
ж., сутінки, -ків, мн., присмерк,
-ку, м., присмерки, -ків, мн.
сумрачный похмурий; (хмурый)
хмурий, хмурний; (облачный, уг-
рюмый) хмарний.
сундук м. скриня, ж., сундук, -ка, м.
суп м. суп, -пу, м., юшка, ж.; (из
пшена — обычно) куліш, -лешу,
м.
супруг м. чоловік, -ка, м., дружина,
ж., подружжя, ср.
супруга ж. жінка, ж., дружина, ж.,
подружжя, ср.
суровый суворий; (холодный, мо-
розный — ещё) лютий.
сурок зоол. бабак, -ка, м., байбак,
-ка, м.
суслик зоол. ховрашок, -шка, м.,
ховрах, -ха, м.
сустав суглоб, -ба, м.
сутки мн. доба, ж.
суточный добовий.
суть суть, ж., с. дела суть справи.
суффикс грамм, суфікс, -са, м.
сухарь сухар, -ря, м.
сухой сухи и.
сухопутный сухопутний; (матери-
ковый — ещё) суходільний.
суша ж. суша, ж., суходіл, -долу, м.
сушёный прил. сушений.
сушилка 1. (аппарат) сушарка, ж.;
2. (помещение) сушарня, ж., су-
шильня, ж.
сушить сушити; (осушать —
обычно) осушувати; (высу-
шивать — ещё) висушувати.
существенный істотний; (касающий-
ся сути— ещё) суттєвий, посут-
ній, сутній.
существительное ср. грамм, іменник,
-ка, м.
существо ср. 1. істота, ж.; (созда-
ние — ещё) створіння, ср.; 2.
(суть, сущность) суть, ж.; (су-
щность — ещё) сутність, ж.; го-
ворить по ~ ву говорити по суті.
существование існування, ср.; жал-
кое с. животіння, ср., нидіння, ср.
существовать існувати; (жить на
что, чем — ещё) жйти.
сущность суть ж., сутність, ж.; в
~ ти говоря власне кажучи.
сфера сфера, ж.
схватить 1. схопити, -плю, -пиш; (ух-
ватить — ещё) ухопити; 2. охопи-
ти; обхопити; 3. черен, схоплюва-
ти, підмічати; см. схватывать.
схватиться 1. схопитися; ухопитися;
2. разг. зчепитися; стятися (зі-
тнуся, зітнешся), зітнутися; см.
схватываться.
схватка ж. сутичка, ж.; (бой) бій, р.
бою, м.; (драка) бійка, ж.
схватывать 1. схоплювати; (силой
задерживать — ещё) хапати; 2.
(охватывать) охоплювати; (об-
хватывать — ещё) обхоплювати;
3. (подмечать) перен. схоплюва-
ти, підмічати.
схватываться 1. схоплюватися; (хва-
таться — ещё) хапатися; 2.
(вступать в борьбу, в спор) разг.
зчіплюватися; (сражаться) разг.
стицатися.
схема схема, ж.
схематический схематичний.
сходить сходити, -джу, -диш, реже
зіходити; (с лошади — обычно)
злазити (злажу, злазиш), зліза-
ти; (спускаться) спускатися.
сходиться сходитися, -джуся, -диш-
ся; (совпадать, сближаться —
ещё) збігатися; (приходить к со-
глашению, оказываться едино-
душным — ещё) погоджуватися;
(достигать взаимопонимания —
ещё) порозуміватися.
сходство ср. схожість, ж., подіб-
ність, ж.
сцена ж. сцена, ж.; (подмостки) кін,
р. кону, м.
сценарий кино, театр, сценарій,
-рію, м.
сцеплён-ие I. (действие) зчеплення,
ср., (неоконч. д.— ещё) зчіплен-
ня, ср.; с. вагонов зчеплення (зчі-
плювання) вагонів; 2. (приспо-
собление) техн. зчеплення.
сцепщик ж.-д. зчіплювач, -ча, м.
счастливец щасливий, -вого, м., щас-
ливець, -вця, м.
счастливый щасливий.
счастье ср. щастя, ср.; (судьба —
ещё) доля, ж., талан, -ну, м.
счесть 1. полічити, порахувати; 2.
визнати; см. считать 1—2.
счесться порахуватися; перен. зва-
жити; см. считаться 1.
счёт л. 1. (действие) лічба, ж., лічін-
ня, ср., лічення, ср., лік, -ку, м.,
рахування, ср.; (результат под-
счётов) рахунок, -нку, м.; 2. (до-
кумент) рахунок, -нка, м.; запла-
тить по ~ ту заплатити за рахун-
ком, сплатити рахунок; 3. (сред-
ства) кошти, -тів, мн., кошт, -ту,
м., рахунок, -нку, м.; обогащать-
ся за с. других збагачуватися за
рахунок (коштом) Інших; 4.
(результат подсчётов) рахунок,
-нку, м.; 5. ~ ты (взаимные
расчёты) перен. рахунки, -ків, мн.
счётный 1. (для счёта) лічильний;
~ ная машина лічильна машина;
2. (счетоводный) рахунковий.
счетовод рахівник, -ка, м.
счётчик 1. (учётчик) обліковець,
-вця, м.; 2. (прибор) лічильник,
-ка, м.
счёты мн. рахівниця, ж.
считать 1. лічити, рахувати; 2. (кем,
чем, каким — признавать) вва-
жати ким, чим, яким, за
кого, за що, за якого,
визнавати к и м, чим, яки м,
за кого, за що; с. своим
долгом вважати своїм обов'яз-
ком (за свій обов'язок); 3. (пола-
гать) уважати.
считаться 1. (с кем, с чем) рахувати-
ся; (перен.— обычно) зважати
на кого, на що; 2. (слыть)
вважатися,
сшивать зшивати; (соединять
шитьём — ещё) сточувати,
сшить 1. зшйти; сточити; см. сши-
вать; 2. (пошить) пошйти.
съедать з'їдати; (поедать — ещё)
поїдати; (всё — ещё) виїдати;
(потреблять — ещё) споживати.
съёживаться зіщулюватися, зщулю-
ватися, щулитися, кулитися;
(стушёвываться) знічуватися, ні-
титися (нічуся, нітишся).
съёжиться зіщулитися, зщулитися,
скулитися; згіітитися; см. съёжи-
ваться.
съезд 1. з'їзд, -ду, м,.; 2. (место, по
которому съезжают) спуск, -ку,
м.
съезжать 1. з'їжджати, з'їздити
(з'їжджу, з'їздиш); с. с горы
з'їжджати (з'їздити) з гори;
2. (сдвигаться с места, спол-
зать) зсовуватися, зсуватися,
з'їжджати.
съезжаться (собираться) з'їжджа-
тися, з'їздйтися.
съёмка ж. 1. знімання, ср., зняття,
ср.; (плодов — ещё) збирання,
ср.; 2. кино, фото и пр. знімання,
зйомка, ж.
съестной їстівний; ~ ные припасы
їстівні (харчові) припаси, харчі,
-чів, мн., харч, ж. и -чу, м.
съесть з'їсти (з'їм, з'їси); поїсти,
виїсти; спожити; см. съедать,
съехать 1. з'їхати (з'їду, з'їдеш); 2.
зсунутися, з'їхати; см. съезжать,
съехаться з'їхатися, поз'їздитися;
см. съезжаться,
сыграть зіграти; (на музыкальном
инструменте — ещё) заграти.
сын син, -на, м.
сыпать сипати.
сыпаться сипатися; (о снеге) поро-
шити.
сыпучий сипкий, сипучий.
сыпь ж. 1. мед. висип, -пу, м., висип-
ка, ж.; 2. (шероховатость) техн.
шорсткість, ж., шершавість, ж.
сыр сир, -ру, м.
сырой 1. (влажный) вогкий, сирий,
вологий; (мокрый) мокрий; 2. (не
варёный, не жареный, не дова-
рившийся и т. п.) сирий.
сырость вогкість, ж., сирість, ж.,
вологість, ж.
сырьё ср. сировина, ж.
сырьевой сировинний.
сытный ситний; (хорошо насыщен-
ный — ещё) ситий, тривний.
сытый ситий.
сыщик м. нишпорка, ж., редко сй-
щик, -ка, м.; (детектив) детектив,
-ва, м.
сюда парен, сюди.
сюжет сюжет, -ту, м.
сюрприз м. сюрприз, -зу, м; (неожи-
данность — ещё) несподіван-
ка, ж.
табак тютюн, -ну, м.
табачный тютюновий.
таблица таблиця, ж.
табун табун, -на, м.
табурет м. табуретка, ж.
таджик таджик, -ка, м.
таджикский таджицький.
таёжный тайговий.
таз таз, -за, м.
таинственный таємничий; (тайный)
таємний; (потаённый) потаєм-
ний.
тайть таїти; (скрывать) ховати, при-
ховувати, крити; (заключать в
себе) містити (міщу, містиш);
(сдерживать — о дыхании) таму-
вати.
таиться таїтися; (скрываться) хова-
тися, критися; (иметься) прихо-
вуватися.
тайком нареч. потай, потайки, тай-
ком, тайкома.
тайна таємниця, ж., поэт, таїна, ж.
тайник м. тайник, -ка, м.; (потайное
место — ещё) схов, -ву, м., схо-
вок, -вку, м., схованка, ж.
тайный таємний; (потайной, затаён-
ный — ещё) потайний.
так 1. нареч. так; (в сочетании с
прил. в знач. сказуемого) такий;
сделай т. зроби так; он т. добр він
такий добрий; 2. част, так, уси-
лит, отак; (в репликах, выража-
ющих противопоставление, воз-
ражение — обычно) то.
также нареч. також, так само; (то-
же) так.
такой мест, такий (ж. така, ср. такё,
мн. так!).
такси нескл. таксі, ср.
такт ' (в музыке, движениях) такт,
-ту, м.
такт (чувство меры) такт, -ту, м.
тактика тактика, ж.
тактичный тактовний.
талант талант, -ту, м.; (способнос-
ти — ещё) хист, -ту, м.; (о чело-
веке) талант, -та, м.
талантливый талановитий.
там нареч. 1. (в определённом месте)
там; 2. (потом, затем) разг. далі,
потім, там; т. видно будет далі
(потім, там) видно буде.
таможенный митний; ~ ная пошли-
на мйто, ср.
таможня митниця, ж., таможня, ж.
танец танець, -нцю, м.; (пляска —
ещё) танок, -нка, м.
танк танк, -ка, м.
танцевальный танцювальний; (пля-
совой — ещё) танкбвйй.
танцевать танцювати.
танцор танцюрист, -та, м.
тарелка 1. (посуда) тарілка, ж.; 2.
~ лки мн. муз. тарілки, -лок, мн.;
не в своей ~ ке не в гуморі, ні
в сих ні в тих.
тариф тариф, -фу, м.
таскать тягати; (носить — ещё) но-
сити (ношу, носиш).
ТАСС (Телеграфное агентство Со-
ветского Союза) ТАРС (Телег-
рафне агентство Радянського Со-
юзу).
татарин татарин, -на, м.
татарский татарський.
тачать шйти.
тачка (тележка) тачка, ж.; (для
возки земли — ещё) грабарка,
ж.
тащить 1. тягтй, -гну, -гнеш, тягнути,
таскати; (волочь) волокти, -лочу,
-лочёш; (нести) нести; 2. (извле-
кать, вынимать) тягти, тягнути,
витягати, витягувати.
тащиться 1. (волочиться по земле)
волочитися, волоктися, -лочуся,
-лочёшся, тягтися, тягнутися; 2.
(передвигаться медленно, с тру-
дом) разг. тягтися, тягнутися,
волочитися, волоктися; (идти с
трудом — ещё) плентатися,
плёнтати, чвалати, теліпатися.
таять 1. (о льде, снеге и т. п.) танути,
розтавати; 2. (худеть, чахнуть)
перен. марніти, сохнути, танути;
т. от гбря марніти (сохнути) з
(від) горя%
твердеть твердіти, тверднути, тверді-
шати; (высыхая — ещё) тужаві-
ти.
твердить 1. (повторять одно и то же)
повторювати, повторяти, разг.
правити, торочити; 2. (разг. запо-
миная, заучивая) завчати, заучу-
вати.
твёрдый твердий.
твой мест, твій (ж. твоя, ер. твоє, мн.
твої).
творительный: ~ ный падёж грамм.
орудний відмінок.
творить 1. (создавать) творити; 2.
(.делать) робити; (совершать)
творити; (что-л. плохое) коїти.
творог сир, -ру, м.
творческий творчий.
творчество ср. творчість, ж.
театр театр, -ру, м.
театральный театральний.
тезис м. теза, 'ж., тезис, -су, м.
текст текст, -ту, м.
текстильный текстильний.
текучий 1. текучий; (жидкий) рід-
кий; 2. перен. плинний; (изменчи-
вый) мінливий.
текущий прил. поточний; (тепереш-
ний, настоящий) теперішній;
(этот) цей; (современный) сучас-
ний; ~ щий ремонт поточний ре-
монт; ~ щая политика сучасна
(теперішня) політика; в ~ щем
году цього року, у цьому році.
телевидение телебачення, ер.
телевизионный телевізійний.
телевизор телевізор, -ра, м.
