Звільнення опікунів та піклувальників дитини від їх обов'язків

Припинення опіки та піклування без узгодження з опікунами та піклувальниками тягне звільнення їх від виконання своїх обов'яз­ків. Між тим, це не єдина підстава такого звільнення. Відповідно дост. 251 СК особа може бути звільнена від обов'язків опікуна чи піклу­вальника дитини у випадках, передбачених ЦК, а також у разі якщо між опікуном, піклувальником і дитиною склалися стосунки, які пере­шкоджають здійсненню ними опіки, піклування. Звільнення від цих обов'язків здійснюють або органи опіки та піклування, або суд.

Виходячи з того, що обов'язки опікунів та піклувальників ґрунту­ються виключно на добровільному виборі, небажанню чи неможливіс­тю останніми їх виконання у майбутньому, підкріплені відповідною заявою, тягне за собою звільнення їх від цих обов'язків у встановлено­му законом порядку. Така заява розглядається органом опіки та піклу­вання протягом одного місяця. Відповідно до п. 5.1 Правил заява за­довольняється, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що таке прохання викликано поважною причиною, наприклад, хворобою, зміною матеріального стану опікуна (піклуваль­ника), відсутністю взаєморозуміння, що не дає йому можливості належ­ним чином виконувати свої обов'язки тощо. Причому виконання таких обов'язків має відбуватися до винесення рішення щодо звільнення опі­куна чи піклувальника ще до закінчення місячного строку від дня по­дання заяви, якщо остання не була розглянута протягом цього строку (ч. 1 ст. 75 ЦК).

Між тим, орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його обов'язків за заявою особи, над якою встановлено піклування. Йдеться щодо дитини, яка вже досягла щонайменше чотирнадцяти ро­ків і може належним чином оцінити стосунки, що склалися між нею

і піклувальником.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від обов'язків опікуна чи піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, наприклад, зловживання своїм правом, ухилення від вико­нання обов'язків щодо виховання, а також у разі поміщення підопічно­го до навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи закладу соці­ального захисту.

На відміну від законодавства України законодавство РФ має не тільки інститут звільнення опікунів і піклувальників від здійснення ними своїх обов'язків, а й відсторонення останніх від виконання цих зобов'язань (ст. 39 ГК РФ). Звільнення за своєю правовою природою розглядається як міра захисту, а для його застосування достатньо наяв­ності певних об'єктивних обставин. Наявності вини опікуна чи піклу­вальника для застосування цієї міри не потрібно.

Відсторонення опікуна чи піклувальника, навпаки, застосовується тільки в якості санкції за винну поведінку останніх, якщо вони без по­важних причин не виконували зобов'язань опікуна чи піклувальниканалежним чином, ухилялися від виконання обов'язків з виховання ди­тини чи зловживали своїми правами. За своєю правовою природою відсторонення є мірою відповідальності та тягне за собою цілу низку несприятливих наслідків, а саме, такі особи в майбутньому не можуть бути усиновлювачами, опікунами, піклувальниками тощо. Крім цього, орган опіки та піклування вживає заходів з відшкодування неповно­літньому шкоди, яка заподіяна винною поведінкою опікуна чи піклу­вальника. Вважаємо такий підхід більш виваженим. Запитання та завдання для самоконтролю

1. Що таке опіка та піклування над дітьми?

2. Який порядок встановлення опіки та піклування над дітьми?

3. Які права у дитини, над якою встановлено опіку або піклування?

4. Які права та обов'язки опікунів та піклувальників?

5. У яких випадках опіка та піклування можуть бути припинені?

6. Як відбувається звільнення опікунів та піклувальників дитини від їх обов'язків? Глава 15

Патронат

Над дітьми_

Поняття патронату над дітьми