2020-04-20
85
СК України закріплює права дитини, над якою встановле но опіку чи піклування, які повною мірою відповідають тим обо в'язкам, що виникають у опікуна чи піклувальника. Аналіз пра< такої дитини та дитини, що виховується батьками, дозволяє дій ти висновку, що вони майже тотожні, хоча особливість стану ди тини, позбавленої батьківського піклування, безумовно, потребу* надання їй специфічних прав і накладає на опікунів (піклувальни ків) специфічних обов 'язків.
Відповідно до ст. 247 така дитина має право:
—на проживання в сім'ї опікуна (піклувальника), тобто неза лежно від того має вона житло чи ні, дитина може вимагати вселенш до опікуна (піклувальника), хоча це ні в якому разі не перешкоджає останньому поселитися у підопічного. Це правило одне з найголовні ших, бо дитина потребує сімейного виховання. Але таке вселення не породжує самостійного права на помешкання ні у дитини, ні у опікуш або піклувальника;
—на збереження права користування житлом, у якому вош проживала до встановлення опіки або піклування;
|
|
|
—на отримання житла, у разі його відсутності відповідно де закону у тобто незалежно від того чи повертається дитина від опікуне (піклувальника), чи повертається вона після виходу із дитячого закладу, не потребуючи подальшого опікування, але потребуючи задоволення свого конституційного права на житло, вона має право на отримання житла1;
—на піклування з боку опікуна (піклувальника). Це означає, ще цитина повинна постійно відчувати турботу щодо своїх потреб як душених, так і матеріальних. Між тим, опікун (піклувальник) не зобов'язаний утримувати підопічного за свій кошт, бо свої обов'язки щодо
1 На сьогодні такі діти мають право на позачергове надання їм житла відповідно до ст. 46 ЖК У PCP і Правил опіки та піклування. з корисною метою. Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованими особами, в тому числі і родичами підопічного, до органу опіки та піклування чи до суду. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржене до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування (ст. 79 ЦК).
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів. Така дитина також має право на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності, на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала, а у разі відсутності житла — право на його отримання відповідно до закону1, на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначених закладах. Така дитина теж має право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.
|
|
|
Права та обов'язки опікунів та піклувальників
Обов'язки опікуна чи піклувальника координують права підопічного. Виходячи з цього опікун (піклувальник) зобов'язаний:
—виховувати дитину, піклуватися про її здоров 'я, фізичний, психічний, духовний розвиток. Опікунам (піклувальникам) належать такі самі права з виховання дітей, як і батькам дитини2. Між тим, слід погодитися, що ці права вужче за об'ємом і поставлені під більш жорсткий контроль органів опіки та піклування3;
— забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти;
—захищати права та інтереси дитини;
—вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону чи рішення суду. Це право може бути застосовано не тільки відносно сторонніх осіб і родичів дитини (ті-
1 Вважаємо, що стосовно і цих дітей норма відносно збереження права користування житлом сформульована не досить вдало і може породжувати на практиці багато непорозумінь.
2 Такий підхід був характерним і для правників XIX століття. Так, В. І. Си-иайський вказував, що основна ідея опіки — сурогат батьківського опікування дітьми, їх особистістю та майном (див.: Русское гражданское право. — М.: Статут, 2002. — С. 52), а Д. І. Мейєр вважав, що опіка — це заміна батьківської влади (див.: Русское гражданское право. — М.: Статут, 2002. — С. 763).
3 Антокольская М. В. Семейное право / М. В. Антокольская. — М.: Юристъ, 2002. - С. 309. ток, дядьків, баб, дідів тощо), але й навіть до батьків цих дітей, якщо вони їх незаконно утримують;
—управляти майном підопічного. Під управлінням майном слід розуміти будь-які дії опікуна або піклувальника, спрямовані на збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо підопічний за станом розумового розвитку та здоров'я може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління майном підопічного, повинен враховувати його побажання1. При цьому ряд правочинів не дає можливості опікуну будь-що здійснювати із цим майном (ч. 1 ст. 68 ЦК), а ряд правочинів — дозволяє це здійснювати лише з дозволу органів опіки і піклування (ст. 71 ЦК);
—щорічно, не пізніше 1 лютого подавати до органу опіки та піклування звіт про свою діяльність за минулий рік;
— при припиненні опіки чи піклування подати загальний звіт щодо своєї діяльності.
Опікун (піклувальник) не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, якщо спілкування суперечить інтересам дитини.
Припинення опіки
