Контрольні заходи щодо вивчення модулю

Загальний навчальний процес студентів з вивчення дисципліни „Економічний аналіз” організується за допомогою створення модульної програми з поділом її на змістовні модулі. Мотиваційний механізм творчої i ритмічної роботи студентської аудиторії ґрунтується на заохоченні балами рейтингу, внутрішньому спонуканні майбутніх фахівців до творчої самостійної дiяльностi, самовираження, можливості самостійно опанувати iндивiдуальну стратегію навчання.

Контроль за успішністю студента здійснюється з використанням методів, визначених галузевими стандартами вищої освіти України та з використанням методів і прийомів, які визначаються вищим навчальним закладом.

Поточний контроль знань студентів здійснюється на підставі оцінювання таких об'єктів контролю:

— систематичність та активність їх роботи протягом семестру щодо вивчення програмного матеріалу дисципліни;

— контроль за виконанням модульних завдань.

При контролі систематичності та активності роботи студентів оцінюванню підлягають: відвідування семінарських і практичних занять, активність та рівень знань при обговоренні питань на семінарах та практичних заняттях, завдання для самостійного вивчення, підготовка рефератів та їх захист, участь у студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах тощо.

За кожною темою дисципліни викладач може проводити експрес – контроль у вигляді тестів чи міні - контрольних робіт, які включають розгляд виробничих ситуацій чи рішення практичних завдань.

Оцінювання знань студентів включає в себе оцінки за якість, систематичність i активність роботи студента протягом вивчення курсу, а також оцінки за виконання модульних завдань. Кожен змістовий модуль закінчується поточним тестовим контролем.

Результати поточного контролю викладач використовує для оцінки рівня знань студентів, формування вмінь i навичок з логічно завершених змістових модулів.

При оцінці знань, умінь і навичок на етапі проведення поточного контролю застосовуються заохочувальні і штрафні бали (але не більше ніж 10% від установленої кількості балів за кожним поточним модулем). Додана чи віднята певна кількість балів суттєво впливає на загальний рейтинг кожного студента, є ефективним інструментом виховної роботи і може бути використана за бажанням викладача.

Рейтинг — це інтегральна кількісна оцінка навчально-творчої дiяльностi студентів (активність i рівень знань, виконання практичних робіт, якість самостійної, аудиторної та поза аудиторної роботи, участь в науковій роботі тощо), визначена вiдповiдною кількістю балів.

Засоби і форми поточного контролю надані у табл.1.4.1.

Таблиця 1.4.1 - Засоби і форми поточного контролю денної форми навчання.

№ п/п	Види контролю та їх стислий зміст	Обсяг у годинах
1.	Експрес - контрольні роботи, які передбачають рішення варіантів задач за указаними темами чи відповіді на прості тестові завдання	До 15 – 20 хв. за кожною темою
2.	Поточний тестовий контроль – тестові завдання відкритої і закритої форми, складені за лекційними і практичними матеріалами тем, що входять до змістовного модулю.	Змістовні модулі 1, 2, 3, - 1 год. за кожним змістовним модулем.

 

Залік за модулем „Економічний аналіз” проводиться у вигляді підсумкового тестового контролю за тестовими завданнями, складеними на основі теоретичного і практичного матеріалу дисципліни. Оцінювання проводиться відповідно модульно-рейтинговій оцінці (за положеннями (стандартами) вузу).

Загальна кількість балів, яку може одержати студент за змістовим модулем (блоком) підраховується наступним чином:

Б заг =

 — сума балів за активність і участь в учбовому процесі на лекції, І- кількість лекцій,

— сума балів за активність і ретельність виконання практичних робіт; р - кількість практичних робіт тощо;

 — сума балів за наукову роботу;

п — кількість елементів наукової роботи;

 — сума балів за поточний тестовий контроль;

r — кількість поточних тестових контролів.

Якщо змістових модулів декілька, тоді загальна кількість балів за модуль розраховується так:

Бмакс =  +

– кількість балів за підсумковим модулем

Оцінка студента буде визначатись відношенням загальної фактично набраної кількості балів () до максимально можливої ().

О =

Підсумковий контроль визначає систему і структуру знань студента в цілому, він є заключним етапом контролю якості знань з дисципліни, що вивчалась. У тестові завдання підсумкового контролю виносяться питання стосовно всього курсу.

Завданням підсумкового модульно-тестового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатність творчого використання накопичених знань, уміння формувати своє відношення до певної проблеми, що випливає з дисципліни.

Для підсумкового модульно-тестового контролю (ПМТК) викладач самостійно визначає кількість тестових завдань з урахуванням рівня знань студентів і ін. фактів.

Так як навчальний план дисципліни „Економічний аналіз” передбачає закінчення дисципліни заліком, за стандартами вищого учбового закладу загальна оцінка може бути диференційована наступним чином: 60% балів відводиться на поточне тестування і 40% на підсумковий тест (зазначена частка на підсумковий тест – контроль повинна зменшуватись з наявністю якісного методичного забезпечення і розвитку самостійної роботи студентів).

При розрахунку балів за наукову роботу потрібно враховувати, що на неї приходиться 10% від максимальної кількості балів за змістовний модуль.

Наприклад, максимальне число балів за змістовний модуль складає 500 балів без врахування наукової роботи. Тоді кількість балів на наукову роботу розраховується наступним чином:

500 балів – 90 %,

х        – 10 %.

НР = (500×0,1) / 0,9 = 56 балів.

Ці бали виділяються на такі види наукової роботи:

Написання статті на наукову конференцію – 50 % загальної кількості балів; доповідь на науковій конференції – 15%, написання реферату – 20%, участь в олімпіаді – 10 %, інша наукова діяльність – 5%.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу модулю можна визначити без проведення семестрового іспиту (заліку) як інтегровану оцінку засвоєння всіх видів модулю та суми бонусних (чи штрафних) балів.

Студент, який набрав необхідну кількість балів має можливість:

- не складати залік і отримувати набрану кількість балів як підсумкову оцінку,

- складати залік з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною.

- студент, що набрав за семестр менше необхідної кількості балів, зобов’язаний скласти залік.

Таблиця 1.4.2 - Засоби контролю та структура залікового кредиту з модулю „Економічний аналіз”

Види та засоби контролю(тестування, контрольні роботи, iндивiдуальнi завдання тощо)	Розподіл балів, %
Модуль 1. Поточний контроль змістових модулів
Поточний контроль за ЗМ1	100	12
Поточний контроль за ЗМ 2	100	12
Поточний контроль за ЗМ 3	100	12
Поточний контроль всього	300	60/53,5
Підсумковий контроль	200	40/36,5
РАЗОМ	500	100/90
Наукова робота	56	10
ВСЬОГО	556	100%

 

Для студентів заочної форми навчання поточний контроль знань студентів заочної форми навчання – це оцінка якості виконаних самостійно контрольних робіт та результати їх захисту.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається шляхом проведення підсумкових тестів, розроблених згідно галузевих та вузівських методичних рекомендацій.

Тривалість проведення контролю знань, умінь і навичок студентів рекомендована для:

- експрес – контролю -15 - 20 хв.,

- поточного контролю до 1 години;

- підсумкового контролю до 2 годин.

Результати оцінювання успішності студента фіксуються за шкалою ЕСТS (табл.1.4.3):

Таблиця 1.4.3 - Трансформація результатів в 5 бальну систему оцінок за шкалою ЕСТS

 

Кількість балів	Оцінка	Градація за шкалою ЕСТS
85 -100	Відмінно	A
73-84	Добре	B
60-72		C
50-59	Задовільно	D
58 - 49		E
21- 49	Незадовільно (потрібна додаткова робота і повторна процедура екзамену)	FX
0-20	Незадовільно (потрібне повторне вивчення)	F

 

ЕСТS — це система, створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання, системи виміру i порівняння результатів навчання, їх академічного визначення i переміщення студентів i викладачів вiд одного закладу освіти до iншого. Система може використовуватися всередині закладу освіти, між закладами освіти однієї країни, а так само між закладами освіти — партнерами з різних країн. Система ЕСТS базується на принципах взаємної довіри учасників i передбачає виконання правил щодо всіх її частин. ЕСТS використовуються для спрощення переведення оцінок одного навчального закладу до iншого, забезпечуючи конвертованість внутрішніх оцінок закладів освіти.