Тема 1. Предмет, об’єкти і завдання економічного аналізу

Наука - це логічно організована система знань. Головна її функція – пізнання об’єктивного світу. Кожна наука має свій предмет дослідження. Розвиток наук потребує здійснення наукового дослідження (акту пізнання) та розуміння усіх основних понять і положень теорії науки, що досліджується. Наука базується на розвитку пізнання, коли чітко визначається її предмет та метод. Предметом тієї чи іншої науки слід вважати те специфічне, що відрізняє її серед множини інших.

Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, які базуються на законах розвитку і функціонування систем і направлені на пізнання методології оцінки, діагностики і прогнозування фінансово-виробничої діяльності суб’єктів господарювання.

Економічний аналіз належить до системи функціональних міжгалузевих наук. Як прикладна наука він формувався на базі декількох наук: статистики, вищої математики, економічної теорії, економіко – математичних методів, економіки, бухгалтерського обліку тощо, об’єктом дослідження яких є господарча (економічна) діяльність. За допомогою економічного аналізу вивчаються економічна, технічна, технологічна, соціальна сторони діяльності суб’єкта господарювання. Його застосування дозволяє описувати господарські операції та процеси за допомогою математичних моделей і розглядати різноманітні варіанти при прийнятті управлінських рішень як на макрорівні (державний рівень економіки, окремі галузі), так і на мікрорівні (окремі господарюючі суб’єкти).

Що ж є предметом економічного аналізу?

Предмет економічного аналізу - виробнича і фінансова діяльність суб’єктів господарювання різних форм власності, спрямована на досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах, відображена через систему економічної інформації.

Об'єкт економічного аналізу - окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники.

Основна різниця між предметом і об’єктом аналізу полягає в тому, що в предмет входять лише головні, найбільш суттєві з точки зору даної науки властивості й ознаки. На наш погляд, такою суттєвою ознакою є вивчення причинно-наслідкових явищ в діяльності суб’єктів господарювання.

Економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність як технологічний, організаційний процес, а економічні результати господарювання як наслідок економічних процесів.

Процес – це причинно-обумовлений хід і зміна явищ, стану об’єкта у відповідності з поставленою метою чи результатом. Результати економічних процесів плануються чи прогнозуються на майбутнє у відповідних показниках, враховуються в міру їх фактичного формування, а потім аналізуються. Але результати як наслідок є не предметом економічного аналізу, а його об’єктами.

Об’єкти економічного аналізу вимірюються показниками, які відображають обсяги, рівень і економічну ефективність господарських процесів, які відбуваються у суб’єктах господарювання та їх підрозділах та інформативно забезпечуються фінансовою, статистичною, нормативно – правовою та ін. звітністю, плановою документацією (бюджети, плани, прогнози).

Показники характеризуються:

1) абсолютними величинами (трудові, вартісні, натуральні, умовно натуральні);

2) відносними величинами (відсотки, коефіцієнти).

Дослідження діяльності підприємства пов’язане з вивченням чинників (факторів), що впливають на фінансово – господарську діяльність суб’єкта господарювання.

Визначення «чинник» розкриває умови, необхідні для здійснення господарських процесів, або причин, що зумовлюють поведінку результативного показника. Вивчення чинників, що впливають на діяльність суб’єкта господарювання, дає можливість адекватно оцінити її результати й визначити резерви росту. Для економічно грамотного управлінця необхідна обґрунтованість, класифікація і систематизація чинників. Вона надана на схемі 1.1.

Зміст економічного аналізу як наукової дисципліни випливає з тих функцій, які він виконує в системі інших прикладних наук. Це – систематизоване комплексне дослідження діяльності об’єктів на підставі використання звітності та ін. інформації, обґрунтування і пошук оптимальних перспектив, вивчення і вимірювання впливу факторів, резервів, узагальнення результатів аналізу та розробка заходів щодо усунення недоліків й перевірки їх фактичного впливу на діяльність суб’єкта господарювання.

Система управління суб’єкта господарювання включає функції планування, обліку, контролю, аналізу і прийняття управлінських рішень. Для управління виробництвом потрібно не тільки мати уявлення про хід виконання бюджету чи бізнес - плану, результати виробництва, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються як в економіці підприємства (внутрішні чинники), так і регіону чи країни в цілому (зовнішні чинники). Розуміння інформації досягається за допомогою економічного аналізу. Аналітичне опрацювання первинної інформації, порівняння досягнутих показників з попередніми, галузевими, визначення впливу факторів на досягнуті результати, виявлення недоліків і помилок, невикористаних можливостей, перспективи і т.д., дозволяє аргументувати управлінські рішення і дії, забезпечити їх ефективність. Таким чином, економічний аналіз – це функція управління виробництвом, яка забезпечує науковість і аргументованість прийняття управлінських рішень щодо регулювання діяльності суб’єкта господарювання.

Місце економічного аналізу в системі управління показане на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Місце економічного аналізу в системі управління

Аналітичні дослідження повинні бути адаптовані до досліджуваного об`єкта й відповідати його особливостям, а їх результати повинні бути якомога точними. Фактори, що впливають на розвиток підприємства, мають аналізуватись як у комплексі, з урахуванням їх специфіки та взаємодії з іншими факторами, так і в деталях (наприклад, динаміка змін).

Найважливіші принципи аналізу:

1. При оцінці економічних явищ і процесів, результатів господарювання потрібно враховувати їх відповідність законодавству, державній економічній, міжнародній і соціальній політиці, тобто аналіз повинен базуватись на державному підході.

2. Аналіз повинен мати науковий характер, тобто його методологія повинна базуватись на положеннях діалектики й економічної теорії, з урахуванням вимог економічних законів, передового досвіду та найновіших методів економічних досліджень.

3. Об’єкт, що вивчається, повинен розглядатись як складна динамічна система, в яку входять різноманітні елементи, пов’язані між собою і зовнішнім середовищем, тобто при проведенні аналізу має бути забезпечений системний підхід.

4. Аналіз повинен бути комплексним, тобто дослідження повинні проводитись з всебічним вивченням загальних показників діяльності і опрацюванням причинних залежностей та змін в економіці підприємства, обумовлених окремими чинниками.

5. Аналіз повинен бути об’єктивним і достовірним, ґрунтуватись на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображує причинно-наслідкові зв’язки. Висновки повинні обґрунтовуватись точними аналітичними розрахунками. Об’єктивна оцінка необхідна як передумова прийняття аргументованих управлінських рішень.

6. Системність дослідження діяльності суб’єкта господарювання потребує створення цілісного уявлення про тенденції розвитку фінансово – господарських процесів суб’єкта господарювання на основі проведення періодичної і регулярної аналітичної роботи, результати якої необхідно використовувати в практичній діяльності управління підприємством, для розробки конкретних заходів, обґрунтування планових показників.

7. Обґрунтованість висновків - узагальнення і пояснення отриманих результатів дослідження діяльності суб’єкта господарювання з обов’язковим їх відображенням в аналітичних висновках і пояснювальних записках з метою формування оптимальних управлінських рішень.

8. Оперативність аналізу означає вміння швидко і чітко на підставі аналітичної інформації оцінити минулі, поточні й майбутні події з метою зростання ефективності діяльності та поліпшення економічної ситуації і прийняття на його основі виважених управлінських рішень.

9. Аналіз повинен бути ефективним, тобто витрати на його проведення повинні давати значний ефект.

Вищезгаданими принципами слід керуватись при виконанні економічного аналізу та прийняття оптимальних управлінських рішень на будь-якому рівні ієрархії управління.

В умовах розвитку ринку і притаманної йому конкуренції передбачається проведення детального і всебічного аналізу економічних явищ та господарських операцій (процесів) на мікрорівні на основі зіставлення доходів і витрат та відповідних розрахунків з метою зростання ефективності фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання. Економічний аналіз повинен на певну дату надати:

- оцінку ринкових змін;

- підсумкові (позитивні чи негативні) результати фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання, його забезпеченості та використання всіх видів ресурсів, наявності резервів;

- обґрунтовані розрахункові дані щодо перспектив розвитку та виявлення і усунення недоліків у роботі суб’єкта господарювання.

Цьому має сприяти запровадження сучасної техніки, прогресивних форм управління, використання комп’ютерних технологій обробки оперативної інформації тощо.

Сутність економічного аналізу як засобу дослідження економічних явищ полягає у послідовному виконанні наступних етапів аналітичної роботи:

1) побудові математичної моделі аналізованого результативного показника (з використанням логічного аналізу і математичного моделювання), яка відображає його взаємозв’язок і взаємозалежність від інших показників (чинників) господарської діяльності; перевірці правильності вибраної моделі та її достовірності;

2) визначенні взаємозалежності господарських процесів, збору і попередньої обробки інформаційних джерел, необхідних для проведення аналітичної роботи;

3) науково – економічному обґрунтуванні та об’єктивній оцінці виробничої програми, виборі критеріїв для порівняння та оцінки результатів, умов господарської діяльності і визначення відхилень від цих критеріїв;

4) аналізі та кількісному вимірюванні за кожним чинником певного впливу на загальне відхилення результативного показника; вивченні позитивних і негативних тенденцій розвитку;

5) узагальненні й оцінці результатів господарської діяльності;

 6) визначенні невикористаних внутрішніх резервів та можливостей щодо нарощування доходів суб’єкта господарювання і зростання ефективності його діяльності;

7) розробці варіантів прийняття управлінських рішень та заходів, направлених на усунення причин, що зумовили недоліки у використанні фінансових і виробничих ресурсів у процесі фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання,

7) обґрунтуванні оптимальних управлінських рішень щодо заходів, направлених на усунення недоліків у діяльності суб’єкта господарювання.

Базові поняття економічного аналізу:

- фактор (чинник) - рушійна сила будь-якого процесу або явища, що визначає їх характер і результат (причина, яка впливає на певний наслідок);

- резерв – поняття має два різні визначення:

§ запас ресурсів, що свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб для забезпечення надійності й безперервності в роботі будь-якої системи;

§ невикористана або згаяна можливість чогось (наприклад, зростання обсягу виробництва, підвищення рентабельності та ін.);

- принципи економічного аналізу;

- функції економічного аналізу.

Схема 1.1. Класифікація факторів економічного аналізу

Схема. 1.2. Сутність економічного аналізу як засобу дослідження економічних явищ і процесів.

Схема.1.3. Схема для визначення місця чинників в аналізі

 

Схема  1.4. Завдання аналізу в управлінні суб’єктом господарювання

 

 

 

Схема 1.5. Завдання економічного аналізу в ринкових відносинах