2020-04-12
197
Розпочинаючи вивчення цієї теми, слід усвідомити, що вона є головною у вивченні теоретичних питань економічного аналізу.
Аналіз – це розбір, розкладання предметів або явищ на складові елементи, властивості та ознаки. Під час проведення аналізу використовують добре відомі й перевірені практикою методи. Насамперед це стосується методу аналізу, Проведення аналітичних досліджень дає змогу поглибленого вивчення складу, зв’язків, властивостей предметів та явищ.
Метод економічного аналізу – аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність суб’єкта господарювання умовно розкладається на окремі, більш прості складові, а потім вивчаються їх кількісні і якісні сторони, зв’язки і взаємодія. Тобто це діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів у їх поступовому розвитку.
Метод економічного аналізу зумовлюється метою, завданнями, вимогами, змістом і особливостями предмету, що вивчається.
Основні риси методу економічного аналізу:
- визначення системи показників, що всебічно характеризують процеси, явища;
- системний підхід до вивчення об’єктів аналізу;
- деталізація;
- систематизація;
- узагальнення;
- необхідність постійних порівнянь і вивчення внутрішніх протиріч;
- встановлення тісного зв’язку і кількісної оцінки, забезпечення виміру впливу факторів на результати діяльності з виділенням результативних факторів, і тих, які на них впливають;
- вибір спеціальних прийомів і способів для вивчення всіх взаємозв’язків;
- встановлення форми взаємозв’язку між чинниками.
Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження, або методику -сукупність способів і правил обробки економічної інформації для найбільш доцільного дослідження економічних явищ чи процесів з метою оцінки фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання.
Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми й способи аналізу, які називають інструментарієм аналізу.
Алгоритм методики економічного аналізу:
- постановка завдань і цілей аналізу;
- визначення об’єктів аналізу;
- визначення послідовності й періодичності аналізу;
- визначення системи показників, за допомогою яких досліджуються об’єкти аналізу.
- вибір і опис способів дослідження об’єктів;
- створення інформаційної бази аналізу і обумовлення джерел для проведення аналізу;
- розробка вказівок щодо організації аналізу;
- опис технічних засобів, що використовуються при обробці інформації;
- характеристика документації, що представляє результати аналізу;
- доведення результатів економічного аналізу до споживачів.
Для описання економічного процесу (явища) в аналітичній роботі для з’ясування впливу чинників (явищ) на результативний показник (явище у цілому) застосовуються моделі, які відіграють важливу роль у дослідному процесі.
Символьна модель відображає явища (процеси) за допомогою математичних формул і є умовним образом цих явищ (процесів), а її вивчення надає нові знання про об’єкт – оригінал.
Способи економічного аналізу підприємства
З’ясувавши сутність методу курсу і принципів аналітичного дослідження, переходимо до вивчення притаманних економічному аналізу методів і технічних прийомів.
Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на якісні і кількісні.
Якісні не дають числової характеристики явищ, що досліджуються, а тільки визначають способи підходу до вивчення закономірностей та шляхи дослідження господарських процесів і економічних явищ. До якісних (абстрактно-логічних) прийомів відносять аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, евристичні прийоми.
Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику досліджуваних процесів (явищ) і поділяються на описові й аналітичні.
Описові прийоми – визначають масштаб, розміри, тенденції, динаміку розвитку економічних явищ та господарських процесів, їх структуру (середні й відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні й типологічні групування), дають кількісну характеристику окремим напрямам фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання.
Аналітичні прийоми – за їх допомогою визначаються не тільки показники, що характеризують економічні процеси, а й досліджуються причинно-наслідкова залежність зв’язків між процесами і явищами та рівень впливу окремих чинників на предмет дослідження (аналізований показник).
У свою чергу, аналітичні прийоми поділяються на прийоми, які досліджують функціональні (детерміновані) зв’язки, прийоми для дослідження стохастичних (ймовірних) взаємозв’язків, та прийоми оптимізації.
Поряд із загальними прийомами аналізу в ході системних досліджень використовують і евристичні прийоми, які ґрунтуються на інтуїції і досвіді аналітиків. Евристичні прийоми, або методи активізації творчого, нестандартного мислення, застосовують тоді, коли звичайні способи аналізу, які ґрунтуються на аналізі минулого досвіду та поточних умов, не дають змоги вирішення проблеми. Особливо широко застосовують їх у стратегічному аналізі для прогнозування розвитку економічної ситуації. До них відносяться методи ненаправленого пошуку (“мозкового штурму”, “експертних оцінок”, ”колективного блокнота”, ”контрольних запитань”, “асоціацій та аналогій”, ділові ігри та ситуації, кібернетичні наради) та методи направленого пошуку (морфологічний метод, алгоритм розв’язання винахідницьких задач).
Застосування тих чи інших способів залежить від мети і глибини аналізу, об’єкта дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків і т. д.
Класифікація прийомів (способів) економічного аналізу в загальному вигляді наведена на схемі 2.2. Крім вказаної існує множина пропозицій науковців щодо класифікації прийомів.
