2020-04-12
653
Ключові слова: собівартість, структура витрат, постійні витрати, змінні витрати, кошторис, калькуляція, витрати на 1 грн.
Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, ґрунтовного поліпшення управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції.
Аналіз витрат підприємства має винятково важливе значення, бо дозволяє виявити тенденції зміни даного показника, оцінити виконання запланованого їх рівня, визначити вплив чинників на його зміни і на цій основі оцінити роботу підприємства і розробити заходи щодо використання виявлених резервів зниження витрат для прийняття управлінських рішень стосовно формування собівартості продукції (робіт, послуг) та росту її прибутковості.
Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси при виготовленні продукції, виконанні робіт та наданні послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції. Отже, собівартість є основним фактором ціноутворення і формування прибутку.
|
|
|
Поняття витрат та їх класифікація
Особливого значення набуває питання формування собівартості в умовах розвитку ринкових відносин на фоні інтеграції України до стандартів міжнародного обліку. Витрати класифікують за тією чи іншою ознакою або за кількома ознаками одночасно. Наведемо класифікацію витрат на виробництво за різними ознаками (табл.11.1):
Таблиця 11.1. - Класифікація витрат підприємства
| № п/п | Ознаки класифікації | Групи витрат | Характеристика витрат | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||||
| 1
| По відношенню до виробничого процесу
| основні | безпосередньо пов'язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг) | ||||
| накладні | виникають у зв'язку з організацією, обслуговуванням і управлінням виробництвом (величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством) | ||||||
| 2
| По відношенню до обсягів виробництва | умовно-постійні | величина їх не змінюється або майже не змінюється при зміні обсягу виробництва | ||||
| умовно-змінні | величина їх змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва | ||||||
| 3
| За єдністю складу | одно-елементні | включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення | ||||
| комплексні | складаються з декількох економічних елементів (наприклад, загально виробничі витрати, до складу яких входять практично всі економічні елементи) | ||||||
| 4
| За способом віднесення на собівартість окремих видів продукції | прямі | витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів | ||||
| непрямі | витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом, а тому потребують розподілу | ||||||
| 5
| За доцільністю | продук-тивні | виправдані або доцільні для даного виробництва витрати | ||||
| непродук-тивні | утворюються внаслідок недоліків у технології та організації виробництва | ||||||
| 6 | За економіч-ними елементами | прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати
| |||||
| 7 | За статтями калькуляції | підприємство самостійно обирає статті калькуляції | |||||
Продовження табл..11.1
| 8 | За календарним періодом | поточні | пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду | |
| одноразові | пов'язані з підготовкою виробництва (впровадження нової продукції, її модернізація), резервуванням витрат на оплату відпусток і виплату одночасної винагороди за вислугу років тощо
| |||
| 9
| За видами діяльності | звичайної діяльності | витрати операційної, фінансової, інвестиційної діяльності | |
| надзвичайної діяльності | невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, землетрусів, техногенних аварій) тощо | |||
Розкриємо класифікацію витрат підприємства більш детально за видами господарської діяльності відповідно до національних стандартів (П(С)БО 16 „Витрати”).
Витрати, пов’язані зi звичайною діяльністю, − це всі види витрат підприємства при його функціонуванні у звичайних умовах.
Витрати, пов’язані з надзвичайною діяльністю, виникають у надзвичайних умовах: лiквiдацiї наслідків стихійних лих, техногенних аварій, катастроф, пожеж або витрати на заходи для їхнього попередження.
Звичайна дiяльнiсть охоплює наступні види витрат:
1. Операційні витрати — це витрати підприємства, пов’язані з виробництвом i реалiзацiєю продукції.
2. Фiнансовi витрати — це витрати, пов’язані з використанням кредитів, з фінансовою орендою та залученням позикового кап]талу.
3. Витрати вiд участі в капіталі — це витрати, пов’язані зi збитками вiд iнвестицiй в асоційовані, дочірні або спiльнi підприємства.
4. Iншi витрати — це витрати, що виникають під час звичайної дiяльностi, але не пов’язані з виробництвом i реалiзацiєю продукції. До інших витрат належать:
- собiвартiстъ реалізованих фінансових iнвестицiй;
- собівартість реалізованих необоротних активів;
- витрати на лiквiдацiю необоротних активів;
- витрати вiд уцінки необоротних активів;
- витрати вiд неоперацiйних курсових різниць.
Операційні витрати підприємства складаються з:
- витрат, пов’язаних з виробництвом, якi становлять виробничу собівартість реалізованої продукції;
- адміністративних витрат;
- витрат на збут;
- інших операційних витрат.
Витрати, пов’язані з виробничою діяльністю, складаються з прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат i загальновиробничих витрат.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини, основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, покупних напівфабрикатів i комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, якi можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються: заробітна плата й iншi виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, якi можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
|
|
|
До складу інших прямих витрат включаються всі iншi виробничі витрати, якi можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних i майнових паїв та амортизація й т.п.
Під загальновиробничими розуміють витрати з обслуговування виробництва й управління роботою цехів та інших пiдроздiлiв основного й допоміжного виробництва. До них належать:
- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарата управління цехами, ділянками; витрати на соціальне й медичне страхування апарата управління; витрати на службові відрядження персоналу цехів та iн.);
- амортизація основних коштів загальновиробничого призначення;
- витрати на утримання, експлуатацію й ремонт, страхування, операційну оренду основних коштів, інших необоротних активів загально-виробничого призначення;
- витрати на вдосконалення технології та органiзацiї виробництва;
- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та iншi витрати на утримання виробничих приміщень;
- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата загально-виробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами i якістю продукції, робіт, послуг);
- витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього середовища.
У свою чергу, загальновиробничi витрати підрозділяються на постійні й змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, якi змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу виробництва. Такі витрати наприкінці місяця списують на виробничу собiвартiстъ.
До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, якi залишаються незмінними (або майже незмінними) при змiнi обсягу виробничої дiяльностi. Такі витрати розподіляються між витратами на виробництво й собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) за методикою, наведеною в додатку до П(С)БО 16. Стандарт передбачає віднесення до складу витрат звітного періоду постійних накладних загальновиробничих витрат, виходячи з нормальної виробничої потужності. Різниця між фактичною сумою постійних загальновиробничих витрат і їхньою сумою, обчисленою з урахуванням нормальної виробничої потужності, підлягає віднесенню на собівартість реалізованої продукції.
|
|
|
Адмiнiстративнi витрати враховують загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому. До них належать:
- загальнокорпоративнi витрати (органiзацiйнi витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі та iншi витрати);
- витрати на службові відрядження і утримання апарата управління підприємством та іншим загальногосподарським персоналом;
- витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);
- винагороди за професiйнi послуги (юридичні, аудиторські, оцінки майна й т.п.);
- витрати на зв’язок (поштовий, телеграфний, телефонний та ін.);
- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;
- витрати на врегулювання спорів у судових органах;
- податки, збори та iншi передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів і обов’язкових платежів, що включають у виробничу собівартість продукції);
- плата за розрахунково—касове обслуговування та iншi послуги банків;
- iншi витрати загальногосподарського призначення.
Витрати на збут включають наступні витрати, пов’язані з реалiзацiєю (збутом) готової продукції, товарів, робіт, послуг:
- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
- витрати на ремонт тари;
- оплата праці й комiсiйнi винагороди продавцям, торговельним агентам i працівникам пiдроздiлiв, що забезпечують збут;
- витрати на рекламу й дослідження ринку (маркетинг);
- витрати на передпродажну підготовку товарів;
- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом продукції;
- витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов’язаних зi збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
- витрати на транспортування, перевалку й страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та iншi послуги, пов’язані iз транспортуванням продукції вiдповiдно до умов договору;
- витрати на гарантійний ремонт i гарантійне обслуговування;
- iншi витрати, пов’язані зi збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
До інших операційних витрат належать:
- витрати на дослідження і розробки;
- собівартість реалізованої іноземної валюти (переліченої за курсом НБУ на день реалізації, включаючи витрати, пов’язані з реалiзацiєю);
- собівартість реалізованих виробничих запасів (за обліковою вартістю, включаючи витрати, пов’язані з їхньою реалiзацiєю);
- списана сума безнадійної дебіторської заборгованості;
- створення резерву сумнівних боргів;
- втрати вiд операційно - курсової рiзницi;
- втрати вiд знецінювання запасів;
- недостачі й втрати вiд псування цінностей;
- визнані штрафи, пені, неустойки;
- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;
- iншi витрати операційної дiялъностi.
Крім поняття витрат на виробництво виділяють поняття собівартості продукції — це синтетичний показник, що характеризує виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на підготовку до виробництва й виробництво продукції (робiт, послуг).
Витрати підприємства групують за економічними елементами — це витрати на весь обсяг виготовленої продукції за певний період, i по статтях калькуляції це собівартість виготовлення одиниці продукції.
Угруповання витрат за економічними елементами припускає виділення наступних елементів витрат:
- матеріальні витрати (витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, тару, комплектуючі вироби, паливо, енергію всіх видів та iншi матеріальні витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства);
- витрати на оплату праці (загальна сума заробiтної плати всього виробничого персоналу з надбавками й доплатами, премії, матеріальна допомога та iншi витрати на оплату праці на підприємстві);
- відрахування на соціальні потреби (відрахування на пенсійне забезпечення; відрахування у Фонд соціального страхування на випадок непрацездатності; страхові внески на випадок безробіття; відрахування на iндивiдуальне страхування персоналу підприємства; відрахування на iншi соціальні заходи);
- амортизацію основних засобів (суми нарахованої амортизації основних засобів i нематеріальних активів);
- iншi операційні витрати (включаються витрати операційної дiялъностi, якi не ввійшли до складу попередніх елементів, а саме: витрати на відрядження, витрати iз страхування майна, винагороди за винахідництво, рацiоналiзацiю, оплату робіт iз сертифікації продукції, оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, орендна плата).
Для формування повного висновку про можливість пошуку резервів зниження витрат, вивчають витрати за їх функціональним призначенням у виробничому процесі, тобто за статтями калькуляції. Угруповання витрат за калькуляційними статтями собівартості передбачає таку номенклатуру статей:
- сировина й матеріали;
- зворотні відходи;
- закупівельні напівфабрикати й комплектуючі вироби;
- паливо й енергія на технологічні цiлi;
- основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників;
- відрахування на соціальні заходи;
- загальновиробничi витрати;
- витрати внаслідок технічно неминучого браку;
- iншi виробничі витрати.
Слід знати, що кошториси підприємства формуються за елементами витрат, а калькуляції – за статтями.
Аналіз витрат за елементами дає змогу визначити структурні зміни в обсязі виробництва, охарактеризувати галузеві особливості (матеріалоємність, фондоємність, енергоємність, трудоємність виробництва). Витрати за статтями калькуляції відрізняються від витрат за економічними елементами тим, що вони зосереджують витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції за даний звітний період. Угрупування витрат за калькуляційними статтями дозволяє з'ясовувати зв'язок витрат з результатами виробництва, їхню роль у технологічному процесі, управлінні й обслуговуванні, у внутрішньогосподарському розрахунку, виділити прямі й непрямі, основні й накладні, змінні і постійні витрати.
Через собівартість відшкодовуються витрати підприємства, які мають безпосередній зв'язок з виробництвом, тобто забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва: предметів, засобів праці, робочої сили та природних ресурсів.
Для підприємства, яке працює в умовах ринкової економіки, часто мають місце економічні ситуації, пов'язані з коливаннями завантаження виробничих потужностей, що спричиняє зміну виробництва і продажів. Це, у свою чергу, істотно впливає на собівартість продукції, а отже, на фінансові результати. З цим пов'язаний і розподіл витрат на постійні й змінні.
Залежно від цієї класифікації загальні сумарні витрати на виробництво продукції (З) можна описати наступною формулою:
З = Н + ПЗ × О, (11.1)
де Н - сума постійних витрат; ПЗ - ставка змінних витрат на одиницю продукції; О - обсяг виробництва продукції.
Тоді витрати на одиницю продукції (Зод) слід записати у вигляді
, (11.2)
. (11.3)
Аналіз витрат на виробництво і собівартість продукції
Основні напрями проведення аналітичної роботи щодо витрат на виробництво суб’єкта господарювання наступні:
- загальна оцінка зміни собівартості, її динаміки й структури та факторів її зміни;
- аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції;
- аналіз витрат за економічними елементами і калькуляційними статтями;
- аналіз прямих (в тому числі матеріальних і трудових) і непрямих витрат собівартості товарної продукції;
- аналіз загальновиробничих та інших комплексних витрат;
- аналіз собівартості окремих видів виробів;
- узагальнення результатів розрахунків, виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка заходів, спрямованих на прийняття управлінських рішень стосовно використання виявлених резервів та росту прибутковості діяльності.
У процесі загального аналізу витрат та аналізу елементів витрат досліджується структура собівартості та встановлюються причини її змін. Проведення аналізу за елементами витрат зумовлене необхідністю дослідження динаміки змін показників матеріало-, енерго-, трудо- та фондоємності продукції.
Розглянемо це на прикладі аналізу елементів операційних витрат конкретного підприємства (табл.11.3). Одержані розрахунки показують, що найбільшу питому вагу у загальних витратах займають матеріальні витрати, що свідчить про матеріалоємність виробництва. У зв’язку з ростом цін на матеріали та можливих коливань внутрішньогрупового асортименту питома вага матеріалів у 2006 р. зросла до 58,91%, що вище показників попереднього року на 15,95%, а проти 2004 р. − на 18,81%.
Зниження частки амортизаційних відрахувань пов’язане з продажем основних засобів та їх частковим списанням. Зміна загальних витрат в динаміці пов’язана зі змінами обсягів випуску продукції та змінами цінових факторів. За аналізований період обсяги продукції зросли у середньому більше ніж у 2,5 раза.
Для наочності доцільно представити структуру витрат у вигляді секторного графіка. На рис.11.1 наведена структура витрат (у відсотках) за 2006 рік:
Рис.11.1. Структура витрат за елементами.
Таблиця 11.3. Аналіз витрат по елементах
| Стаття, тис.грн. | Абсолютні величини, тис. грн. | Питома вага, % | Абсолютні відхилення | Відхилення в структурі, % | Темпи росту рік до року | ||||||||||
| 2004 р. | 2005р. | 2006 р. | 2004 р. | 2005р. | 2006 р. | 2005р від 2004р. | 2006рік від | 2005рік від 2004року | 2006рік від | 2006р./ 2005р. | 2005р./ 2004р. | 2006р./ 2005р. | |||
| 2004р. | 2005р. | 2004рік | 2005рік | ||||||||||||
| Матеріальні витрати | 3 347,0 | 3534,7 | 8 772,7 | 40,1 | 42,96 | 58,91 | 187,7 | 5425,7 | 5 238,0 | 0,03 | 0,19 | 0,16 | 162,1 | 5,61 | 148,19 |
| Витрати на оплату праці | 2 421,7 | 2476,1 | 3 231,8 | 29,02 | 30,1 | 21,7 | 54,4 | 810,1 | 755,7 | 0,01 | -0,07 | -0,08 | 33,45 | 2,25 | 30,52 |
 Відрахування на соціальні заходи
| 892,4 | 930,8 | 1 226,7 | 10,69 | 11,31 | 8,24 | 38,4 | 334,3 | 295,9 | 0,01 | -0,03 | -0,03 | 37,46 | 4,30 | 31,79 |
| Амортизація | 720,7 | 604,9 | 191,2 | 8,64 | 7,35 | 1,28 | -115,8 | -529,5 | -413,7 | -0,01 | -0,07 | -0,06 | -73,47 | -16,07 | -68,39 |
| Інші операційні витрати | 964,3 | 681,1 | 1 469,9 | 11,55 | 8,28 | 9,87 | -283,2 | 505,6 | 788,8 | -0,03 | -0,02 | 0,02 | 52,43 | -29,37 | 115,81 |
| Разом: витрати | 8 346,1 | 8227,6 | 14892,3 | 100 | 100 | 100 | -118,5 | 6546,2 | 6 664,7 | - | - | - | 78,43 | -1,42 | 81,0 |
Таблиця 11.4. Вихідні данi до аналізу витрат
|
| Кількість | Виторг від реалізації | Питома вага | Собівартість, од. | Собівартість, всього, тис.грн. | Змінні витрати | Постійні витрати | |||||||||
| за планом | фактично | за планом | фактично | за планом | фактично | за планом | фактично | за планом | фактично | факт обсяги за плановими витратами | за планом | фактично | факт обсяги за плановими витратами | за планом | фактично | |
| Млини | 10 | 10 | 11725,62 | 11725,62 | 77,74 | 77,51 | 1100,14 | 1172,57 | 11001,4 | 11725,7 | 11001,4 | 8278,9 | 7685,8 | 8278,9 | ||
| "Онікс" | 34 | 33 | 855,54 | 830,38 | 5,52 | 5,44 | 22,99 | 24,93 | 781,66 | 822,7 | 758,7 | 588,2 | 539,2 | 570,9 | ||
| "Рубін" | 2234 | 2434 | 2910,9 | 3171,5 | 16,73 | 17,05 | 1,06 | 1,06 | 2368,04 | 2580,0 | 2580,0 | 1782,0 | 1691,1 | 1941,6 | ||
| Разом |
| 15492,06 | 15727,5 | 100,00 | 100,00 | 14151,1 | 15128,4 | 14340,1 | 10649,2 | 9916,2 | 10791,4 | 3501,9 | 5212,2 | |||
Таблиця 11.5.Дані для факторного аналізу загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції
| Витрати | Сума, тис.грн. | Фактори зміни витрат | |||
| обсягу випуску продукції | структура продукції | змінні витрати | постійні витрати | ||
| Розрахункові індекси |
|
|
|
|
|
| обсягу продукції Івп | 1,015 |
|
|
|
|
| собівартості | 1069 |
|
|
|
|
| Витрати планового періоду S(ВПзагі0×ПВі×ЗМі0) + А0 | 14151,1 |
|
|
|
|
|
S(ВПзагі0× ЗМі0) × Івп + А0 | 14310,8 | 159,7 |
|
|
|
| Загальні витрати, розраховані за плановим рівнем витрат на фактичний випуск продукції при фактичній її структурі у звітному періоді S(ВПзагі1× ЗМі0) + А0 | 14293,2 |
| -17,6 |
|
|
| Витрати звітного періоду при плановому рівні постійних витрат S(ВПзагі1× ЗМі1) + А0 | 13418 |
|
| -875,2 |
|
| Витрати звітного періоду S(ВПзагі1× ЗМі1) + А1 | 15128,4 |
|
|
| 1710,4 |
Витрати планового періоду, перераховані на фактичний обсяг продукції звітного періоду при збереженні планової структуриАналізуючи витрати за елементами, слід більш детально розглянути показники, що характеризують рівень ресурсоємності.
Для більш повної оцінки собівартості та пошуку додаткових резервів зниження собівартості виробництва доцільно враховувати також зовнішній вплив фактора інфляції.
У процесі подальшого аналізу виконують факторний аналіз загальної суми витрат на виробництво (вихідні дані табл. 11.4, методика розрахунку факторів наведена у табл. 11.5).
Загальна сума витрат на виробництво (Взаг) може здійснюватись під дією внутрішніх і зовнішніх факторів, а саме: обсягу випуску продукції (ВПзаг), її структури (ПВі, 
– вид продукції), рівня змінних витрат на одиницю продукції (ЗМі) та рівня постійних витрат (А):
Взаг = S(ВПзагі×ПВі×ЗМі) + А (11.4)
Аналіз загальної суми витрат на виробництво проводять з обов’язковим урахуванням коефіцієнтів виконання плану з виробництва і собівартості продукції.
1. За планом на плановий випуск продукції:
S(ВПзагі0×ПВі×ЗМі0) + А0 = 14151,1 тис.грн.
2. За планом, переліченим на фактичний обсяг виробництва продукції при збереженні планової структури:
S(ВПзагі0× ЗМі0) × Івп + А0 =10649,2×1,015+3501,9=14310,84 тис.грн.
3. За плановим рівнем витрат на фактичний випуск продукції при плановій її структурі:
S(ВПзагі1× ЗМі0) + А0 = 10791,4+3501,8 = 14293,2 тис.грн.
4. Фактичні витрати при плановому рівні постійних витрат:
S(ВПзагі1× ЗМі1) + А0 = 9916,2+3501,8= 13418,0 тис.грн.
5. Фактичні витрати:
S(ВПзагі1× ЗМі1) + А1 = 9916,2+5212,2= 15128,4 тис.грн.
З табл. 11.5 видно, що сума фактичних витрат на виробництво продукції за звітний період проти планового рівня виросла на 159,7тис.грн. За рахунок зміни структури продукції сума витрат зменшилась на 17,6 тис.грн.
У зв’язку зі зміною рівня питомих змінних витрат загальна сума витрат на виробництво продукції зменшилась на 875,2 тис.грн.
Постійні витрати 2006 р. в порівнянні з планом зросли на 1710,4 тис.грн., що також стало причиною росту загальної суми витрат.
Таким чином, загальна сума витрат перевищує план на 977,3 тис.грн. або на 6,9 %.
Об’єктом аналізу другого напрямку є показник витрат на 1 грн. товарної продукції (Вод), динаміка якого обумовлена структурою випуску продукції, собівартістю окремих виробів і цінами на продукцію:
, (11.5)
де С – собівартість товарної (реалізованої) продукції; Тп – товарна (реалізована) продукція.
Величину впливу даних чинників на відхилення собівартості й витрат на 1 грн. товарної продукції визначають з використання способу перерахунку показників.
Таблиця 11.6. Аналіз собівартості одиниці продукції
| Показники | Собівартість, за одиницю, тис.грн | Відхилення | ||
| за планом | фактично | абсолютне, тис.грн. | відносне, % | |
| Млини | 1100,14 | 1172,57 | 72,43 | 106,6 |
| "Онікс" | 22,99 | 24,93 | 1,94 | 108,5 |
| "Рубін" | 1,063 | 1,061 | -0,002 | 99,8 |
Дані табл. 11.6 свідчать, що фактичні витрати на виробництво по позиції „Млини” і „Онікс” перевищують планові показники, а по „Рубіну” витрати нижче, ніж передбачалось планом.
Проведення аналізу витрат за статтями калькуляції (табл.11.7) дозволяє більш детально з'ясувати, де, на які цілі і в якому обсязі були вжиті ресурси.
Таблиця 11.7. Вихідні дані для аналізу витрат за статтями калькуляції, тис.грн.
| Статті витрат | Дані планової калькуляції | Дані фактичної калькуляції | Відхилення фактичних і планових показників | ||||||
| Млини | Котел "Онікс" | Котел "Рубін" | Млини | Котел "Онікс" | Котел "Рубін" | Млини | Котел "Онікс" | Котел "Рубін" | |
| Матеріали | 238 014 | 2 696 | 376 | 238 014 | 2 750 | 351 | 0 | 54 | -25 |
| Покупні вироби | 327 782 | 10 801 | 202 | 349 956 | 10 820 | 189 | 22 174 | 19 | -13 |
| Теплоенергетичні витрати | 110 000 | 3 600 | 75 | 111 085 | 3 550 | 75 | 1 085 | -50 | 0 |
| Транспортно-заготівельні витрати | 37 845 | 479 | 18 | 39 455 | 399 | 15 | 1 610 | -80 | -3 |
| Основна заробітна плата | 69 849 | 1 021 | 132 | 70 295 | 1 310 | 132 | 446 | 289 | 0 |
| Відрахування на соціальне страхування | 26 927 | 394 | 51 | 25 999 | 408 | 41 | -928 | 14 | -10 |
|
| 43 306 | 440 | 57 | 42 206 | 435 | 37 | -1 100 | -5 | -20 |
| Цехові витрати | 88 708 | 940 | 121 | 89 505 | 940 | 78 | 797 | 0 | -43 |
| Витрати на обслуговування виробництва | 21 374 | 313 | 40 | 22 186 | 284 | 35 | 812 | -29 | -5 |
| Виробнича собівартість | 26 927 | 394 | 51 | -26 927 | -394 | -51 | |||
| Адміністративні витрати | 76 140 | 1 634 | 85 | 85 398 | 1 755 | 86 | 9 258 | 121 | 1 |
| Витрати на збут | 26 023 | 558 | 29 | 26 041 | 335 | 24 | 18 | -223 | -5 |
|
|
|
|
| 1 100 140 | 22 986 | 1 063 | 1 100 140 | 22 986 | 1 063 |
| Повна собівартість | 1 065 967 | 22 876 | 1 185 | 1100140 | 22986 | 1063 | 34 173 | 110 | -122 |
| Прибуток | 106 597 | 2 288 | 118 | 72 424 | 2 177 | 240 | -34 173 | -111 | 122 |
| Ціна підприємства (без ПДВ) | 1 172 564 | 25 163 | 1 303 | 1 172 564 | 25 163 | 1 303 | 0 | 0 | 0 |
Витрати на утримування устаткування
У процесі подальшого аналізу в першу чергу приділяють увагу тим статтям, де мають місце значні перевитрати й непродуктивні витрати і втрати, а також тим, які мають максимальну питому вагу в собівартості продукції, що дає можливість визначити відповідні резерви зниження собівартості.
Залежно від способу включення витрат у собівартість продукції витрати за калькуляційними статтями класифікують як прямі й непрямі (накладні), що винятково важливо в ході аналітичного дослідження, тому що спосіб віднесення витрат на собівартість окремих виробів визначає обрання відповідної методики факторного аналізу.
Аналізуючи витрати з точки поділу їх на прямі й непрямі, слід враховувати, що в собівартості значне місце займають прямі матеріальні й трудові витрати, до яких відносяться: сировина і матеріали, покупні й комплектуючі вироби і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо й енергія на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями на соціальні витрати та інші витрати, розмір яких залежить від обсягу й асортименту продукції. Загальна сума прямих матеріальних і трудових витрат залежить від впливу таких факторів: обсяг виробництва товарної продукції, її структура і рівень витрат на окремі вироби. Подальший аналіз прямих витрат потрібно спрямувати на виявлення конкретних причин, що викликали вплив зазначених факторів.
Відхилення фактичних прямих витрат від планових (бази порівняння) обумовлюється такими чинниками:
- зміна обсягу випуску продукції;
- структурні зміни у її складі;
- зміна рівня прямих витрат (частки прямих витрат у собівартості одиниці продукції).
Непрямі витрати включають такі види витрат підприємства, що не відносяться прямо до собівартості окремих видів продукції (для цього використовують певні методи, наприклад, коефіцієнти). Вони мають загальний характер і необхідні для обслуговування і управління виробничо-господарською діяльністю підприємства. У собівартості реалізованої продукції вони представлені наступними основними комплексними статтями: витрати на утримання і експлуатацію устаткування, цехові чи загальвиробничі витрати, витрати на збут і адміністративно – управлінські витрати.
Поділ витрат на прямі й непрямі залежить від рівня спеціалізації виробництва, його організаційної структури, методів нормування та обліку.
Зростання частки прямих витрат у загальній сумі витрат підвищує точність обчислення собівартості одиниці продукції, зміцнює економічні основи управління.
Аналіз динаміки цих витрат здійснюють шляхом порівняння фактичної їхньої величини на одиницю вартості товарної продукції (робіт, послуг) за ряд звітних періодів, а також із передбаченим плановим рівнем на звітний період. Таке зіставлення як у цілому, так і по окремих статтях цих витрат покаже їх частку у гривні товарної продукції, зміни динаміки протягом періодів, і допоможуть визначити тенденцію їх змін.
Подальший аналіз спрямований на виявлення чинників, що викликали ці зміни. З огляду на те, що не всі види непрямих витрат знаходяться в однаковому зв'язку з обсягом продукції, вони при аналізі підрозділяються на умовно-постійні й умовно-змінні витрати.
У процесі аналізу умовно - змінних загальновиробничих витрат фактичні їх суми за кожною статтею порівнюються з плановими, перерахованими на фактичний обсяг виробництва продукції. Аналіз умовно - постійних загально- виробничих витрат проводиться порівнянням фактичних сум з плановими. При цьому виявляють відхилення, визначають непродуктивні витрати і перевіряють обґрунтованість кошторису витрат.
Такі витрати, як загальновиробничі (загальногосподарські), частина витрат на експлуатацію і утримання устаткування не залежать прямо від обсягу виробництва продукції і тому відносяться до умовно-постійних витрат. А, наприклад, знос інвентаря відноситься до умовно-змінних витрат. Вивчаючи причини, що викликали відхилення від плану і зміни цих витрат у порівнянні з минулим періодом, детально розглядають як перевитрати, так і економію за кожною окремою статтею (чи елементом) витрат.
Сума резерву зниження собівартості продукції складається з економії умовно-постійних витрат за умови збільшення обсягу виробництва, а також скорочення невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат матеріалів, заробітної плати, утримання та використання обладнання, цехових витрат. Вирішальною умовою використання виявлених резервів зниження собівартості продукції є зростання продуктивності праці, удосконалення технології виробництва, впровадження нової техніки, ліквідація непродуктивних витрат.
Головним об’єктом калькулювання собівартості окремих видів продукції є готові вироби. Аналізом встановлюють виконання плану за собівартістю окремих видів продукції, вивчають відхилення за статтями калькуляції від плану або валових показників, визначають причини відхилень.
Аналіз собівартості окремих видів продукції треба закінчувати пошуком резервів:
- поточних, які включають всі види непродуктивних витрат, перевитрати ресурсів;
- перспективні, реалізація яких приведе до можливого збільшення обсягів виробництва.
СТРУКТУРНО – ЛОГІЧНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ 11.
Схема 11.1.Інформаційна база для аналізу витрат на виробництво
Схема 11.2. Склад елементів виробничої собівартості продукції
