Пізнавальний критерій

Оцінка результатів:

Достатній рівень. Студенти розуміють особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Наводять достатню кількість прикладів позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Називають основні фактори деградації природи. Розуміють сутність явища урбанізації, та мають уявлення про її вплив на навколишнє середовище. Наводять достатню кількість прикладів на підтвердження факту наростання глобальної екологічної кризи. Проявляють достатні знання наслідків екологічної кризи.

Середній рівень. Студенти проявляють поверхневі знання щодо особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Не зовсім розуміють характер позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Можуть назвати лише декілька факторів деградації природи. Не зовсім розуміють сутність явища урбанізації, та майже не уявляють її вплив на навколишнє середовище. Можуть назвати лише декілька прикладів на підтвердження факту наростання глобальної екологічної кризи. Проявляють поверхневі знання наслідків екологічної кризи.

Низький рівень. Студенти не розуміють особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Часто допускають помилки при наведенні прикладів позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Не можуть назвати основні фактори деградації природи. Не розуміють сутність явища урбанізації, та не уявляють її вплив на навколишнє середовище. Відсутні знання щодо наслідків екологічної кризи.

Дані експериментальних зрізів представлені в таблицях 2.6, 2. 7,2.8, 2.9,

Результати виконання завдань за пізнавальним критерієм на констатувальному етапі дослідження

Таблиця 2.6. Показник 1 Знання характерних особливостей антропогенних екологічних факторів

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1						Завдання 2						Завдання 3
	д		с		н		д		с		н		д		с		н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	4	20	5	26	11	54	3	13	7	36	10	51	3	15	9	46	8	39
КГ	5	23	4	21	11	56	3	14	8	40	9	46	2	12	10	50	8	38

Таблиця 2.7. Показник 2 Знання основних факторів деградації довкілля

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1						Завдання 2						Завдання 3
	д		с		н		д		с		н		д		с		н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	4	20	8	40	8	40	5	25	10	48	5	27	4	18	10	54	6	28
КГ	2	11	7	35	11	54	2	10	10	51	8	39	5	23	8	41	7	36

Таблиця 2.8. Показник 3 Знання наслідків екологічної кризи

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1						Завдання 2
	д		с		н		д	с			н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	3	15	9	43	8	42	2	10	7	37	11	53
КГ	4	17	8	4	8	42	3	15	8	42	9	43

Таблиця 2.9. Середнє арифметичне за пізнавальним критерієм

Групи	в		д		н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	4	17	8	41	8	42
КГ	3	15	8	40	9	45

 

 

Як засвідчує таблиця, достатній рівень досягає 17% студентів експериментальної групи та 15% студентів контрольної групи. На середньому рівні: 41% експериментальної групи та 40% контрольної групи студентів. Щодо низького рівня, то він був характерний для 42% студентів експериментальної та 45% контрольної груп.

Діяльнісно-практичний критерій.

Завдання до даного критерію містяться в додатках (Додаток А. 2)

Оцінка результатів.

Достатній рівень. Студенти вдало висловлюють свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Правильно наводять приклади невідновлюваних та невичерпних природних ресурсів. Розуміють сенс створення Червоної книги. Правильно вирішують природоохоронні задачі.

Середній рівень. Студенти досить не вдало висловлюють свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Допускають помилки при наведенні прикладів невідновлюваних та невичерпних природних ресурсів. Не зовсім точно характеризують мету створення Червоної книги. Допускають помилки при вирішенні природоохоронних задач.

Низький рівень. Студенти не можуть висловити свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Не знають які природні ресурси являють невідновлюваними а які невичерпними. Не розуміють сенс створення Червоної книги. Не можуть вирішувати природоохоронні задачі.

Результати виконання завдань за діяльнісно-практичним критерієм на констатувальному етапі дослідження

Таблиця 2.10. Показник 1 Правильне відношення до світу природи

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1						Завдання 2
	д		с		н		д	с			н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	6	32	11	53	3	15	5	25	7	37	8	38
КГ	7	5	10	14	3	17	4	20	8	42	8	38

 

Таблиця 2.11. Показник 2 Раціональне природокористування та відновлення природних ресурсів

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1						Завдання 2						Завдання 3
	д		с		н		д		с		н		д		с		н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	5	23	8	40	7	37	3	15	7	37	10	48	16	82	2	10	2	8
КГ	4	18	7	35	9	47	4	22	9	45	7	33	15	78	3	13	2	9

Таблиця 2.12. Показник 3 Вміння вирішувати природоохоронні задачі

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1						Завдання 2
	д		с		н		д	с			н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	5	24	5	26	10	50	5	23	6	32	9	45
КГ	4	20	6	30	10	50	5	26	7	36	8	38

 

Таблиця 2.13. Середнє арифметичне за діяльнісно-практичним критерієм

Групи	Серед. арифм.
	д		с		н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	6	32	7	34	7	34
КГ	6	31	7	36	7	33

 

 

Як засвідчує таблиця, достатній рівень досягає 32% студентів експериментальної групи та 31% студентів контрольної групи. На середньому рівні: 34% експериментальної групи та 36% контрольної групи студентів. Щодо низького рівня, то він був характерний для 34% студентів експериментальної та 33% контрольної груп.