2020-04-20
89
Платники податку на додану вартість.
Платниками ПДВ являються як резиденти так і нерезиденти; фізичні і юридичні особи; тобто - це всі юридичні особи та громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу та іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання[14].
До фізичних осіб - платників ПДВ - відносяться громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством або ввозять (пересилають) товари на митну територію України.
До юридичних осіб - платників ПДВ - відносяться створені згідно законодавства України:
прибуткові підприємства і організації;
неприбуткові підприємства і організації;
філії, відділення, відокремлені підрозділи підприємств і організацій;
інші субєкти підприємницької діяльності, а також створені згідно законодавства інших держав;
міжнародні неурядові організації та міжнародні обєднання;
іноземні юридичні особи, їх філії та представництва, які мають розрахунковий рахунок в установах банків України та здійснюють підприємницьку діяльність на території України.
Згідно статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку являється особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України[4].
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" платниками податку є:
особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством;
особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством;
особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;
особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, що визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться у підпорядкуванні такої особи.
Об’єкти оподаткування.
Об’єктом оподаткування є обороти з реалізації товарів, робіт, послуг. При оподаткуванні товарів враховуються предмети, вироби, продукція, теплоенергія, газ, вода, нерухоме майно тощо.
При реалізації товарів - об’єктом оподаткування є обороти з відвантаження товарів, як власного виробництва так і придбаних.
При реалізації імпортних товарів, які придбані за іноземну валюту:
об’єктом оподаткування є їх митна вартість або мінімальна вартість встановлена законодавством;
При реалізації робіт:
об’єкт оподаткування - це обсяг виконаних будівельно-монтажних, науково-дослідницьких, ремонтних робіт в т. ч. виконаних господарським способом, але при цьому об’єктом оподаткування є фактична собівартість;
При реалізації послуг - об’єктом оподаткування є:
послуги транспорту, транспортування енергетики, вантажно-розвантажувальні роботи тощо;
послуги пов’язані із здачею в оренду рухомого та нерухомого майна;
послуги побутового характеру;
рекламні та інформаційні послуги;
послуги зв’язку та з обробки даних;
послуги поза відомчої охорони;
послуги з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів та інші.
З метою зменшення випадків ухилення від сплати ПДВ до об’єктів оподаткування відносять:
. Обороти з реалізації товарів, робіт, послуг без оплати їх вартості в середині підприємства для потреб власного споживання, а також для своїх працівників;
. Обороти з передачі товарів, робіт, послуг без оплати їх вартості;
. Обороти з передачі безоплатно або з частковою оплатою товарів, робіт, послуг іншим підприємствам або громадянам;
. Та інше.
У громадян, які займаються підприємницькою діяльністю теоретично об’єкт оподаткування - це чистий доход, тобто різниця між реалізацією та фактичними матеріальними витратами, включаючи ПДВ на виробництво товарів[17].
Відповідно до статті 3 пункту 3.1 Закону України "Про податок на додану вартість" об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України;
Відповідно до статті 3 пункту 3.2 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з:
випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України;
передачі майна орендодавця (лізингодавця), що є резидентом, у користування орендарю (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оренди (лізингу) та його повернення орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору;
надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України "Про страхування", соціального і пенсійного страхування;
обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей;
надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;
оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (надання) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;
виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом;
безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів всіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку;
