Методи кредитної політики

1) Операції на відкритому ринку – купівля – продаж Національним банком урядових цінних паперів у комерційних банків, підприємств та населення.

2) Облікова (дисконтна) ставка – процентна ставка, за якою центральний банк надає позики комерційним банкам

3) Норма резервування

Види грошово-кредитної політики:

1) гнучка грошово-кредитна політика – політика центрального банку, за якою проміжною ціллю є фіксація або підтримка процентних ставок на певному рівні.

2) жорстка грошово-кредитна політика спрямована на фіксацію або підтримку стабільного обсягу грошової маси в економіці.

3) проміжному типові грошово-кредитної політики відповідає ситуація зростання попиту на гроші, яка супроводжується зростанням і пропозиції грошей, і ставки процента

4) політика «дорогих грошей» – рестрикцій на політика – M^s¯

а) продаж національним банком урядових цінних паперів

б) підвищення резервної норми

в) підвищення облікової ставки

5) політика «дешевих грошей» – експансія – – M^s­

а) купівля урядових цінних паперів НБУ

б) зменшення резервної норми

в) зменшення облікової ставки.

 

Тема 6 Інфляційний механізм

План

1. Сутність інфляції та її види

2. Наслідки інфляції

Час: 2 год.

Література:

Мікроекономіка та макроекономіка за ред. Будаговської, тема 5, параграфи 1,2;

Макроекономіка за ред. Савченка, – К.: 1999, глава 4;

Степан Панчишин. Макроекономіка. – К.:, 2001, тема 4.

Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.

Темп інфляції:p= ,

 

 

Види інфляції

За темпами: – помірна; галопуюча; гіперінфляція	за очікуванням: – передбачена; непередбачена
За характером: – відкрита; придушена (прихована)	за джерелами: – внутрішня; імпортована
За змістом: збалансована; незбалансована	за типом: – інфляція попиту; інфляція витрат (пропозиції).

Наслідки інфляції:

І. Падіння рівня життя народу

Номінальний доход – це сума грошей, які особа отримує у вигляді зарплати, пенсії тощо.

Реальний доход – це кількість товарів і послуг, яку можна купити за суму номінального доходу.

ІІ. Перерозподіл доходів між різними групами населення.

1) програють від передбаченої інфляції:

а) одержувачі фіксованих доходів (пенсій, стипендій тощо);

б) власники заощаджень;

в) кредитори (ті, хто позичає гроші).

2) виграють в умовах інфляції:

а) окремі домогосподарства, чий номінальний доход випереджає зростання цін;

б) працівники, зайняті в галузях, що перебувають на піднесенні і представлені потужними трудовими спілками;

в) керівництво фірм та інші отримувачі прибутків в умовах, якщо ціни на готову продукцію зростають швидше, ніж ціни на ресурси;

г) дебітори (ті, хто бере гроші у позику);

д) уряд:

ІІІ. Вплив на динаміку номінальних процентних ставок за ефектом Фішера, що підриває стимули для інвестування.

ІV. Зменшення обсягу виробництва і рівня зайнятості в національній економіці в умовах інфляції витрат.

V. Посилення диспропорцій між галузями (ножиці цін), неефективний розподіл ресурсів.

VI. Зростання непередбачених витрат:

VІІ. Зменшення безробіття в умовах інфляції попиту за кривої Філіпса.

VІІІ. Соціальні втрати: відтік трудових ресурсів із сфери виробництва, розвиток спекуляції, зростання злочинності, соціальна напруга.

Дефляція – підвищення цінності або купівельної спроможності грошей. Дезінфляція – сповільнення темпів інфляції.

Стагфляція – ситуація в економіці, коли одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва.