2020-04-20
94
Фінансовий лізинг (оренда) - це господарська операція юридичної або фізичної особи, що передбачає відповідно договору фінансового лізингу передання орендарю основних фондів, придбаних або виготовлених орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Лізингодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансовий лізинг оренду об’єкт необоротних активів у сумі мінімальних лізингових платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за рахунками: 1525 А "Фінансовий лізинг, що наданий іншим банкам", 2071 А " Фінансовий лізинг, що наданий суб’єктам господарювання". Різниця між сумою мінімальних лізингових платежів і не гарантованої ліквідаційної вартості об’єкта лізингу та теперішньою його вартістю, визначеною за лізинговою ставкою процента, є доходом лізингодавця.
Облік забезпечення кредитних операцій розраховується, як:
. Облік поруки, договору страхування фінансового (кредитного) ризику для забезпечення повернення кредиту:
Дебет 9900
Кредит 9031 - на суму зазначену в договорі
. Облік застави (майнових прав та цінних паперів) для забезпечення повернення кредиту:
Дебет 9900
Кредит 9500, 9501, 9502 - на суму зазначену в договорі
. Оприбуткування кредитного договору, договору застави та страхового полісу за кредитною угодою:
Дебет 9819
Кредит 9910 - в умовній одиниці
Тема 4. Особливості організації банківських інвестицій
Банківські інвестиції - це вкладання коштів у цінні папери з терміном погашення понад 1 рік, що переслідують ціль одержання прибутку. В сучасних
умовах України, зважаючи на інфляційні процеси та недостатній розвиток ринку цінних паперів враховуючи низьку ліквідність більшості об’єктів інвестиційних вкладань, до банківських інвестицій також відносять вклади у цінних паперах з терміном обігу до 1 року.
Банківські інвестиції класифікуються за такими ознаками та поділяються на такі види:
Класифікація банківських інвестицій
Класифікаційні ознаки за складом - прямі, вкладання у статутний капітал, через паї та частки, портфельні придбання цінних паперів.
За терміном - короткострокові, середньострокові, довгострокові.
За видами цінних паперів - вкладання у акції, вкладання в облігації, вкладання в інші боргові зобов’язання.
Банки здійснюють розміщення коштів у цінні папери різних емітентів на різні терміни та у різні види інструментів, що дозволяє створювати банківські інвестиційні папери.
Основні цілі банківських інвестицій стандартні:
отримання доходу;
- збереження капіталу;
забезпечення його приросту на основі росту курсової вартості цінних паперів;
регулювання та забезпечення ліквідності банку.
Під час інвестиційної політики банки керуються критеріями: ліквідність, дохідність, ризик та величина банківських процентних ставок.
Основні види інвестиційної політики банків:
агресивну; - надається перевага цінних паперів із великим ступенем ризику, проте із значною потенційною дохідністю (акцією);
консервативну - значну частину інвестицій займають вклади в облігації та інші короткострокові боргові зобов’язання, що призводить до зменшення ризику, підвищення ліквідності, проте до зменшення дохідності [18, с.23-45].
