Поясніть суть продуктивності праці, охарактеризуйте методи її визначення

ПП є визначальним ек. показником по підвищенні еф-ті в-ва. Ек.сутність ПП полягає в тому, що вона виражає співвідношення між к-тю виробленої пр-ї та витратами роб. часу на її вигот. Залежно від ступеня розвитку умов в-ва одна і та ж к-ть праці протягом певного часу може дати різну к-ть пр-ї. На це вплив. такі фактори:

1) новітня техніка, 2) рівень освіти пр‑в, 3) навички пр‑в, стаж роботи, 4) удосконалення роб. місця.

ПП- виготов‑я пр-ї одиницею в-ва за певний період або це к-ть витраченої праці на к-ть втготовл. пр-ї. В ек. теорії розрізн.прод-ть індив., заг. праці. прод-ть інд.праці визначає прод-ть конкретної живої праці і вимір.к-тю пр-ї, яка виробл. за од. часу (виробіток) або к-тю роб. часу, яка витрач. на вигот. до. пр-ї.

Для народн. гос-ва вцілому визн. Прод.заг. праці – відношення виробленого за розрахунковий період нац. валового доходу до заг. к-ті пр‑в зайнятих у сфері матер. в-ва.

ПП_з=НВД/4_м.в.

Всі методи визначення ПП под. на:

1) визнач. прямих показників: – сама ПП, – виробіток визн. в натур‑х, варт‑х, нормативних показниках.

2) визн‑я обернених показників:а) трудомісткість: – планова, – фактична, – нормативна, б) виробіток – к-ть пр-ї, що виробл. п-м за розрах‑й період часу

Методи визн. ПП:

1) в натурал. показниках: а) на 1 взятого робітника ПП_нат=Q/Ч, б) на од. устаткування ПП_нат.=Q/А_об, в) ПП на всю к-ть покупців за певний термін часу ПП_нат=Q/T.

2) у вартісних: а) на 1 роб‑а ПП_в=ВД/Ч., б) на од.істатк. ПП_в=ВД/А_об, в) на всю к-ть покупців за певний час ПП_в=ВД/Т.

3) в нормо-годинах: ПП_н/г=Т_н/год/Т_н

До обернених показників ПП належать пок‑и трудомісткості праці, які визн. витратами роб. часу на од. пр-ї або на комплекс робіт. Планова трудомісткість визн. на осонові пок‑в нормат. трудом., вона є меншою за нормативну, але деколи може і =.Пл.норм. труд‑ь вимір.в людино-год.

Фактична труд-ть показує фактичні витрати роб. часу окремого роб‑а, які припад. на од. готової пр-ї.

Існують такі шляхи підвищ-я праці:

1) техніко-технолог. – побуд. на ступені викор. осн. фондів і впровадж. нових технік і технологій: а)індустріалізація, б) ств. вироб. бази, в) механізація, автомат., г) впров. нових скчасн. техн. д) впров. нових комп. розробок.

2) організаційні відобр.орг‑й стан в-ва: а) орг‑я в-го процесу, б) зменшення простоїв сутаткування, в) мах‑е завантаження всіх членів колект. г) впров. нових методів.

3) соц.-ек. Побуд.на ефект‑у викор. людс. фактору: а) моральне стимулювання б) матеріальне стим.

Висвітліть особливості оцінки фінансово-економічного стану підприємства

Фінансово-економічний стан підприємства і його показники

Фінансова-ек. стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості, оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури дхерел фінансування, а також здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства потрібна як для його керівництва, власників, так і для інвесторів, партнерів і кредиторів, державних органів.

Основними документами, які характеризують фінансові результати та фінансовий стан підприємства є «Звіт про фінансові результати», «Баланс».

Балансом називається підсумковий фінансовий документ у вигляді таблиці, яка свідчить про наявність та використання коштів на певну дату.

Структура балансу включає актив в якому показані напрямки розміщення коштів і який складається з таких розділів як: необоротні активи; оборотні активи; витрати майбутніх періодів, і пасив, де показані джерела формування коштів. Пасив складається з: власного капіталу; забезпечення наступних витрат і платежів; довгострокових зобов'язань; поточних зобов'язань; доходів майбутніх періодів.

Оцінка фінансового стану підприємства. Співвідношення між окремими групами активу і пасиву є основою оцінки фінансового стану підприємства. Оцінка та аналіз фінансово-економічного стану підприємства здійснюються на основі таких чотирьох груп показників:

– прибутковість (різні види прибутку та рентабельності);

– ділова активність підприємства:

1) оборотність активів;

2) оборотність товарно-матеріальних запасів;

3) середній термін оплати дебіторської заборгованості;

4) середній термія оплати кредиторської заборгованості.

– фінансова стійкість:

1) коефіцієнт автономії;

2) коефіцієнт забезпеченості боргів;

3) фінансовий важіль

– платоспроможність:

1) коефіцієнт загальної ліквідності;