Технологія заготівлі монокормів

Деякі господарства уже застосовують безобмолотне збирання зернофуражних культур і приготування монокормів із цілих рослин, зібраних в оптимальні строки, коли вони мають найбільшу кількість поживних речовин і більш високий вміст білкових речовин. Для кукурудзи, вівса, ячменю - це фаза молочно-воскової і воскової стиглості зерна.

Як відомо, при комбайнуванні зернофуражних культур, за традиційною технологією втрати полови становлять 2-3 ц/га. Одночасно з половою втрачаються найбільш цінні листкові частини стебел, легке зерно, насіння бур'янів, а для збирання соломи додатково потрібний цілий комплекс машин і витрачається багато ручної праці.

Для годівлі тварин використовують не лише зерно, а й незернову частину врожаю - солому і полову. Збирають зернофуражні культури в повній стиглості, відділяють зерно від соломи і полови, щоб у зимовий період змішати їх разом і згодовувати тваринам. При цьому втрачається значна кількість кормів.

Досвід передових господарств показав, що вихід кормових одиниць і протеїну при збиранні цілої рослини зернофуражних культур (овес, ячмінь, кукурудза) у фазі молочної і воскової стиглості зерна буває в 1,5-2 рази більшим, ніж при їх збиранні на зерно у фазі технічної стиглості, витрата праці на збирання і скиртування соломи звичайно в 2-2,5 рази перевищує витрати на збирання зерна, при цьому майже повністю втрачається полова.

За новою технологією зернофуражні культури збирають незалежно від погодних умов, в оптимальні агротехнічні строки і з меншою напругою. Рілля звільняється під повторні посіви або для обробітку на зяб.

При безобмолотному способі збирання стебла, листя, обгортки качанів, стрижні і полову збирають разом із зерном і висушують на пневмобарабанних сушарках, подрібнюють і перетворюють у повнораціонні гранули або брикети так само, як і при виробництві трав’яного борошна або січки.

Рис. 9.1. Технологічна схема збирання зернофуражних культур безобмолотним способом

Подрібнення зернофуражних культур повинно бути на часточки не більше 20-30 мм. Для збирання застосовують ті ж збиральні машини, транспортні засоби і технологію заготівлі сировини, що і при збиранні трав на трав'яне борошно.

Для скошування з подрібненням і навантаженням зернофуражних культур у транспортні засоби застосовують косарки-подрібнювачі КУФ-1,8; КІК-1,4, або комбайни КС-1,8; Е-0,67. Якщо в господарстві є комбайн Е- 280, то враховуючи його високу пропускну здатність на підбиранні валків, для скошування раціонально застосувати зернозбиральний комбайн з валковою жаткою ЖВН-6.

Грубостебельні культури (кукурудза, сорго, соняшник) збирають силосозбиральними комбайнами, подрібнюючий апарат яких регулюють мінімальну довжину різки. Перед подачею до сушильного агрегату маса піддається додатковій обробці на подрібнювані "Волгар-5". Якщо додатково не подрібнювати крупностебельні культури, то можливе самозаймання маси в барабані. Крім того, вона висушується нерівномірно, із-за чого знижується пропускна здатність дробарки, багато стебел виходять із циклона без подрібнення. Січка зернофуражних культур має низьку вологість і малу об'ємну масу. Тому транспортні засоби для її перевезення повинні обов'язково мати збільшений об'єм кузова - не менше 4-5 м³/т вантажопідйомності.

Із-за низької вологості зернофуражних культур у фазі молочно-воскової стиглості штучне високотемпературне висушування при переробці на монокорми проводять при більш "м'якому" режимі: подача палива знижується, денце форсунки повинно мати отвір 0,8-1,0 мм, полум'я топки для попередження займання маси повинно бути коротким швидкість обертання сушильного барабану при висушуванні культур, зібраних у молочно-восковій стиглості, вибирають ближче до верхньої межі (5-9об/хв.). Продуктивність сушильних агрегатів на заготівлі монокормів на 30-50% вища, ніж при переробці зеленої маси трав. Поживна цінність і вихід монокормів із різних культур, зібраних у фазу молочно-воскової стиглості приведені в таблиці (табл.9.1).

Таблиця 9.1

Поживна цінність і вихід монокормів із різних культур, зібраних у фазу молочно-воскової стиглості (за даними Донського СП)

Дані таблиці свідчать, що монокорм із зернофуражних культур має високі кормові якості, але за вмістом протеїну і каротину дещо поступається трав'яному борошну, виготовленому із люцерни, конюшини, еспарцету та інших бобових культур. Виходячи з цього, виробництво його можна вважати раціональним лише в тому разі, коли відсутня високоякісна зелена маса для виробництва борошна.