Запишіть до літературознавчого словничка

ГРУППА № 11. Урок украінськоі мови та літератури  

Опрацюйте поданий матеріал.

  ЛЕСЯ УКРАЇНКА. «ЛІСОВА ПІСНЯ» ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК

Ле́ся Украї́нка(Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка) (1871 - 1913)

Лариса Петрівна Косач-Квітка (справжнє ім’я Лесі Українки) народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському, тепер Житомирської області, в інтелігентній, «літературній» родині. З юних років Лесі легко й невимушено давалося віршування. А фольклор Волині вводив вразливу дівчинку у незвичайний, химерний світ української міфології з її мавками, перелесниками, русалками. Писати поезію Леся почала рано, ще у 9-річному віці (вірш «Надія», який вона присвятила своїй тітці Олександрі). Творча атмосфера сприяла швидкому розвитку письменницьких здібностей дівчинки. Впливало і оточення – серед знайомих були Михайло Старицький, Микола Лисенко та Франко.

Великий вплив на духовний розвиток поетеси мав її дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч. За сприяння матері у 1884 році восени в журналі «Зоря» з’явилися перші Лесини публікації – вірші «Конвалія» та «Сафо». Улітку того ж року Леся з матір’ю, братом та сестрою відвідували урочище Нечимне, яке, як вважається, було описане у поемі «Лісова пісня». Узимку Олена Пчілка запропонувала Михайлові й Лесі перекласти

українською мовою «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» Миколи Гоголя, як результат 1885 року у Львові вийшла збірка перекладів творів зазначеного письменника. Авторами були молоді Косачі, що вказали псевдоніми Михайло Обачний та Леся Українка.

Леся Українка писала і поезію, і драму, і прозу, і публіцистику. Працювала і у сфері фольклористики. Леся Українка увійшла в українську літературу передусім як поетеса

мужності. Тематично багату її лірику трохи умовно можна поділити на особисту, пейзажну та громадянську. Головні теми її ранніх ліричних поезій – краса природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова, соціальні та громадянські мотиви. У 1890 році з-під пера Українки вийшли непересічні поезії «Contra

spem spero», «Мій шлях», «Сім струн». У березні 1893 року вийшла у Львові перша Лесина збірка «На крилах пісень». Знайомих і друзів у Лесі Українки завжди було багато. Вона цікавилася творчістю П.Грабовського, познайомилася і листувалася з Ольгою Кобилянською, називаючи її в листах «Хтось чорненький», «Хтосічок». У Беркуті мала прекрасні диспути про мистецтво з І.Франком. Про поетесу особливо піклувався фольклорист Климентій Квітка, який пізніше став її чоловіком. У 1899 році у Львові вийшла друга Лесина збірка «Думи і мрії», а у квітні 1902 року в Чернівцях – книга поезій «Відгуки». У співавторстві з Климентієм Квіткою поетеса видала збірку «Дитячі ігри, пісні й казки…». У другій половині 90-х років Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма – «Блакитна троянда» (1896). Дуже вдалою та цікавою визнана трагедія «Касандра». Широко використовуючи теми й образи світової літератури, Леся Українка розвинула новий жанр – драматичну поему, перша із яких – «Одержима» (1901). Посилала Леся Українка свої твори для альманахів М. Коцюбинському, листувалася з Г. Хоткевичем. Леся спробувала опанувати також сатиричний жанр – і написала поезії «Веселий пан», «Практичний пан» тощо. У 1908 році Леся Українка побувала в Ялті, Києві, Одесі, Євпаторії, Батумі, Тбілісі, їздила до Берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках. Останні роки життя Лариси Косач-Квітки минули в

подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком Климентієм Квіткою вона працювала над зібранням фольклору, ретельно опрацьовувала власні драми.

У 1911 році сім’я опинилася в Кутаїсі, де чоловік одержав посаду. Письменниця вже відчувала наближення смерті. Вона переслала сестрі Ользі свій архів, до виснаження працювала над «Лісовою піснею», яку розпочала третього, а закінчила двадцять п’ятого липня. «Лісова пісня» вийшла друком в Києві ще за життя поетеси, у 1912 році. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. Їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александра». Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року, в містечку Сурамі (Грузія) у віці 42 років. Похована поетеса на Байковому кладовищі в Києві.Творчий спадок Лесі Українки неоціненний: філософська, соціальна,пейзажна, інтимна лірика, драми, переклади… Проблеми, які ставить авторка у своїй творчості – вічні і глибинні. На них кожен повинен знайти відповідь для себе сам.

Виконайте тестові завдання.

1. Укажіть справжнє прізвище Лесі Українки.

а) Олександра Білозерська;

б) Ольга Драгоманова;

в) Лариса Косач-Квітка;

г) Марія Вілінська.

2. Родич Лесі Українки, який допоміг їй визначитися із псевдонімом – …

а) батько;

б) мати;

в) брат Михайло;

г) дядько М. Драгоманов.

3. Укажіть назву твору, написаного Лесею в 9 років, який вважають її

першим віршем.

а) «Конвалія»;

б) «Надія»;

в) «Сім струн»;

г) «Сафо».

4. Матір Лесі увійшла в літературу під псевдонімом…

а) Марко Вовчок;

б) Грицько Григоренко;

в) Ганна Барвінок;

г) Олена Пчілка.

5. Леся Українка листувалася з Ольгою Кобилянською й називала її…

а) Хтосічок;

б) Хвостичок;

в) Чорнявенька;

г) Хтося.

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК

Драма-феєрія «Лісова пісня» http://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=508

Літературний рід: драма.

Жанр: драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема).

Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і

суперечливих взаєминах.

Головна ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.

Основний конфлікт (має філософсько-психологічний характер): реалізується в боротьбі за світлу високу мрію, і ця боротьба єднає все найкраще в природі та людині.

Герої: Лев;хлопчик; Лукаш, його мати, дядько,Килина, діти Килини; Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Польова Русалка, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить», Доля.

Неоромантична проблематика твору: людина й природа, людина й мистецтво, проблема добра та зла, проблема кохання, проблема само зради. «Лісова пісня» – прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру з власною душею.

«Лісова пісня» – добре знаний улюблений читачами драматичний твір Лесі Українки. На час його написання вже була поставлена на сцені психологічна драма «Блакитна троянда», створені такі шедеври, як «Кассандра», «В катакомбах», «У пущі», «На руїнах», «Камінний

господар», «Адвокат Мартіан»... Це ті твори, які дають право поставити ім'я Лесі Українки в один ряд з найвидатнішими драматургами світу. І раптом – «Лісова пісня», драма-казка, твір нібито найлегший для сприймання й розуміння. Написала його Леся в 1911 році, коли прогресуюча хвороба забирала останні сили, а натхнення не давало спокою, кликало до

творчості, неначе поспішало видобути з її серця «те, що не вмирає». Це булла творчість на межі життя і смерті. Праця допомагала боротися «з виснаженням, високою температурою та іншими пригнітаючими інтелект симптомами» (з листа Лесі). «Юрба образів не дає мені спати по ночах, мучить, як нова недуга, – отоді вже приходить демон, лютіший над всі недуги, і наказує мені писати, а потім я знову лежу як порожня торбина. Отак я писала «Лісову пісню» і все, що писала останнього часу», – розповідала, письменниця про стан, який переживала, створюючи драму-феєрію. Сама ж історія написання п’єси нерозривно пов'язана з так званим

грузинським періодом життя поетеси (1908 – 1913). Під впливом розлуки з рідним краєм Леся Українка, не маючи змоги через хворобу відвідати дорогу її серцю Волинь, згадала свої ліси і «затужила за ними». Саме ця туга, за словами самої поетеси, і була справжнім імпульсом до створення «Лісової пісні». П'єсу написано в небачено короткі строки – за дванадцять днів липня. Образи драми поселилися в душі Лесі Українки ще в дитинстві. Вониприйшли до неї з волинських лісів, поліських озер та боліт, з легенд та міфів,яких наслухалася від місцевих жителів.  «Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 році. За життя поетеси драма не була поставлена на сцені. Вперше її поставили у 1918 році.

Запишіть до літературознавчого словничка

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Драматична поема – переважно невелика за розміром віршована, п'єса, в якій зливаються драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, відсутні широкий фон подій і зовнішня інтрига, а вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту між основними противниками в момент його найбільшого загострення.

Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично- казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

Драма-феєрія – п'єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Сюжет і композиція

1 Пролог – заспів – вводить читача у казковий світ, де діють фантастичні істоти; містить у зародку вияви усіх конфліктів, реалізованих у драмі. Сюжет твору становить історія кохання Мавки і Лукаша.

2 І дія – «весняна» – зародження, розвиток і цвітіння кохання.

3 ІІ дія – «пізнього літа» – зав'язка конфлікту і перипетії їхнього кохання: в'яне поезія в душі Лукаша і його любов до Мавки. Любовний трикутник Килина – Лукаш – Мавка тимчасово перемагають сили буденщини. У кінці ІІ дії – кульмінація – Лукаш зраджує Мавку й сватає Килину – такий вибір «штовхає» Мавку в обійми «Того, що в скалі сидить.»

4 ІІІ дія – «пізньої осені» – найглибша боротьба пристрастей. Відбуваються метаморфози: людина стає звіром (Лукаш обертається на вовкулаку) і знову людиною; закляття Килини спричиняють перетворення Мавки на вербу. Але врешті-решт, як у казці, кохання перемагає смерть, а чистий вогонь палить усе дрібне, брудне, нікчемне. Це вогонь очищення, він очищає людину, звільнює її від пут буденщини, дрібновласницької облуди.