Сутність нематеріальних активів як частини інтелектуального капіталу підприємства. Поняття та види

Курсова робота з дисципліни «Економіка підприємства»

На тему: «Нематеріальні активи підприємства»

 

ВСТУП

 

Сучасні ринкові умови господарювання ставлять перед підприємствами принципово нові проблеми, вирішення яких дозволить досягнути й утримувати конкурентні позиції на ринку. Актуальною є проблема використання переваг. Посилюється усвідомлення того, що розвиток, а отже, і збільшення вартості бізнесу відбуваються за рахунок як матеріальної, так і нематеріальної складових активів підприємства.

Предмет: процеси управління нематеріальними активами.

Об’єкт: нематеріальні активи підприємства.

Мета: аналіз різних підходів до визначення поняття «нематеріальних активів»; дослідження проблем формування та управління нематеріальними активами на підприємстві.

Актуальність: тема дослідження питання про нематеріальні активи підприємства є надзвичайно цікавою та сучасною. Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що за умови функціонування економіки, яка постійно змінюється, особливо в період економічної кризи, виникає об’єктивна необхідність адаптації системи знань до ринкових відносин. Адже як зазначає Г. Беккер ринок знань - «вісь, навколо якої суспільство структурується». Також цікавої стороною даного дослідження є актуальність дослідження питань, що пов’язані з розкриттям інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності банків України, зумовлена насамперед збільшенням їх вартості і частки у складі необоротних активів. Інформаційна база дослідження: література економічного характеру періодичних видань(таких як «Фінанси України», «Світ фінансів», «Актуальні проблеми економіки», «Економіст»), статистичні дані(«Державний Інформаційний Бюлетень про приватизацію»), підручники та ін.. Важливо розуміти та усвідомлювати усю важливість цієї теми та намагатися зрозуміти хоча б основні поняття та їх роль у становленні та розвитку підприємств.

Отже, дозвольте мені представити вам мою наукову працю, в якій висвітлені питання щодо нематеріальних активів підприємства, а саме їх сутність, види, визнання та оцінка, значення та роль у створенні цінності компанії. Загалом розглянуто погляди багатьох авторів та джерел, з чого було зроблено загальні висновки, з якими ви зможете ознайомитись в кінці роботи.

 

СУТНІСТЬ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ЯК ЧАСТИНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ

 

Інтелектуальний капітал(ІК) - це вартість, яка створює при ефективному використанні чотирьох економічно взаємопов’язаних та взаємообумовлених категорій: людського капіталу, організаційного капіталу; інноваційного капіталу; клієнтського капіталу. Якщо говорити про структуру інтелектуального капіталу, то варто зазначити, що його складові неоднорідні [3, c. 36]. Структура являє собою систему взаємопов’язаних та взаємообумовлених елементів.

Активи - це ресурси, контрольовані підприємством, використання яких зумовлює збільшення економічних вигід у майбутньому. До їх складу входять усі матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну дату, а також їх розміщення та використання. До нематеріальних активів належать, наприклад, твори науки, літератури і мистецтва; програми для електронних обчислювальних машин(ЕОМ); винаходи; корисні моделі; селекційні дослідження; секрети виробництва (ноу-хау); товарні знаки та знаки обслуговування. У міжнародній практиці під нематеріальними активами розуміють не грошовий актив, який немає фізичної форми. Це визначення є найбільш об’ємним, прийнятним та узагальненим [3, c. 38]. Тому для уточнення об’єкта Міжнародний стандарт фінансової звітності 38 «Нематеріальні активи» передбачає критерії для їх визнання в обліку та звітності: ідентифікованість, контроль, майбутні економічні вигоди.

 

Рис. 1 - Структура інтелектуального капіталу підприємства

 

Актив задовольняє критерій ідентифікованості у контексті визначення нематеріального активу, коли він:

) може бути відокремленим від організації для наступного продажу, передачі, ліцензування, здачі в оренду чи обміну, чи в індивідуальному порядку, чи разом із відповідним договором, активом чи зобов’язанням;

) виникає із договірних чи інших юридичних прав, поза залежністю від того, чи являються ці права тими, які можна передавати чи відділяти від даної організації чи інших прав та обов’язків. За деякими джерелами нематеріальні активи - це довготермінові вкладання у придбання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, права на здійснення окремих видів діяльності, права оренди будівель (споруд, приміщень) або користування ними, права власності на квартири, а також інших аналогічних майнових прав, що визнаються об'єктом права власності конкретного підприємства і приносять дохід [7, c. 87]. Основними характерними рисами нематеріальних активів є:

відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;

використання протягом тривалого часу;

здатність приносити користь підприємству;

високий ступінь невизначеності розмірів можливого у майбутньому прибутку від їх використання.

У складі нематеріальних активів відображаються придбані підприємством, установою права користування землею, водою, йми природними ресурсами, промисловими і товарними знаками, об'єктами промислової та інтелектуальної власності, інші аналогічні майнові права.

Існує також визначення, яке частіше застосовується у бухгалтерському обліку.

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам [13, c. 42].

Нематеріальні активи відображають у балансі, якщо вони відповідають установленим критеріям визнання активів, тобто існує ймовірність того, що підприємство в майбутньому матиме економічну вигоду від них і їхня вартість може бути достовірно визначена.

До нематеріальних активів належать:

права використання майна, природних ресурсів;

права промислової власності;

права інтелектуальної власності;

ділова репутація (гудвіл);

привілеї;

патенти;

інші нематеріальні активи.

Право користування надрами та іншими ресурсами природного середовища - право на користування надрами, у тому числі на розробку корисних копалин, на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону тощо. Право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище - право на користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан та можливості господарського використання елементів природного середовища. Право користування земельною ділянкою - право покупця на подальше господарське або інше користування земельною ділянкою. До цього права відноситься також право оренди земельної ділянки. Товарні знаки і торгові марки - це зареєстровані символи, знаки, слова, речення, які дають власнику право виділяти або ідентифікувати певне підприємство, продукт чи послуги. Фірмова назва - найменування юридичної особи. Права і обов’язки підприємств, пов’язані з використанням фірмового найменування, визначаються чинним законодавством. Право на промислові зразки - виключні привілеї на використання художньо-конструкторських рішень (дизайн), що визначають зовнішній вигляд продукції. Право на програми для ЕОМ - право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних пристроїв з метою отримання результату. Право на бази даних - право на опублікування, відтворення, розповсюдження та інші дії щодо введення в господарський обіг сукупності даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки з допомогою ЕОМ. Гудвіл відповідно до П(С)БО 19 - це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання. Це особливий вид нематеріальних активів, який буде докладніше розглянуто в наступному розділі. Первісною вартістю нематеріальних активів є собівартість їхнього придбання або створення. Нематеріальні активи, що вносяться учасниками до статутного фонду підприємства, оприбутковуються за договірною оцінкою, яка формується на підставі цін світового ринку.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю. Якщо нематеріальний актив надійшов унаслідок обміну на інший актив, його первісна вартість визначається за справедливою вартістю одержаного активу, яка дорівнює справедливій вартості переданого активу з урахуванням будь-яких грошових доплат, здійснених під час обмінної операції. Якщо нематеріальний актив одержаний підприємством безоплатно, його первісна вартість дорівнює ринковій вартості цього активу на дату його одержання. Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, охоплює витрати, прямо пов’язані з його створенням і доведенням до стану, придатного для використання за призначенням (витрати на оплату праці, матеріали, накладні та ін.). Наступна оцінка балансової вартості нематеріального активу може відрізнятися від його первісної вартості, якщо було здійснено додаткові витрати, у результаті яких очікується збільшення майбутніх економічних вигод для підприємства. Витрати на придбання або створення нематеріального активу капіталізуються і підлягають розподілу в часі протягом строку його корисного використання, тобто амортизації. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу переоцінюють усі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). Отже, з правової точки зору нематеріальні активи представляють собою виняткові права на результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації, яким надається правова охорона.

Таким чином, 1. Нематеріальні активи з точки зору креативної економіки представляють собою підсистему капіталу організації та являються частиною інтелектуального капіталу. Структура нематеріальних активів виділена на рис. 1. темним кольором. 2. Визначив об’єкт нематеріальних активів з економічної, правової, бухгалтерської точок зору, можна дати наступне визначення: нематеріальні активи представляють собою виняткові права на результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації, яким надається правова охорона, що використовуються у діяльності організації та що володіють властивістю приносити майбутні економічні вигоди. До вашої уваги запропонована таблиця, в якій згруповані визначення різних авторів, вчених-економістів та дослідників щодо НМА(нематеріальних активів).

 

Таблиця 1 - Підходи різних авторів до визначення поняття «нематеріальні активи»

Автор	Визначення, внески
Р.С. Каплан, Д.Р. Нортон	НМА - основне джерело стійкого створення вартості [7, c. 87].
Р.О. Мірошник	НМА - цінності, які належать підприємству, не є фізичними матеріальними об’єктами, уособлюють цінність у своїй фізичній суті, але мають вартісну та грошову оцінку завдяки можливості використання й отримання від них доходу [7, c. 87].
О.С. Бондаренко, А.А. Клименко, О.П. Колумбет, І.І. Криштопа	Зробили внесок у розробку та удосконалення механізмів оцінки НМА. Два види оцінки: експертна і бухгалтерська [11, c. 14].
О.П. Колумбет, О.С. Бондаренко, А.А. Клименко	Визначили первісну вартість НМА для початкової оцінки та розробили порядок визначень первісної вартості в залежності від видів НМА та способів їх надходження на підприємство [11, c. 14].
Олена Водоп’янова	НМА - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікованим [13, c. 41].
Трофімова Н.А.	НМА з точки хору креативної економіки являють собою підсистему капіталу організації і є частиною інтелектуального капіталу [3, c.39].
Н. Литвин	НМА - це актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується банком/підприємством з метою використання у своїй діяльності понад один рік в адміністративних цілях або надається в лізинг(оренду) іншим особам [8, c. 42].
А.Н. Козирєв, В.Л. Макаров	Поняття ІК(інтелектуального капіталу) набагато ширше за нематеріальні активи, які виступають лише незначною його частиною. Зміст НМА жорстко регулюється правовими документами і бухгалтерськими стандартами [3, c. 35].
Р. Рослендер, Р. Фінчем	ІК - це новий актив, якого раніше не було, тому не співпадає з нематеріальними активами, ні с гудвілом[3, c. 35].
Н. Грабова, Н.М. Ткаченко	Умовна вартість об’єктів промислової і інтелектуальної власності, а також інші майнові права [4, c. 178].
В.П. Завгородній, В.Я. Савченко	Довгострокові витрати, які повинні приносити дохід протягом деякого періоду.
В.Ф. Палій, У.В. Палій	Обєкти майна, хо не мають матеріально-речовинного змісту, або цей зміст не має вирішального значення для продуктивного його використання, або «матеріально-речовинний зміст не розглядається через юридичну обмеженість».
И.А. Бланк	Необоротні активи, що не мають речовинної форми, забезпечуючи здійснення всіх основних видів його господарської діяльності [4, c. 178].

 

Отже, узагальнюючи поняття «нематеріальні активи» можна сказати, що це частина інтелектуального капіталу, яка не має грошового виміру, але може бути ідентифікована через те, що має певну цінність та може бути використана з метою отримання прибутку для підприємства.

Існує багато видів нематеріальних активів. Спираючись на визначення поняття «нематеріальні активи» доцільно було б сказати про їх види. Нематеріальні активи у відповідності до загальної поширеної класифікації поділяються на: ринкові активи, інтелектуальну власність, людський капітал та інфраструктурний капітал. Ринковими є нематеріальні активи, що пов’язані з ринковими операціями. У якості прикладів можна привести марочні назви товарів, прихильність покупців торгової марки фірми, портфель замовлень, канали розподілу, риночці контракти та угоди(ліцензування, оренда торгових марок і т.д.). Значущість ринкових активів полягає в тому, що вони забезпечують компанії конкурентну перевагу у зовнішньому середовищі. Власність, яка придбана як результат розумової діяльності та захищена законодавчо, вважається інтелектуальною. Інтелектуальна власність як актив включає патенти, авторські права, торгові марки товарів і послуг, ноу-хау, торгові секрети та ін. [2, c. 111]. Людський капітал - це знання, практичні навички, творчі та розумові здібності людей, їх моральні цінності, культура праці. Робота людського мозку нематеріальна, і саме здібності до пізнання і розумові процеси відносяться до нематеріального людського капіталу [2, c. 109]. Інфраструктурний капітал - це технологія, методи і процеси, які роблять роботу компанії взагалі можливою, наприклад корпоративна культура, методи оцінки ризику, методи управління торговим персоналом, фінансова структура, бази даних по ринку в цілому та окремим покупцям, комунікаційні системи типу електронної пошти та телеконференцій. Інфраструктурний капітал формує середовище, в якому співробітники працюють і спілкуються один з одним [2, c. 111]. Частина інтелектуального капіталу справді належиться до інтелектуальних, або нематеріальних активів компанії. Сюди входять також бази даних, програмне забезпечення, контракти, патенти, торгові марки і т.д.. Це знання, які існують у явному вигляді, вони систематизовані, описані та належать компанії. Інша частина інтелектуального капіталу, наприклад знання в головах співробітників компанії, їх можливості, досвід, являється скритою і не може бути розглянутою у якості інтелектуальних активів. Іншим важливим моментом є право власності компанії на інтелектуальні активи, які їй належать. При цьому компанія і не володіє правом власності на інтелектуальні ресурси, що являються їх джерелом. Наприклад, компанії належить право власності на розроблені її співробітниками бізнеспроцеси, але їй не належать їх знання, котрі співробітники виносять з собою, коли ідуть з компанії. Таким чином, інтелектуальні активи - це наявні інтелектуальні ресурси, наявні знання в різних формах, які належать компанії. Інтелектуальні активи являють собою лише частину інтелектуального капіталу компанії. У наступній таблиці представлені види нематеріальних ресурсів.

 

Таблиця 2 - Джерела і типи нематеріальних ресурсів

Типи	Люди	Технологія	Організаційні фактори
Ресурси знань	Інтелектуальна діяльність, особисті творчі якості людей	Інструменти для аналізу, моделювання і т.д.	Організаційні форми і культура
Людські ресурси	Надання в загальне користування досвіду творчості і знань	Технології, які розширюють можливості співробітників	Управління персоналом
Організаційні ресурси	Команди і групи для проведення наукових досліджень і впровадження інновацій	Мережа комунікацій, що представляє можливості для ефективної і виробничої роботи	Стратегії і структури

 

Об’єкти інтелектуальної власності як частина нематеріальних активів являють собою захищені законом результати інтелектуальної діяльності, оформлення у співвідношенні з діючим законодавством. До нематеріальних активів відносяться:

вкладення в людський капітал і науково-дослідницькі роботи;

інтелектуальний капітал;

корпоративна культура, що включає моральні цінності та норми; володіння стандартами, відповідальність;

торгова марка, бренд, репутація компанії, її імідж;

ноу-хау, сфери компетенції, навички, формалізовані знання (патенти, керівництва, ліцензії, процедури);

процеси управління (керівництво і контроль, обмін інформації, управлінська інформація); стійка клієнтська база, мережа постачальників, надійність і якість;

професіоналізм менеджерів і персоналу, високий рівень їх компетентності. В найширшому сенсі нематеріальні активи - це специфічні активи, для котрих характерні відсутність відчутної форми, довгостроковість використання, здібності приносити дохід. Невипадково вказані активи не рідко називають невагомим багатством [2, c. 112-113]. Щодо особливостей використання нематеріальних активів, то слід зазначити про те, що знання стають цінними, якщо вони комусь знадобились. Для ринкових продуктів акт визнання полягає в їх придбанні. Як і фізичні фактори виробництва, нематеріальний капітал, перетворюючись в продукції, дозволяє компаніям додавати вартість. Це відбувається за допомогою інновацій, навичок, знання ринку, знання середовища, внутрішньої координації. Інновації додають вартість посередництвом виробництва нової продукції та послуг, а також покращення існуючих(додаючи набори додаткових переваг, покращуючи послуги доставки та ін.). Навички додають цінність посередництва підвищення якості розробок і виробництва, що означає отримання кращих, більш надійних і дешевих продуктів і послуг. Знання ринку дозволяє компаніям налаштовувати свої пропозиції на потреби ринку, відшукувати ще не зайняті ніші потреб. Знання середовища дозволяє компаніям відмічати рух конкурентів, зміни в економіці і середовищі, а також своєчасно пристосовуватися до них. Внутрішня координація робить роботу компанії більш ефективною та продуктивною, знижуючи собівартість і виконуючи інші дії, що додають вартість, що далі може зіграти позитивну роль для клієнтів. Крім того, вона визначає, на скільки ефективно використовуються інші фактори. Викладене вище означає, що нематеріальний капітал - це не тільки збір і зберігання знань [2, c. 113]. Цінність нематеріального капіталу визначається вартістю, яку можуть додати робітники компаній. Нематеріальний капітал - це вартість, яку можна додати до основного підсумку.