Управління нематеріальними активами підприємства

Проблема формування та розвинення базових положень стратегічного управління НМА залишається відкритою для подальших досліджень. Виходячи з наведеного, слід визнати, що за умов нового (постіндустріального, інформаційного за природою явищ та процесів) етапу у розвитку сучасної економіки у справі досягнення підприємствами та іншими економічними організаціями довгострокового успіху на перший план виходять проблеми формування, оцінки та ефективного використання стратегічних активів, унікальне поєднання яких забезпечує організацію стійкими конкурентними перевагами та використання яких забезпечує організації економічні вигоди у досягненні її стратегічних цілей. Таким чином, стратегічний підхід до управління НМА зумовлює ставлення до них к до ключових факторів розвитку підприємства у нестабільному середовищі господарювання. Основною перевагою стратегічно-орієнтованого підходу є можливість залучення до економічного управління підприємством не тільки «традиційних» НМА, але й таких з них, права на використання яких не реєструються. Однією з визначальних умов позитивного впливу НМА на капіталізацію є інформаційна прозорість компанії у ставленні до таких активів [1, c. 98]. Інформаційна прозорість має враховувати не тільки наявність активів, але й їх влив на виручку, рентабельність та ризики компанії. Задля забезпечення інформаційної прозорості доцільно формувати варіант управлінського балансу, в якому враховуються скриті НМА, наявність даних про які разом із обумовленими ними грошовими потоками, дозволяє більш точно уявляти фінансовий стан підприємства та прогнозувати його діяльність. Актуального значення набувають питання моделювання оцінки, методів придбання нематеріальних активів, оптимізації виробничої програми, що ґрунтується на нематеріальних активів та змішаного фінансування інноваційних проектів соціально-економічного спрямування. Ефективне управління нематеріальними активами містить три етапи: кількісну оцінку, моніторинг змін та створення інфраструктури передачі знань. Нематеріальні активи - це економічна категорія яка враховує знання, досвід, потенційні можливості, зацікавленість і гнучкість працівників та керівництва; системи і бази даних; рівень технічного та технологічного оснащення; лояльність клієнтів; наявність патентів, брендів та інших активів, які не враховуються у бухгалтерському обліку, однак є провідними факторами ефективного економічного розвитку підприємства в ринкових умовах [7, c. 86-87]. З врахуванням концепції економічного управління підприємством, розробленої проф. Л.О. Лігоненко [15], управління нематеріальними активами підприємства, пропонуємо розуміти як одну з складових економічного управління підприємством, що має за мету оцінку та аналіз ефективності використання наявних НМА підприємства, виявлення джерел їх формування у перспективі та створення умов для їх подальшого розвитку і корисного використання з урахуванням стану та динаміки зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування господарюючого суб’єкта, спрямованих на зростання його соціально-економічної цінності та набуття стійких конкурентних переваг у довгостроковій перспективі.

Відповідно головною метою управлінням нематеріальними активами підприємства має стати підвищення ефективності функціонування останнього, яке передбачає максимізацію добробуту його власників у поточному та перспективному періодах, що виражається у зростанні ринкової вартості та соціально-економічної цінності підприємства, та набуття стійких конкурентних переваг на ринку.

 

Рис. 2 - Нематеріальні активи, невіддільні від підприємства

 

Отже, нематеріальні активи надають підприємству певні переваги в бізнесі. Але головна проблема з якою зустрічаються їх власники - це управління нематеріальними активами.

Сьогодні українські підприємства мають дуже низький відсоток нематеріальних активів у загальній вартості бізнесу (близько 2-5%), в той же час ринкова вартість додатково врахованих нематеріальних активів на одному и тому ж підприємстві може складати 15-20% і більше, що збільшує вартість компанії. Світова тенденції в процесі купівлі-продажу бізнесі свідчать, що вартість нематеріальних активів у загальній вартості компанії складає від 40 до 90% [7, c. 88]. Відомі випадки, коли майже вся вартість бізнесу сформована нематеріальними активами. При проведенні дослідження нами було враховано вартість лише тих нематеріальних активів, які відображають в балансі підприємства: права користування природними ресурсами, права користування майном, права на комерційні позначення, на об’єкти промислової власності, авторські права та суміжні з ними, незавершені капітальні інвестиції, нематеріальні активи, інші матеріальні активи (право на впровадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Фундаментальна цінність нематеріальних активів може бути як додатної, так і від’ємною (у випадку, якщо менеджмент компанії не ефективно управляє НМА, що дозволяє їй отримувати дохідність вище галузевої). Аналізуючи дані вибірки, слід звернути увагу на вплив середньогалузевої рентабельності на вартість нематеріальних активів. Допускаючи, що матеріальні активи дають приблизно однакову дохідність для всіх підприємств галузі, наявність прибутку окремих підприємств збиткових галузей у звітному періоді можна пояснити впливом нематеріальних активів[7, c. 90-91].

 

Таблиця 4 - Результати розрахунку фундаментальної, ринкової і теоретичної цінності нематеріальних активів українських активів, тис. грн.

№	Назва компанії	Фундаментальна цінність НМА	Ринкова цінність НМА	Теоретична цінність НМА
1	ВАТ «Укрнафта»	58185836,8	13222350,8	4652984,4
2	ВАТ «Мотор Січ»	4027984,2	1811636,5	3427647,0
3	ВАТ «МНВО ім.. Фрунзе»	4182946,1	3629382,7	3431153,1
4	АвтоКрАЗ	-1355110,1	1465857,6	3305852,9
5	ПАТ «Отава»	-402682,6	-3206118,7	3327401,9
6	ВАТ «Ужгородський турбогаз»	-136991752,0	1417330,4	237034,1
7	ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»	2827919,6	-843192,8	3400495,2
8	ВАТ «Українська автомобільна корпорація»	-157563852,7	1645133,9	-228415,8
9	ВАТ «Бром»	243888,6	-315278,5	3342030,8
10	ВАТ «Центральний ГЗК»	3437237,5	3774311,7	3414281,2
11	ВАТ «Черкаське хімволокно»	1222600,0	2682975,0	3364174,4
12	ВАТ «Дніпрообленерго»	1105687,7	702768,4	3361529,2
13	ВАТ «Галичфарм»	495312,0	-2962514,4	3347719,3
14	ВАТ «ХМЗ Світло шахтаря»	149309,3	-2859820,2	3339890,9
15	ВАТ «Луганський Хімфармзавод»	72927,2	-3230553,5	3338162,7
16	ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»	1150154,9	-853383,6	3362535,3
17	ПАТ «Мостобуд»	-23996526,9	-1828172,1	2793584,2
18	ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»	-16038470,2	-2808867,9	2973637,6
19	ВАТ «Насосенергомаш»	273138,7	-2930121,5	3342692,6
20	ВАТ «Турбоатом»	659238,8	-310329,7	3351428,2

 

За теперішніх ринкових умов держави й міжнародні організації, транснаціональні корпорації ті підприємства малого і середнього бізнесу під час здійснення економічної діяльності не можуть нехтувати таким важливим чинником підвищення вартості, як матеріальна складова. Завдяки наявності ефективному використанню НМА можна створювати цінність компанії шляхом збільшення грошових потоків, їх прискорення та зниження ставок за залученими кредитами. На жаль, в Україні багато керівників ще не до кінця розуміють значення того внеску, який дають нематеріальні активи в процесі їх використання. Правова база, що до прав інтелектуальної власності, користування майном та іншими правами знаходиться у стадії становлення. Нове законодавство звужує склад нематеріальних активів, зараховуючи витрати зі створення багатьох об’єктів на витрати звітного періоду. Унікальні об’єкти нематеріальних активів часто не використовуються і в балансі або їхня вартість набагато нижча за ринкову вартість, що призводить до зниження майнового стану підприємств.

Причиною такої ситуації є насамперед відсутність стандартів оцінки вартості нематеріальних активів. Тобто менеджерам вітчизняних компаній слід звернути увагу на питання оцінки та ефективності використання нематеріальної складової діяльності фірми, що дозволить отримати додаткові переваги. Варто зазначити, що для досягнення успіхів у конкурентному середовищі та зміцнення добробуту країни необхідна висока ефективність діяльності підприємства, що визначається безпосередньо ефективністю економіки, яка, в свою чергу, залежить від поєднання ефективності технологій виробництва та технологій управління на основі використання об’єктів інтелектуальної власності, що складають нематеріальні активи.

Можна виділити основні проблеми:

відсутність єдиного трактування поняття «нематеріальні активи»;

неузгодженість важливих положень окремих документів нормативно-правового забезпечення, що визначають методику нематеріальних активів;

відсутність єдиної економічної класифікації нематеріальних активів;

проблема розуміння поняття інтелектуального капіталу, що використовується світовими економістами для характеристики результатів творчої діяльності людини;

проблема пізнання активів нематеріальними, що викликає неточність у визначенні реальної їх вартості та знижує балансову вартість підприємств;

відсутність єдиної обґрунтованої методики оцінки нематеріальних об’єктів;

проблема амортизації окремих видів нематеріальних активів, пов’язаних з неможливістю визначення строку їх корисного використання;

неефективне управління нематеріальними ресурсами;

відсутність єдиної методики контролю нематеріальних активів [6, c. 31].

Усі розглянуті нами проблеми неодноразово піднімаються науковцями, однак вони не можуть дійти єдності в своїх поглядах. До того ж, одним питанням обліку та контролю нематеріальних активів приділяється достатньо уваги, інші ж залишаються маловивченими.

 

ВИСНОВКИ

 

Нематеріальні активи, хоч і не мають фізичної субстанції, є цінними ресурсами, вартість яких у вітчизняних банках нині вимірюються десятками мільйонів гривень. У зв’язку з цим інформація про нематеріальні активи банків, яка подається у фінансовій звітності, має важливе значення для її користувачів. Дослідивши дану тему, ми визначили узагальнене визначення поняття «нематеріальних активів». У міжнародній практиці під нематеріальними активами розуміють не грошовий актив, який немає фізичної форми. Це визначення є найбільш широко застосованим. Вони являють собою не грошовий актив, який не має певною визначеної матеріальної форми, але може бути визначеним, так як має цінність і може бути згодом реалізованим в дохід. Також ми розглянули різні види НМА, дослідивши кожний з них окремо. Ми дізнались, що нематеріальним активом може стати, в принципі, будь-який предмет людської інтелектуальної діяльності, наприклад, твори науки, літератури і мистецтва; програми для електронних обчислювальних машин(ЕОМ); винаходи; ноу-хау) та ін.. Ми дізнались про важливу роль НМА у бухгалтерському обліку та не підприємствах. Було розглянуто цікаві способи та методи оцінки нематеріальних, запропоновані різними вченими. Аналіз форм банківської фінансової звітності, затверджених інструкцією «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України», засвідчив, що основна інформація про нематеріальні активи розкривається у примітках до річної фінансової звітності, але й вони не забезпечують сповна її користувачів достатньою інформацією про цей вид активів. Аналіз річних фінансових звітів іноземних банків виявив, що у міжнародній практиці немає єдиного підходу до подолання і розкриття інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності.

Одним із напрямків удосконалення форм банківської фінансової звітності та узгодження їх з вимогами МСФЗ є повніше розкриття нематеріальних активів. Цього можна досягнути шляхом:

а) подолання інформації про нематеріальні активи;

б) подання інформації про нематеріальні активи у примітках до річної звітності в окремій примітці або принаймні в окремій таблиці, за кожним їх класом і розділом на внутрішньогенеровані та інші нематеріальні активи.