2020-06-30
93
Тема 6. Організація доїння корів
Довідкова інформація
Однією з основних ланок технологічного процесу виробництва молока є раціональна організація машинного доїння корів, яка ґрунтується на особливостях будови та функції молочної залози корови.
Технологія машинного доїння корів включає такі складові: оцінку вим'я за придатністю для машинного доїння, догляду за апаратами, експлуатацію доїльних установок, первинну обробку молока тощо.
Завдання 28. За даними промірів та візуальної оцінки вим'я визначити придатність корів для машинного доїння (таблиця 18).
18. Варіанти індивідуального завдання №28
| Варіант | Відстань від дійок до підлоги, см | Довжина дійок. см | Діаметр дійок, см | Відстань між передніми дійками, см | Відстань між задніми дійками, см | Придатна чи не придатна корова для машинного доїння |
| 46 | 6 | 1,9 | 10 | 6 | ||
| 46 | 7 | 2,0 | 8 | 5 | ||
| 47 | 6 | 2,4 | 8 | 5 | ||
| 50 | 8 | 2,2 | 5 | 5 | ||
| 45 | 9 | 2,3 | 12 | 8 | ||
| 45 | 6 | 2,4 | 13 | 8 | ||
| 46 | 10 | 2,5 | 9 | 5 | ||
| 44 | 9 | 2,5 | 11 | 7 | ||
| 46 | 9 | 2,5 | 6 | 5 | ||
| 48 | 7 | 3,0 | 13 | 9 | ||
| 47 | 7 | 3,0 | 15 | 9 | ||
| 46 | 6 | 3,2 | 10 | 7 | ||
| 44 | 6 | 3,2 | 10 | 6 | ||
| 45 | 6 | 2,8 | 20 | 14 | ||
| 44 | 7 | 2,8 | 9 | 6 | ||
| 46 | 8 | 2,7 | 10 | 7 | ||
| 47 | 4 | 2,4 | 8 | 6 | ||
| 48 | 5 | 2,5 | 14 | 10 | ||
| 46 | 4 | 2,5 | 13 | 10 | ||
| 45 | 5 | 2,6 | 15 | 11 | ||
| 45 | 6 | 2,4 | 6 | 5 | ||
| 44 | 6 | 2,7 | 7 | 6 | ||
| 46 | 6 | 1,9 | 14 | 10 | ||
| 40 | 8 | 3,3 | 14 | 12 | ||
| 46 | 7 | 1,8 | 10 | 10 | ||
| 45 | 7 | 3,3 | 6 | 5 | ||
| 47 | 6 | 3,3 | 6 | 5 | ||
| 46 | 8 | 2,5 | 10 | 9 | ||
| 48 | 9 | 3,0 | 9 | 8 | ||
| 47 | 9 | 3,2 | 12 | 12 |
При переведенні корів на машинне доїння проводять ретельний зооветеринарний огляд тварин і перевірку їх на придатність для машинного доїння.
Вим'я оцінюють згідно з вимогами у період з 20-го по 150-й день після отелення; при 3-разовому доїнні за 0,5-2 год. до ранкового доїння, при 2-разовому - до вечірнього. Оцінку проводять шляхом огляду, обмацування, обмірювання і контрольного доїння.
Придатними для машинного доїння апаратами всіх типів вважаються корови, які відповідають такім вимогам за морфологічними та функціональними властивостями вим'я:
1. Тривалість доїння всіх часток вим'я приблизно однакова. Допустима різниця тривалості доїння окремих часток не більше 2 хв. для 3-тактних апаратів і не більше 1 хв. - для 2-тактних.
2. Додоювання після машинного доїння не більше 300 г молока.
3. Тривалість доїння апаратом не перевищує 10 хв. при доїнні в стійлах у відра або молокопровід, на доїльних установках УДС - ЗА, "Тандем" та 8 хв. при доїнні на доїльних установках типу "Ялинка" та "Карусель".
4. Відстань від дійок до підлоги - не менше 45см; довжина дійки - не менше 5 см і не більше 9 см; діаметр дійки в середній її частині після доїння - не менше 2 см і не більше 3,2 см; відстань між передніми дійками - не менше 6 і не більше 20 см; між задніми, а такої між передніми і задніми - не менше 6 і не більше 14см.
Корови, які не відповідають наведеним вимогам, вважаються непридатними для машинного доїння. Не допускаються для машинного доїння і корови, хворі на мастит.
При переведенні корів з ручного на машинне доїння в перші два дні їх привчають до специфічного шуму доїльної установки, вигляду доїльних апаратів, але доять вручну; доїльні апарати підключають на третій день після ретельного зооветеринарного огляду.
Процес доїння складається з таких операцій: підмиваних вим'я чистою теплою водою, витирання чистим рушником з легким підготовчим масажем, здоювання перших цівок молока в окремий посуд, власне доїння, заключний масаж і додоювання. масаж, який проводять перед додоюванням, сприяє видоюванню найбільш жирного молока. При машинному доїнні не слід допускати перетримування доїльних стаканів на вимені після закінченні молоковіддачі (сухе "холосте" доїння). Якщо воно триває більше 1 хв., то через 2-3 тижні це призводить до захворювання на мастит.
Розділ 5. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА
Тема 7. Технологія виробництва вовни
Довідкова інформація
Вівчарство забезпечує легку промисловість такими видами сировини, як вовна, овчини, каракуль, шкури, а населення - продуктами харчування. Найбільш цінним видом сировини є вовна. Оцінюють вовнову продуктивність тварин за настригом вовни та особливостями волокон, які залежать від породи, напрямку продуктивності, статі та віку тварин, а також від умов годівлі та утримання.
За виробничою класифікацією породи овець поділяють на чотири групи: тонкорунні, напівтонкорунні, напівгрубововнові та грубововнові.
Вовнова продуктивність визначається за кількістю вовни (настриг), що одержують від тварин за рік, виходом чистої вовни, а також її якістю. Найбільшого значення надають технологічним властивостям вовни: співвідношенню в руні волокон різного типу (пух, ость, перехідний, мертвий, сухий, покривний волос), їхній тонині, довжині, густоті, фізичним властивостям (міцності, еластичності, блискові тощо). У тонкорунних овець враховують також кількість і якість жиропоту.
За тониною кожний вид вовни поділяють не класи, які відповідають числам, що означають кількість мотків пряжі, які можна одержати з 453,6 г (1 англійський фунт) митої і прочесаної вовни, при довжині нитки в кожному мотку 512 м.
19. Характеристика вовни
| Вид вовни | Класи тонини | Тонина, мк | Звивистість, звивин на 1 см |
| Тонка | 80 | 14,5-18,0 | 9 |
| 70 | 18,1-20,5 | 8 | |
| 64 | 20,6-23,0 | 7 | |
| 60 | 23,1-25,0 | 6 | |
| Напівтонка | 58 | 25,1-27,0 | 5 |
| 56 | 27,1-29,0 | 3-4 | |
| 56\50 | 29,1-31,0 | 3 | |
| 50 | 31,1-34,0 | - | |
| 46 | 34,1-37,0 | - |
Вихід чистої вовни - це процентне відношення маси митої вовни (з поправкою на кондиційну вологість) до початкової маси немитої вовни (руна);
Х = Р*(100-Т)/а
де Х - вихід чистої вовни, %;
Р - постійна суха маса зразка митої (чистої) вовни, г;
Т - норма кондиційної вологості митої вовни (17% - для однорідної і 15% для неоднорідної);
а - початкова маса зразка немитої вовни, кг.
Завдання 29. За формою таблиці 20 дати описання зразків волокон за їх зовнішнім виглядом, визначити вид вовни, клас тонини та вихід чистої вовни.
Варіанти індивідуального завдання №29
| Варіант | Перший зразок вовни | Другий зразок вовни | ||||||||||||
| Тонина вовни, мк | Звивистість на 1 см | Вид вовни | Класи тонини | Маса руна, кг | Маса чистої вовни, кг | вихід чистої вовни, % | Тонина вовни, мк | Звивистість на 1 см | Вид вовни | Класи тонини | Маса руна, кг | Маса чистої вовни, кг | вихід чистої вовни, % | |
| 1. | 28,5 | 4 | 5,2 | 2,7 | 17,2 | 9 | 6,2 | 1,6 | ||||||
| 2. | 18,9 | 8 | 5,6 | 1,6 | 29,8 | 3 | 8,3 | 4,3 | ||||||
| 3. | 21,3 | 7 | 7,3 | 2,5 | 26,2 | 5 | 9,4 | 4,0 | ||||||
| 4. | 32,5 | - | 5,0 | 2,6 | 26,5 | 5 | 10,0 | 3,8 | ||||||
| 5. | 24,2 | 6 | 6,2 | 2,2 | 28,5 | 4 | 7,5 | 3,5 | ||||||
| 6. | 25,2 | 5 | 6,8 | 3,3 | 25,0 | 6 | 6,5 | 2,5 | ||||||
| 7. | 70,8 | 3 | 5,9 | 3,0 | 20,4 | 8 | 7,9 | 2,0 | ||||||
| 8. | 17,5 | 9 | 9,0 | 2,3 | 23,2 | 6 | 8,2 | 2,6 | ||||||
| 9. | 31,0 | 3 | 7,2 | 3,8 | 24,6 | 6 | 9,1 | 3,0 | ||||||
| 10. | 26,3 | 5 | 8,4 | 3,2 | 31,5 | - | 4,8 | 2,5 | ||||||
| 11. | 24,8 | 6 | 9,8 | 3,3 | 29,1 | 3 | 7,3 | 3,8 | ||||||
| 12. | 17,3 | 9 | 6,5 | 1,8 | 23,2 | 6 | 10,2 | 3,5 | ||||||
| 13. | 18,5 | 8 | 7,8 | 2,2 | 27,3 | 4 | 6,9 | 3,5 | ||||||
| 14. | 30,5 | 3 | 7,1 | 3,5 | 22,2 | 7 | 9,5 | 2,6 | ||||||
| 15. | 28,6 | 4 | 8,5 | 4,3 | 23,8 | 6 | 8,6 | 2,3 | ||||||
| 16. | 14,5 | 9 | 7,3 | 1,9 | 25,9 | 5 | 8,3 | 2,6 | ||||||
| 17. | 20,5 | 7 | 5,6 | 1,8 | 23,1 | 6 | 10,9 | 3,0 | ||||||
| 18. | 18,8 | 8 | 6,2 | 1,6 | 29,3 | 3 | 7,1 | 3,7 | ||||||
| 19. | 27,9 | 4 | 7,8 | 3,0 | 29,1 | 3 | 8,9 | 4,5 | ||||||
| 20. | 17,9 | 9 | 9,2 | 1,9 | 33,4 | - | 6,4 | 3,6 | ||||||
| 21. | 20,9 | 7 | 8,6 | 2,1 | 26,8 | 5 | 7,7 | 3,4 | ||||||
| 22. | 29,4 | 3 | 8,0 | 3,9 | 21,8 | 7 | 11,5 | 3,0 | ||||||
| 23. | 19,6 | 8 | 6,5 | 2,0 | 26,8 | 5 | 10,2 | 3,1 | ||||||
| 24. | 27,1 | 4 | 8,6 | 4,3 | 31,2 | - | 8,3 | 4,3 | ||||||
| 25. | 20,3 | 8 | 5,9 | 1,6 | 27,2 | 4 | 9,6 | 4,7 | ||||||
| 26. | 28,8 | 4 | 6,9 | 3,4 | 18,8 | 8 | 12,3 | 3,4 | ||||||
| 27. | 31,6 | - | 4,8 | 2,5 | 30,0 | 3 | 7,8 | 3,9 | ||||||
