Геоморфологічні умови

СКЛАД ПРОЕКТУ

 

1. «Схема планувальних обмежень»   М 1:25000 (додаток 1).   Розробляється на базі комплексної оцінки кліматичних умов, рельєфу, гідрологічних, інженерно-геологічних умов в поєднанні з існуючими зеленими насадженнями (стор 5)

2. «Схема функціонального зонування території» М 1:25000  

3. «Схема генерального плану міста»  М 1:10000   

4. «Схема організації рельєфу сельбищної зони міста» М 1:10000.    Виконується аналіз і оцінка висотного рішення проекту.  

 

АНАЛІЗ І ОЦІНКА ПРИРОДНИХ УМОВ

 

Місце розташування населеного пункту визначається на основі комплексної природної оцінки. Головними чинниками природного середовища, що впливають на містобудівні рішення, є:

клімат – враховується при формуванні напрямків магістралей та вулиць, орієнтації житлових будинків по сторонах світу, проектуванні озеленених територій населеного пункту;

геоморфологічні умови – визначають планувальну структуру населеного пункту, впливають на забезпечення відведення поверхневого стоку, трасування магістральних вулиць, прив'язування будинків;

гідрологічні та гідрогеологічні умови − обумовлюють створення здорового та виразного міського середовища, визначають можливі джерела водопостачання для побутових і виробничих потреб, формують місця відпочинку населення та можливість організації водного транспорту, необхідність проведення гідромеліоративних заходів; 

інженерно-геологічні умови − визначають умови стійкості будинків та споруд, впливають на конструктивні і типологічні рішення, визначають необхідність проведення спеціальних інженерних заходів щодо освоєння складних територій; 

рослинність – визначає обмеження та ресурси, пов’язані з використанням існуючих зелених насаджень, можливість збільшення показника озеленення.  

Клімат

При розробці генерального плану міста необхідно вивчити дані про клімат району, в якому проектується місто. Кліматична характеристика включає такі дані:

· середньомісячні температури найбільш холодного та теплого місяців;

· середню температуру повітря найбільш жаркої та холодної доби;

· абсолютні максимуми температур повітря для літніх місяців та мінімуми для зимових;

· середньомісячну відносну вологість повітря найбільш холодного та теплого місяців;

· кількість опадів за рік;

· добовий максимум опадів;

· рози вітрів;

· середню швидкість вітру.

Ці дані отримують від метеорологічних станцій або з фізико-географічних характеристик кліматичних районів та підрайонів. Результати зведені у СНиП 23-01-99 (2003) «Строительная климатология» за результатами багаторічних спостережень кліматичних явищ. 

 

Геоморфологічні умови

Вивчення геоморфологічних умов полягає в інженерній оцінці рельєфу для будівництва, прогнозі катастрофічних явищ (зсувів, обвалів та ін.), контролі за екзогенними процесами (суфозії, ерозії, карстових явищ).

Рельєф місцевості має бути сприятливим для відведення поверхневих вод, прокладання самопливних інженерних мереж та задовольняти вимогам забудови, організації руху транспорту та пішоходів. Тому аналіз і оцінку рельєфу проводять за трьома параметрами:

– форма рельєфу;

– величини ухилів місцевості;

– орієнтація схилів.

Оцінку рельєфу починають з виявлення його характерних форм: терас із схилами, що їх розділяють; понижень у вигляді улоговин, балок та ярів; підвищення у формі пагорбів та мисоподібних виступів; тальвегів та вододілів, що оконтурюють ділянки з однобічними ухилами.

Ухил – це показник крутизни схилу. Визначається, як відношення перевищення однієї точки місцевості над іншою до відстані між ними по горизонтальній прямій, або як тангенс кута між поверхнею схилу і горизонтальною площиною (рис. 2):

 

 

 

Рис. 2 Визначення ухилу

 

 

Згідно нормативних документів [1,табл.9.1] за умовами рельєфу території для забудови поділяють на три групи:

· сприятливі;

· малосприятливі;

· несприятливі.

Результатом аналізу та оцінки місцевості за ухилами має бути визначення на топографічній основі (далі топооснові) ділянок території з сприятливими та несприятливими ухилами. Особлива увага приділяється орієнтації схилів по сторонам світу. При рельєфі з рівними умовами орієнтації схилів, перевагу слід віддавати схилам орієнтованим на південь, південний схід або південний захід, оскільки мікрокліматичні умови схилів цієї орієнтації будуть більш сприятливими щодо сонячного освітлення.

Території малосприятливі та несприятливі для забудови мають бути заштриховані (додаток 1, рис. 3?).