Планування вулично-дорожньої мережі міста

Вулично-дорожня мережа − найважливіша із систем, що об’єднує місто в цілісний функціонально-планувальний комплекс. Система магістральних вулиць − це каркас транспортно-планувальної організації міста. Магістралі здійснюють просторовий зв’язок головних точок тяжіння у місті та у приміській зоні, являють собою важливий архітектурно-планувальний засіб композиції міського плану. Разом із об`єктами, що підтримують життєзабезпечення транспортної сфери формується дорожньо-транспортна інфраструктура міста.

Основна мета раціональної організації системи магістральних вулиць і доріг – це забезпечення транспортних та пішохідних зв`язків на території міста з найменшими витратами часу та високим ступенем безпеки руху.

Крім головної функції – транспортного та пішохідного зв’язку, вулиці виконують інші функції:

· вулиці є осями формування міської забудови;

· вулиці формують режим інсоляції та провітрювання території міста;

· вулиці – це простір для розміщення зелених насаджень;

· вулиці – це зона інженерного обладнання території міста та канали для прокладання підземних та наземних інженерних мереж: дощової та господарсько-побутової каналізації, трубопроводів різного призначення, дренажів, освітлення, засобів організації дорожнього руху та дорожньо-транспортних споруд;

За категоріями вулиці і дороги поділяються на:

· магістральні дороги, які забезпечують транспортний зв'язок між приміською зоною та територією міста, мають виходи на позаміські території;

· магістралі загальноміського значення, які обслуговують територію міста, з`єднують між собою його найважливіші об`єкти: житлові, промислові зони та рекреаційні зони, центр міста, об`єкти зовнішнього транспорту, мають виходи у приміську зону;

· магістралі районного значення, які обслуговують територію житлових та промислових районів, мають виходи на магістралі загальноміського значення;

· вулиці і дороги місцевого значення: житлові вулиці, дороги у промислових районах, проїзди та інші, які забезпечують внутрішні територіальні зв`язки та мають виходи на магістральну вулично-дорожню мережу міста.

Параметри різних категорій магістралей, вулиць та доріг, які належить враховувати при плануванні міста, наведені в табл. 3 [1, п.7.5].

Вулично-дорожня мережа міста, що проектується, формується загальноміськими магістралями, магістралями районного значення і житловими вулицями.

Магістралі створюють каркас території, охоплюючи всю територію міста та забезпечують транспортні зв`язки між центром міста та центрами житлових районів, промисловими районами, залізницею та рекреацією. Житлові вулиці лише відокремлюють окремі мікрорайони, громадський центр, сквери та інші структурні елементи один від одного і призначені для місцевого руху.

Вулично-дорожня мережа в промислових районах проектується за тими ж принципами, що і в сельбищній зоні. В процесі її формування відбувається конкретизація контурів промислового району в цілому ї його окремих елементів.

При проектуванні слід перевіряти, чи не суперечать вибрані траси магістралей, вулиць та доріг умовам рельєфу та можливості здійснення збору та відводу поверхневих вод. Краще трасувати вулиці по тальвегам  , або під кутом до напрямку горизонталей для зменшення обсягів робіт при прокладці самопливних колекторів та покращення умов стоку поверхневої води з міжмагістральної території.

При влаштуванні вулично-дорожньої мережі можливість раціональної організації руху транспорту на перехресті забезпечується організацією простих транспортних вузлів. У випадках перетинання напрямків вулиць під гострим кутом доцільно виконувати перехрестя прямокутним, після чого на перегонах магістралей зробити криволінійні вставки, що дозволять витримати бажані напрямки. Створення транспортних розв’язок у різних рівнях доцільне при забезпеченні можливість раціональної організації руху транспорту на перехресті [?? ].