Планування житлових територій та організація системи культурно-побутового обслуговування населення міста

При компактному розміщенні райони відділяються один від одного магістралями, що йдуть у напрямку промислових районів, центру міста, залізничного вокзалу, виїздів з міста.

Розміри території житлових районів обмежуються умовами доступності його центра – до 1500 м, для мікрорайонів - 500м.

При розробці планувальної структури сельбищної території бажано формувати планувальну сітку, наближену до прямокутної форми з співвідношенням сторін планувальних одиниць не більше 1:2; в зонах найбільшого тяжіння розміщувати громадські центри і планувальними засобами досягати їх чіткого виділення. 

У межах основних структурно-планувальних елементів міста передбачаються території для розміщення об'єктів і установ культурно-побутового обслуговування населення. Місця їхньої концентрації формуються, як громадські центри різних рівнів:

· загальноміського значення;

· районного значення,

· мікрорайонного значення.

Центри загальноміського значення − поліфункціональна система, що включає наступні функції: адміністративну, громадську, ділову, культурно-просвітню і культурно-видовищну діяльність, торгівлю, громадське харчування, побутове і комунальне обслуговування, зв'язок, транспорт, відпочинок, туризм, ландшафтно-рекреаційну.

Для визначення площі територій загальноміського центра варто орієнтуватися на питомий показник 5−8 м2/чол., виходячи з перспективної чисельності населення міста [1, п.2.13].

Бажано, щоб центр міста розміщувався в геометричному центрі ділянки території житлово-громадської забудови. Можливо його зміщення в бік великої ріки, водойми, крупного масиву зелених насаджень, включеного до території житлово-громадської забудови.

Центри житлових районів і мікрорайонів проектуються з розрахунку кількості населення в радіусі доступності (для житлового району − до 1500 м і для мікрорайону − до 500 м). Правильна організація громадських центрів досягається компактністю обслуговування населення − задоволення багатоцільових потреб у межах однієї території.

Громадські центри мають бути зручними для транспортних і пішохідних зв'язків з житловими районами, місцями праці, зонами відпочинку і транспортними установами.

Одним з методів проектування системи культурно−побутового обслуговування є метод фокусування. Фокус – місце концентрації мешканців міста.