Планування територій зовнішнього транспорту

В даному проекті Зовнішній транспорт представлений залізничним і автомобільним видами транспорта. 

Залізничний вузол міста включає сукупність спеціалізованих станцій, залізничних підходів і під’їзних колій до підприємств. При розміщенні в місті однієї станції загального типу вузол являє собою послідовно розташований вздовж однієї лінії ряд спеціалізованих станцій (пасажирська, вантажна, технічна пасажирська, сортувальна та ін.).

На генеральному плані міста території пристроїв залізничного транспорту відображаються у вигляді смуги відведення. Мінімальні розміри смуг відведення для різних типів залізничних станцій наведені на рис. 9.

Рис. 9. Мінімальні розміри смуг відводу для залізничних станцій:
а − пасажирська; б − вантажна; в − пасажирська технічна; г − сортувальна

Пасажирські станції розміщуються на межі сельбищної зони. За пасажирською станцією поблизу до неї, але поза сельбищною зоною може бути розташована технічна пасажирська станція, технологічно пов’язана з першою.

Вантажні станції, що обслуговують як жителів міста, так і окремі промислові підприємства, розміщують на межі сельбищної зони з боку промислових районів і складів. Найчастіше це станції тупикового типу, що прилягають до магістрального ходу з боку сельбищної зони.

Найбільш віддаленими елементами вузла є сортувальні станції − їх розміщують за межами міста з урахуванням перспективи його розвитку; бажано, щоб їх поздовжня вісь була паралельна напрямку розвитку міста. У такому випадку залізничні пристрої не будуть перепоною появі нових міських утворень і транспортним зв’язкам міста з прилеглими територіями.

Віддаленість спеціалізованих станцій одна від одної може бути мінімальна; трапляються випадки безпосереднього з’єднання смуг відведення суміжних станцій.  Проте доцільна наявність "вузьких" місць у смузі відведення залізниці, де було б можливо улаштувати її переїзд автотранспортними шляхами в одному чи в різних рівнях для з’єднання розділених коліями територій.

Між спорудами залізничного транспорту і житловою забудовою треба дотримуватись санітарно-захисної зони, ширина якої 100 м, для станційних і під’їзних колій − 50 м.

До основних об`єктів зовнішнього автомобільного транспорту належать: автовокзал, вантажні автомобільні станції, автозаправні комплекси і станції технічного обслуговування. Для автобусного вокзалу бажане місце, наближене до центра міста, але ізольоване від житлових районів. Ефективним прийомом для міст з населенням до 250 тис. жителів є об’єднання в один комплекс залізничного і автобусного вокзалів. АТП зовнішнього автомобільного транспорту розраховуються за нормою 5 автомобілів на 1000 мешканців кожний площею 125 м² та розташовуються на території комунально-складських, санітарно-захисних та промислових зон, у смугах відведення залізниці. Суміжні пункти автозаправних комплексів і станцій технічного обслуговування розміщуються на кожному вході-виході з міста з обох сторін від магістралі із розрахунку 0,3 га кожний.