Планування територій комунально-складської зони

 

1. Складські території - повинні мати зручне розташування відносно території житлово-громадської забудови та території зовнішнього транспорту.

2. Споруди міського водопостачання треба розміщувати на відстані 3000 м від освоєних територій, вище за течією річки [? ].  

3. Споруди міської каналізації розміщують на відстані 1−3 км від освоєної території, нижче за течією річки.

4. Споруди міського електропостачання та теплопостачання (ТЕЦ) розміщують біля підприємств, які потребують теплову та електроенергію.

5. Споруди міського газопостачання розміщують біля промислових територій.

6. Міський полігон побутових відходів (утилізація сміття) або завод по переробці побутових відходів треба розміщувати за межами міста, враховуючи розу вітрів, природні умови та 500 м санітарно-захисної зони.  

7. Міське кладовище повинно мати пішохідно-транспортний зв’язок з територією житлово-громадської забудови, бути розміщене на високій місцевості з низьким рівнем підземних вод, відсутнім поверхневим стоком у відкриті водоймища та мати 300 м санітарно-захисної зони.

8. Споруди міського транспорту (АТП) можна розміщувати між сельбищною та промисловою територіями в межах санітарно-захисних зон.

 

Планування системи зелених насаджень загального користування 

 

Система озеленення має забезпечувати:

· рівномірне розміщення насаджень загального користування в межах житлових районів, у громадських центрах міста, рекреаційних зонах;

· взаємозв'язок між міськими і заміськими озелененими територіями за допомогою сполучних елементів − бульварів, набережних прогулянкових зелених трас, формування лісопаркового поясу.

Основні типи озеленених територій міста:

· парки культури і відпочинку. Центральний парк треба розмістити поблизу центра міста, одночасно забезпечуючи його зв’язок з іншими зеленими насадженнями рекреаційного характеру. Площа загальноміського парку близька до площі громадського центра міста (60 – 100 га).

· парки житлових районів − є головною ланкою системи озеленення і призначені для періодичного і повсякденного відпочинку населення. Вони мають площу 20−40 га і розраховуються на обслуговування населення житлового району.

· сквери − призначаються для масового пішохідного руху, прогулянок і короткочасного відпочинку. Їх рекомендується створювати на магістралях і житлових вулицях з інтенсивним пішохідним рухом; на набережних, на території громадських центрів.

· бульвари варто розташовувати між проїзною частиною і лінією забудови, по одній або обом сторонам вулиці.

 

 

Планування територій  внутрішньо міських  автотранспортних  об’єктів  

До об’єктів внутрішнього міського авто транспорту відносяться:

· місця постійного збереження індивідуальних автомобілів (гаражі);

· місця тимчасового збереження автомобілів (стоянки);

· депо та парки загальноміського пасажирського транспорту.

 

Площа об’єктів збереження та обслуговування розраховується згідно рівня автомобілізації 200 [1], який включає індивідуальні автомобілі, 3 таксі, 2 відомчих, 4 прокатних і 25 вантажних автомобілів.

 

Гаражі для індивідуальних автомобілів розміщуються у кожному житловому районі міста. Кількість автомобілів обчислюється пропорційно населенню житлового району. При цьому зберігається умова 100% утримання автомобілів в гаражах. Можливо використання кілька типів гаражів [2]: одноповерхові та багатоповерхові наземні, підземні, наземно-підземні. Площа,  яка припадає на 1 автомобіль за одноповерхового зберігання – 30 м², двоповерхового – 20 м², триповерхового – 14 м², чотириповерхового – 12 м², п`ятиповерхового – 10 м².

Гаражі розміщуються на генплані у смугах відведення залізниці, у санітарно-захисних зонах, на невикористаних територіях із додержання вимог пішохідної доступності 500 - 800 м. Через неможливість використання названих територій у житлових районах споруджуються підземні гаражі.

 

Гаражі для вантажних автомобілів, таксі, відомчих та прокатних автомобілів розраховуються із умови 100% утримання в одноповерхових гаражах. Площа, яка припадає на 1 вантажний автомобіль, приймається рівною 125 м². Гаражі розміщуються на генплані на території комунально-складських, санітарно-захисних та промислових зон, у смугах відведення залізниці.

Житлові райони, промислові підприємства, рекреаційні території, центр міста та великі об`єкти тяжіння повинні бути забезпечені автомобільними стоянками. Місткість стоянок розраховується із умови забезпечення ними:

· у житлових районах – 10% парку особистих автомобілів [1], із розподілом їх кількості пропорційно площі житлового району;

· у промрайонах – 30% населення міста та рівня автомобілізації 200 із розподілом їх кількості пропорційно площі промислового району;

· у центрі міста – 25% населення та рівня автомобілізації 200;

· у зоні короткотермінового відпочинку – 45% населення міста та рівня автомобілізації 200;

· біля залізничного вокзалу із розрахунку 75 місць на 100 тисяч мешканців.

Площа, яка припадає на 1 автомобіль за одноповерхового зберігання, складає 25 м², двоповерхового – 15 м², триповерхового – 10 м², чотириповерхового – 8 м², п`ятиповерхового – 6 м².

Стоянки розміщуються на території центрів житлових районів та центру міста, на передзаводських площах у промрайонах, біля входів до загальноміської рекреаційної зони, біля вокзалу.

Автобусний парк площею 1,5 га розташовуються на території комунально-складських та санітарно-захисних зон, у смугах відведення залізниці.

    Результати розрахунків зводяться до таблиці «Характеристики об`єктів збереження та обслуговування транспорту», (приклад додаток 3.3)

Усі обчислені за місткістю й площею споруди показують умовними позначками на генплані міста.

 

 

АНАЛІЗ  ПРОЕКТНИХ  РІШЕНЬ