Визначаємо кількість мешканців, які проживають у кожному мікрорайоні. Оптимальна чисельність населення мікрорайону, що входять до складу житлового району, може складати 6...12 тис. мешканців (приклад розподілу населення по мікрорайонах наведений у додатку Х рис Х.)
Будуємо планограму розселення у місті. Населення рівномірно розподіляємо по території житлових районів у вигляді крапок, виключаючи центри обслуговування та зелені насадження. Приймаємо 1000 мешканців за одну крапку.
Будуємо кілометричні лінії, приймаючи за початок відліку центральний транспортний вузол міста. Від обраної точки відліку відкладаємо в усіх напрямках на загальноміських магістралях та магістралях районного значення відрізки, що дорівнюють 1 км. Із цих точок проводимо лінії під кутом у 45 градусів відносно вісі магістралі до їх взаємного перетину. Таким чином отримуємо першу кілометричну зону. Далі будуємо наступні (другу, третю,...) кілометричні зони аж доти, поки вони не вкриють усю територію міста.
|
|
Одержаний малюнок у вигляді планограми та кілометричних ліній має назву кілометрограма.
Оцінку загального рішення вулично-дорожньої мережі проводимо по показнику компактності території міста, який розраховується, як середньозважена віддаленість населення міста Lсер від загальноміського центру.
Розрахунки ведемо за формулою:
,
де Lсер – віддаленість населення від центра, км;
Hij – населення кілометричної зони, що знаходиться між i-тою та j-тоюкілометричними лініями, мешканців;
Li, Lj – відстань до i-тою та j-тою кілометричними лініями, км;
H – кількість населення міста, мешканців.
Показник Lсер , що знаходиться в межах 1,5 – 2,4 км характеризує територію міста, як компактну.
РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
Результати розробки генерального плану міста зводяться в проектний баланс територій міста. Дані представляються в таблиці проектного балансу після вимірювань запроектованих територій на схемі генерального плану.
На плані вимірюються площі окремих мікрорайонів, ділянки об’єктів обслуговування, зелених насаджень, вулиць (як добуток виміряної довжини на прийняту ширину в червоних лініях), промислових територій, санітарно-захисних зон та інших статей балансу.
Якість проектного рішення має бути оцінена техніко-економічними показниками (табл.5).
Таблиця 5 Техніко−економічні показники проекту
№пп | Найменування показника | Одиниця виміру | Кількість |
1. | Чисельність населення міста | тис.меш. | |
2. | Площа міста в межах міської смуги, в тому числі: | га | |
3. | Площа сельбищної зони: | га | |
4. | Загальна площа виробничих територій | га | |
5. | Загальна площа зелених насаджень | га | |
6. | Площа резервних територій | ||
7. | Довжина магістральної мережі міста, у тому числі: − загальноміські магістралі: − районні магістралі: | км | |
8. | Щільність мережі магістральних вулиць | км/км2 | |
9. | Середній показник непрямолінійності по місту | ||
10. | Показник компактності міської території | км | |
11. | Житловий фонд міста (H*24кв.м/люд.) | км2 | |
12. | Вартість забудови (вважаємо, що 1 м2 житлового фонду буде коштувати 6000 грн) | млн.грн. |
|
|