2020-07-12
62
ПЛАН
1.Проблема пізнання у філософії. Форми агностицизму в історії філософії.
2.Основні елементи процесу пізнання: суб'єкт, об’єкт пізнання. Єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні.
3.Практика - основа і мета пізнання, критерій істини. Види практичної діяльності людей.
4.Об’єктивний характер істини. Діалектика абсолютної та відносної істини. Догматизм і релятивізм. Істина і помилка
(заблудження). Істина і правда. Істина і неправда. Істина і дезінформація. Критерії істини.
5.Нераціональні операції пізнання: творчість та інтуїція.
6.Специфіка, рівні і форми наукового пізнання. Поняття методу. Класифікація методів наукового пізнання та їх
характеристика.
Уточнюючи питання:
1. В чому полягають особливості моделювання, ідеалізації, абстрагування? Загалом обʼєкти науки є результатом моделювання, ідеалізації, абстрагування чи узагальнення?
2. В чому полягає відмінність раціоналізації від віри? А також інтуїції від уявлення?
3. Визначите, які філософські напрямки знайшли відбиття в наступних судженнях:а) Закони природи та суспільства визначені самою людиною для кращого пристосування до навколишнього середовища з метою успішної дії;б) Закони природи й суспільства — це угоди, прийняті науковою спільнотою;в) Закони матеріального світу — це відбиті у свідомості людини стійкі, істотні й необхідні зв'язки, що існують поза свідомістю. Який з них є вірним? Обгрунтуйте свою відповідь.
|
|
|
4. Зазначте чим відрізняються між собою наступні поняття: «абсолютна істина», «обʼєктивна істина», «відносна істина», «субʼєктивна істина», «правда», «переконання».
5. Представниками яких філософських напрямків зроблені наступні заяви?
а) «...Відчуття дають нам вірні зображення речей, ми знаємо самі ці речі,...зовнішній світ впливає на наші органи почуттів»;
б) «... можливо, що ми в стані правильно сприйняти властивість речі, але самої речі ми ніяким, ні почуттєвим, ні розумовим, процесом осягнути не можемо. Ця “річ у собі” перебуває по ту сторону нашого пізнання»;
в) «...не знаю, чи є об'єктивна реальність, що відбивається нашими відчуттями, повідомляю неможливим знати це»;
г) «Знання людини ніколи не досягають більшого, ніж дають йому почуття: усе, що недоступно почуттям, недоступно й для розуму».
6. Дайте коротку відповідайте на наступні питання:
а) Чим відрізняється експеримент від спостереження?
б) Яке перевага експерименту перед спостереженням?
в) Чи можливий експеримент без зв'язку з теорією?
г) Чи є межі пізнавальних можливостей експерименту?
7. Якщо чайну ложку опустити в склянку з водою, то вона виявиться (здасться) нам зламаною. Чи означає це, що наш зір й органи відчуттів взагалі ошукують нас й їм не можна довіряти? Представники якого напрямку у філософії не довіряють показанням органів відчуттів? Виходячи з вищезазначеного чи праві такі філософські позиції як агностицизм, цинізм та скептицизм?
|
|
|
8. Виберіть правильну пропозицію:
а) Немає дійсних і немає неправильних думок, «істинно» або «неправильно» — це лише назви або оцінки;
б) Усі думки тільки істинні, неправильних думок немає;
в) Є думки дійсні взагалі і є думки зовсім неправильні;
г) Кожне висловлення дійсне або неправильно лише в строго певному відношенні.
ТЕМА 11. ПРИРОДА. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ
ПЛАН
1.Соціум як історичний процес.
2.Суспільство і природа.
3.Філософія історії про суб’єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Людина та історія.
4.Культура і цивілізація. Історичність культури.
5.Багатоманітність та взаємодія у культурі. Культура особистості.
