Зміст нормативних документів

Положення — логічна одиниця змісту нормативного документа, яка має форму повідомлення, інструкції, рекомендації чи вимоги, і

Повідомлення — положення, що виражає інформацію.

Інструкція — положення, що виражає дію, яку потрібно виконати

Рекомендація — положення, що виражає пораду чи настанову.

Вимога — положення, що виражає критерії, яких потрібно дот­римуватися, особлива вимога — обов'язкова вимога (Нд) — вимога нормативного документа, дотримання якої, щоб досягти відповідності цьому документу, є неодмінним. Термін «обов'язкова вимога» слід вживати тільки в розумінні вимоги, до виконання якої зобов'язує закон чи регламент.

Вимога на вибір — вимога нормативного документа, якої потрібн дотриматися в межах вибору, означених цим документом.

Примітка. Вимога на вибір може бути:

а)однією з двох чи декількох можливих вимог;

б)додатковою вимогою, якої потрібно дотриматися лише в разі її прий-і
нятності.

Вичерпне положення — положення, що означає один чи більше] способів  дотримання вимоги нормативного документа.

Описове положення — положення про відповідність призначен-І ня виробу, процесу чи послуги за характеристиками. Описове поло-1 ження, як звичайно, містить вказівку про призначення, конструктивні деталі тощо із зазначенням розмірів і конструкційного матеріалу.

Положення про функційність — положення про відповідність І призначенню стосовно функціонування виробу, процесу чи послуги, 1 пов'язаного з користуванням ними.

 

Структура нормативних документів

Основна частина (нормативного документа) — сукупність по­ложень, що становлять зміст нормативного документа. Якщо норма­тивний документ є стандартом, то його основна частина містить за­гальні елементи стосовно об'єкта і визначень та основні елементи поданих положень. Розділи основної частини нормативного докумен­та для зручності можна подати у формі додатків (обов'язкові додатмі), на відміну від інших (довідкових) додатків, які можуть бути тільки додатковими елементами.

Додатковий елемент — інформація, яка вміщена в нормативно­му документі, але не впливає на його зміст. У нормативному доку­менті додаткові елементи можуть містити, наприклад, відомості про шідання, передмову та примітки.

Розроблення нормативних документів

Програма стандартизації — план роботи органу стандартизації, в якому перелічено назви поточних робіт зі стандартизації.

Тема стандартизації — конкретний робочий пункт у програмі стандартизації.

Проект стандарту — рукопис пропонованого стандарту, який є широкодоступним для обговорення, подання пропозицій чи схва­лення.

[Термін] [строк] дії — [дата, до якої] [проміжок часу, впродовж якого] нормативний документ є чинним, починаючи від дати його нведення згідно з рішенням відповідального органу до моменту його скасування чи заміни.

Перевірка — діяльність, яка полягає в розгляданні нормативного документа, щоб з'ясувати потребу його перезатвердження, перегляду чи скасування.

Поправка — виправлення, зроблене в опублікованому тексті нор­мативного документа, щоб усунути друкарські, лінгвістичні та інші подібні помилки. Поправки можна подавати відповідно через опуб­лікування окремого листа поправок чи нового видання нормативно­го документа.

Зміна — виправлення, доповнення чи вилучення певних фраг­ментів нормативного документа. Зміни, звичайно, подають через опублікування окремого листа змін до нормативного документа.

Перегляд — внесення всіх необхідних змін у зміст та оформлен­ня нормативного документа. Результати перегляду подають через опублікування нового видання нормативного документа.

Перевидання — новий видрук нормативного документа без змін.

Нове видання — новий видрук нормативного документа, який містить зміни, внесені до попереднього видання

 

Застосування нормативних документів

Прийняття міжнародного стандарту (через національний нор­мативний документ) — видання національного нормативного доку­мента на підставі відповідного міжнародного стандарту чи підтверд­ження, що міжнародний стандарт має такий самий статус, що й національний нормативний документ, із зазначенням усіх відхилень від міжнародного стандарту.

Застосування нормативного документа — використання норма­тивного документа у виробництві, торгівлі тощо.

Пряме застосування міжнародного стандарту — застосування міжнародного стандарту незалежно від прийняття його через будь-який інший нормативний документ.

Опосередковане застосування міжнародного стандарту — зас­тосування міжнародного стандарту через інший нормативний доку­мент, до складу якого входить зазначений стандарт.