Посилання на стандарти в регламентах

Посилання на стандарти (в регламентах) — посилання на один чи декілька стандартів замість детального викладу положень у рег­ламенті. Посилання на стандарт може бути зі сталою або змінною ідентифікацією чи загальним і одночасно або винятковим, або вказ­івним. Посилання на стандарти може бути пов'язане із загальнішим чинним положенням стосовно рівня розвитку техніки або з визна­ним технічним правилом. Таке положення може бути окремим.

Точність посилань — це посилання на стандарти зі [сталою] [змінною] ідентифікацією.

[Датоване] [недатоване] посилання — посилання на стандарти, яке зазначає один чи більше конкретних стандартів таким чином, щоб подальший перегляд їх набирав чинності [тільки після] [без] внесен­ня змін до регламенту. Стандарт, звичайно, ототожнюють через його номер та (чи) дату або видання [лише через його номер]. Можна подавати також його назву.

Загальне посилання на стандарти — посилання на стандарти, яке охоплює всі стандарти певного органу та (чи) в окремій галузі без ототожнення їх кожного окремо.

Сила посилань, [виняткове] [вказівне] посилання на стандарти — міання на стандарти, яке зазначає, що [єдиним способом] [одним її і мособів] досягнення відповідності певним вимогам технічного і ні чаменту є дотримання зазначеного (-их) стандарту (-ів). Довідкове посилання є формою вичерпного положення.

Обов'язковий стандарт — стандарт, застосування якого обов'яз-і оце під дією основного закону чи неодмінного посилання в регламенті.

 

Встановлення відповідності загалом

Відповідність — факт дотримання встановлених до виробу, про-і і,ссу чи послуги вимог.

Встановлення відповідності — будь-яка дія, пов'язана з прямим 11 и опосередкованим визначенням того, чи дотримано певних вимог.

Типовими прикладами дій стосовно встановлювання відповід­ності є відбирання зразків, випробування, інспектування, оцінюван­ня, вивіряння та запевнення у відповідності (декларування відпові­дності постачальником, сертифікація), реєстрація, акредитація та затвердження, а також комбінації цих дій.

Орган встановлення відповідності, система встановлення відповідності — система, що має свої правила процедури і керування для виконання дій щодо встановлення відповідності.

Системи встановлення відповідності можуть діяти, наприклад, на національному, регіональному чи міжнародному рівнях.

Типовими прикладами систем встановлення відповідності є сис­теми випробування, інспектування, сертифікації.

Програма встановлення відповідності — перелік у певній по­слідовності дій щодо встановлення відповідності конкретних виробів, процесів чи послуг, згідно з яким застосовують ті самі конкретні стандарти і правила і ту саму процедуру.

Доступ до системи встановлення відповідності — можливість для претендента здобути оцінку відповідності згідно з правилами системи.

[Учасник] [член] системи встановлення відповідності — орган встановлення відповідності, що діє згідно з правилами системи, [без можливості] [з можливістю] брати участь у керуванні системою Третя сторона — особа чи орган, визнані незалежними від сторін-учасниць розгляду певного питання.

Сторони-учасниці, як правило, представляють інтереси постачаль­ника (перша сторона) і споживача (друга сторона).

Реєстрація — процедура зазначення органом відповідних харак­теристик виробу, процесу чи послуги або даних органу чи особи представника у відповідному загальнодоступному реєстрі.

Акредитація — процедура офіційного визнання авторитетним органом правочинності органу чи особи представника виконувати певні завдання.

Рівноправні стосунки — двосторонні взаємовідносини, за яких обидві сторони мають однакові права та обов'язки відносно один одного.

Рівноправні стосунки можуть мати місце також у рамках багато­сторонньої угоди, яка охоплює мережу двосторонніх взаємовідносин.

Однакове ставлення — ставлення, виявлене до продукції, про­цесів чи послуг однієї сторони, яке в аналогічній ситуації є не менш сприятливе, ніж виявлене до подібних продукції, процесів чи послуг будь-якої іншої сторони.

Національне ставлення — ставлення, виявлене до продукції, про­цесів чи послуг, створених іншими країнами, яке в аналогічній ситу­ації не менш сприятливе, ніж виявлене до подібних продукції, про­цесів чи послуг національного походження.

Національне і однакове ставлення — ставлення, виявлене до продукції, процесів чи послуг, створених іншими країнами, яке в аналогічній ситуації не менш сприятливе, ніж виявлене до подібних продукції, процесів чи послуг національного походження або ство­рених у будь-якій іншій країні.

 

Визначення характеристик

Випробування — дія, що полягає у визначенні однієї чи кількох характеристик за встановленою методикою.

Термін «випробування» вживають також на позначення поняття «технічна операція», яка здійснюється для визначення характерис­тик як об'єкта.

Методика випробування — установлена технічна процедура про­ведення випробування.

Протокол випробування — документ, що містить результати вип-

лшшя та іншу інформацію стосовно них.

Випробувальна лабораторія — термін «випробувальна лаборато­рія» може вживатися в розумінні як юридичного, так і технічного органу.

Випробування (лабораторії) на професійність — оцінювання якості роботи лабораторії, яка перевіряється, методом порівняння результатів міжлабораторного випробування.