Оцінювання відповідності — систематичне перевіряння ступеня відповідності виробу, процесу чи послуги встановленим вимогам
Інспектування — оцінювання відповідності оглядом, що супроводиться відповідним вимірюванням, випробуванням чи вивірянням
Інспекційний орган випробування на відповідність — оцінювання відповідності методом випробування
Випробування типу — випробування на відповідність на основі оцінення одного чи кількох зразків — представників вироблюваної продукції
Нагляд за відповідністю — оцінювання відповідності, щоб виявити, чи немає порушення встановлених вимог.
Запевнення у відповідності
Запевнення у відповідності — дія, наслідком якої є ствердження у формі повідомлення, що виріб, процес чи послуга відповідають встановленим вимогам. Для продукції ствердження може бути у формі документа, етикетки чи іншого еквівалентного засобу. Воно може бути надруковане в товаросупровідній та експлуатаційній документації чи в каталозі продукції.
|
|
Декларування відповідності постачальником — процедура письмового запевнення постачальником, що виріб, процес чи послуга відповідають встановленим вимогам.
Щоб уникнути плутанини, не слід використовувати термін «са-мосертифікація».
Сертифікація — процедура письмового засвідчення третьою стороною відповідності виробу, процесу чи послуги встановленим вимогам. Орган сертифікації — орган сертифікації може сам виконувати дії щодо випробування та інспектування або наглядати за цими діями, які від його імені проводять інші органи.
Ліцензія (сертифікація), угода (сертифікація) — документ, який виданий за правилами системи сертифікації і яким орган сертифікації надає особі чи іншому органові право використання сертифікатів або знаків відповідності для своєї продукції, процесів чи послуг згідно з правилами відповідної системи сертифікації.
Сертифікат відповідності — документ, який виданий за правилами системи сертифікації і підтверджує, що ідентифіковані належним чином виріб, процес чи послуга відповідають вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа.
Знак відповідності (сертифікація) — охоронний знак, виданий за правилами системи сертифікації із зазначенням відповідності даних виробу, процесу чи послуги вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа.
Угоди про затвердження та визнання
Затвердження — дозвіл на надходження виробу, процесу чи послуги на ринок або на використання їх за певним призначенням чи в певних умовах.
Затвердження типу — затвердження продукції на підставі випробування типу.
|
|
Угода про визнання — угода, що ґрунтується на прийнятті однією стороною результатів, представлених іншою стороною, які здобуто застосуванням одного чи кількох функційних елементів системи встановлення відповідності.
Типовими прикладами угод про визнання є угоди про випробування, інспектування та сертифікацію. Угоди про визнання можна укладати на національному, регіональному чи міжнародному рівні. Угода, яку зводять до заяви про еквівалентність процедур без визнання результатів, не підходить під наведене визначення.
Одностороння угода — угода про визнання, яка містить прийняття однією стороною результатів роботи іншої сторони.
Двостороння угода — угода про визнання, яка містить прийнят-і я кожною з двох сторін результатів роботи іншої.
Багатостороння угода — угода про визнання, яка містить прийняття кожною з-понад двох сторін результатів роботи інших.
Акредитація органів встановлення відповідності та осіб
Система акредитації — Система, що має свої правила процедури та керування для здійснення акредитації. Акредитація органів установлення відповідності є звичайно успішною оцінкою і наслідком відповідного нагляду.
Орган акредитації — Орган, який керує системою акредитації та провадить акредитацію.
Акредитований орган, або критерії акредитації — Сукупність вимог, які використовує орган акредитації і яким повинен відповідати орган встановлення відповідності, щоб бути акредитованим.
ГЛАВА 4
КОДЕКС УСТАЛЕНИХ ПРАВИЛ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
ДСТУ І5О/ІЕС СІЛБЕ 59:2000.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Цей стандарт призначено, щоб інформувати фізичних і юридичних осіб, які розробляють стандарти або діяльність яких пов'язана зі стандартизацією, про засади, основні правила та процедуру розроблення стандартів усіх рівнів, що склалися в міжнародній практиці за час існування всесвітньої системи стандартизації.
Міжнародний стандарт ІSО/ІЕС Guidе 59:1994 (Е) Соde of good practice for srandartization (Кодекс усталених правил стандартизації) розроблено на основі Угоди GАТТ-1991 про технічні бар'єри в торгівлі (Уругвайський раунд багатосторонніх торговельних переговорів).
Оскільки в тексті стандарту є посилання на Настанову І5О/ІЕС 2:1991 (Е) Standartization and related activities— General vocabularu (Стандартизація і суміжні види діяльності), треба мати на увазі, що вже видано нову редакцію Настанови ІSО/ІЕС 2:1996.
Для пояснення окремих положень цього стандарту і врахування національних особливостей його застосування у стандарті подано курсивом «національні примітки» до розділів 18.1; 18.4 та 1 Додатка А.
Вступ
Стандарти відіграють важливу роль у внутрішній і зовнішній торгівлі та комерційній діяльності інших видів у всіх країнах світу Багато органів розробляють стандарти таких рівнів, національні, ре гіональні та міжнародні: значна кількість таких органів підготовлкх свої документи на засадах консенсусу. В умовах зростання міжш родної торгівлі й технологічної кооперації органи стандартизації ро:: робили процедури та форми співпраці, на основі яких та з урахувам ням думки загалу встановлено правила розроблення стандартів 11, і всіх рівнях. Ці правила викладено тут у формі кодексу, який можуть і застосовувати урядові й неурядові органи.
Національна примітка. До стандартів національної підпорядкованості належать: відомчі стандарти, стандарти підприємств, стандарти громадсь-I ких товариств тощо.
Національний стандарт — стандарт, прийнятий національним органом стандартизації (ІSО/ІЕС Guide 2:1936. 5.2.1.3).
На міжнародному рівні добровільний процес стандартизації фактично координують Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС) та Міжнародний союз електрозв'язку (ГГО). Ці органи є найвищими організаціями у широкій інфраструктурі, основою якої є національний рівень і яка, в І разі потреби, поширює свою діяльність на регіональний рівень. Глобальна система стандартизації (тобто стандартизація на національному, регіональному та міжнародному рівнях) являє собою угоди про (ііівпрацю між ISO, ІЕС та ITU на міжнародному рівні, схожі угоди ж організаціями зі стандартизації на регіональному рівні, такими ік СЕN, CENELEC та ЕТSІ в Європі, а також угоди про співпрацю, національними членами трьох найвищих організацій.
|
|
Національна примітка. СЕМ (Сomite europeen de normalisation) — Європейський комітет стандартизації. СЕNELEС (Сomite europeen de normalization electrotehnique) — Європейський комітет стандартизації в галузі електроніки. ЕТSІ (European Tsiecommunication Standards Institute) — Європейський інститут стандартів з телекомунікацій.
Н усій глобальній системі національні члени трьох найвищих організацій беруть на себе відповідальність щодо забезпечення координації.
Прийняття цього Кодексу — добровільне. Кодекс призначений
нечити відкритість та прозорість разом з оптимальним порядком, узгодженістю та ефективністю всесвітнього процесу стандартизації Положення, що мають обов'язковий характер, подано у формі мимог, для чого використано допоміжне дієслово «повинен».
Визначення понять
Кодексі використано визначення понять з Настанови ISО/ІЕС '1991. їх треба використовувати всім органам, які затверджують стандарти за процедурами, що базуються на засадах консенсусу. Ці органи становлять підгрупу, описану з додатку 3 Угоди САТТ-1991 з технічних бар'єрів у торгівлі, як пояснено в додатку А до цього Кодексу.
Загальні положення
Цей Кодекс призначено для застосування будь-якими урядовими чи неурядовими органами стандартизації на рівнях міжнародному, регіональному, національному чи національної підпорядкованості. Органи стандартизації, що приймають цей кодекс, можуть повідомити про це орган-член ISO чи ІЕС у своїй країні, який надішле повідомлення до Інформаційного центру ISO/ІЕС у Женеві. Повідомлення повинно містити назву й адресу відповідного органу, напрям його теперішньої та подальшої діяльності у сфері стандартизації. Регіональні або міжнародні органи стандартизації в країнах, де немає органів-членів ISO чи ІЕС, можуть повідомити про прийняття ними цього Кодексу безпосередньо в Інформаційний центр ISO /ІЕС.
|
|
Члени ISO повинні докласти зусиль для того, щоб стати членами ISONЕТ, або призначити для цього інший орган, а також прагнути отримати найвигідніший статус члена ISONET. Інші органи стандартизації повинні робити всі можливі спроби приєднатися до ISONET (опис системи ISONET див. у додатку В).
Орган стандартизації повинен уважно розглядати і мати можливість консультуватися з приводу заяв щодо застосування цього Кодексу, зроблених іншими органами стандартизації, що прийняли цей Кодекс. Орган стандартизації повинен намагатися розв'язати будь-які питання, порушені у скаргах.