Процедури розроблення стандартів

Письмово викладені процедури, вироблені на засадах консенсу­су, повинні визначати послідовності дій щодо розроблення стандартів.

Орган стандартизації повинен мати копії документів, у яких вик­ладено ці процедури, щоб своєчасно видавати їх на запити зацікав­лених сторін.

Ці письмові процедури повинні передбачати зрозумілий, реаль­ний та легкоздійсненний апеляційний механізм об'єктивного реагу­вання на будь-які суттєві процедурні скарги.

Повідомлення про діяльність у сфері стандартизації треба пода­вати у зручний спосіб, щоб давати можливість для співпраці заці­кавленим особам чи організаціям. Це означає, що треба вчасно пові­домляти у відповідний спосіб про нову, поточну чи завершену діяльність з розроблення стандартів та інформувати про зміни стану справ, якщо це потрібно.

Національна примітка. Про діяльність у сфері стандартизації щорічно повідомляє Український науково-дослідний і навчальний центр стандарти­зації, сертифікації та якості (УкрНДНЦ), публікуючи і розсилаючи міністер­ствам (відомствам), МТК або ТК у двотижневий термін з дня затверджен­ня «Програму робіт зі стандартизації».

На вимогу будь-якої зацікавленої сторони орган стандартизації повинен швидко забезпечити чи домовитися про забезпечення її копією поданого на розгляд проекту стандарту, щоб отримати заува­ження. Плата за цю послугу, крім реальної вартості доставлення, повинна бути однаковою для внутрішніх та закордонних сторін. За­цікавлені сторони, де б вони не були, повинні мати можливість роз­глядати проекти стандартів та давати зауваження до них. Усі заува­ження і пропозиції треба негайно розглянути і дати на них відповідь і, якщо це потрібно, пояснити, наприклад, чому треба відхилитися від відповідних міжнародних стандартів.

Офіційне затвердження стандартів повинне ґрунтуватися на за­садах консенсусу.

Усі стандарти треба періодично переглядати та своєчасно вноси­ти до них зміни. Пропозиції щодо розроблення нових стандартів чи ішесення змін до чинних стандартів, якщо їх подано на розгляд згідно з відповідними процедурними правилами будь-якою зацікавленою особою чи організацією, де б вона не була, треба негайно розглядати. Усі затверджені стандарти повинні бути опубліковані протягом часу, встановленого чинним законодавством, для будь-якої особи, де б вона не мешкала, у прийнятний термін та за помірну плату по-ішнні бути зроблені копії.

Відповідні офіційні документи з розроблення стандартів потрібно належним чином зберігати.

Сприяння міжнародній торгівлі

Стандарти треба викладати так, щоб вони відповідали потребам ринку і сприяли розвиткові вільної торгівлі у найширших географі­чних та економічним межах. Стандарти не повинні бути викладеш так, щоб перешкоджати міжнародній торгівлі чи стримувати її.

Стандарти не повинні бути ні засобом фіксування цін, ні засобом уникання конкуренції чи стримування торгівлі більшою мірою, ніж передбачено відповідними технічними регламентами чи іншими відомчими регламентами, чи місцевими адміністративними актами щодо сумісності, захисту довкілля, здоров'я та безпеки.

Якщо міжнародні стандарти вже існують чи перебувають на стадії завершення, вони чи їхні відповідні частини повинні бути викорис­тані як основа для відповідних національних чи регіональних стан­дартів, за винятком тих випадків, коли такі міжнародні стандарти чи їхні відповідні частини неефективні або недоцільні, наприклад, че­рез недостатній рівень захисту, через основні кліматичні чи гео­графічні особливості або значні технологічні проблеми.

Стандарти треба викладати так, щоб їх не можна було викорис­тати з метою введення в оману споживачів та інших користувачів продукції, процесів чи послуг, яких стосуються стандарти.

Стандарти не повинні бути викладені чи прийняті такими, щоб у них було відомо перевагу продукції на підставі місця її виготовлен­ня, регіональним інтересам — у роботі з регіональної стандартизації. Для країн, які не належать до даного регіону, можливості робити значні результативні внески повинні створювати національні органи стандартизації цих країн спільно з міжнародними організаціями зі стандартизації, членами яких вони є.

Щоб не створювати обмежень для технічного розвитку, у стан­дартах, де це можливо, треба віддавати перевагу експлуатаційним характеристикам перед конструкційними чи зовнішнім виглядом.

Адміністративні вимоги, пов'язані з установленням відповідності, знаками відповідності чи іншими нетехнічними позначками, треба подавати окремо від технічних вимог та (чи) вимог до експлуатацій­них характеристик.

У проектах стандартів об'єкт стандартизації не повинен бути за­патентованим об'єктом, якщо тільки це не зумовлено технічними причинами і правовласник погоджується дати офіційний дозвіл (на прийнятний термін, на певних умовах) зацікавленому претендентові, де б він не мешкав.