Сутність нормування праці

Технічне нормування праці - найважливіша частина наукової організації виробництва. Правильна постановка технічного нормування - потужний важіль використання внутрішніх резервів в економії робочого часу для подальшого підвищення продуктивності праці.

Технічне нормування праці - це сукупність методів, що дозволяють на основі вивчення процесів праці, виявлення виробничих можливостей підприємства, узагальнення досвіду роботи передовиків виробництва встановлювати прогресивні технічно обґрунтовані норми витрат праці (норми часу, норми виробітку, норми обслуговування) на кожному робочому місці.

Основне завдання технічного нормування - визначення кількості праці, яку необхідно затратити на виконання даної роботи з урахуванням організаційно-технічних умов.

Відмітною ознакою технічного нормування є його тісний зв'язок з організацією, технікою й технологією виробництва.

Технічні норми служать вихідною базою для правильного розподілу праці й розміщення робочої сили, для встановлення чисельності робочих різних професій і кваліфікацій, визначення виробничої потужності цеху, заводу, для розрахунку обладнання, для планування виробництва й порівняння різних варіантів технологічних процесів. Технічні норми становлять основу відрядної оплати праці й визначають мінімальний рівень продуктивності праці, що повинен бути досягнутий на кожному робочому місці. У цьому полягає велике мобілізуюче значення технічних норм на виробництві.

Міра витрати праці на виконання тієї або іншої роботи може бути виражена нормою часу або нормою виробітку.

Нормою часу називається час, установлене для виконання даної роботи: ремонту одиниці виробу, виготовлення або відновлення однієї деталі, виконання певної операції й т.д.

Нормою вироблення називається та кількість деталей, операцій, що повинна бути зроблена в одиницю часу (хвилину, годину, зміну й т.д.).

Між нормою часу й нормою виробітку існує зворотна залежність:

Одиниця в чисельнику правих частин рівнянь позначає одиницю часу, до якої віднесена норма виробітку або норма часу.

Зі зміною норми часу змінюється й норма виробітку. Однак зміна норми часу на якийсь відсоток викликає не пропорційну зміну норми виробітку.

Нормою обслуговування називається необхідна й достатня кількість робітників, що забезпечують нормальну роботу агрегату або виробничої дільниці протягом робочого дня. Норми обслуговування є основою для встановлення штату робітників.

Кожна норма часу й норма виробітку повинні встановлюватися для конкретних передових організаційних і технічних умов виробництва.