Загальна фізико-географічна характеристика Південної Америки

За обрисами Південна Америка подібна на великий трикутник, що звужується до півдня. Материк розміщений південніше екватора i тільки незначна його частина знаходиться в північній півкулі. За площею вона займає четверте місце серед ycix материків Землі.

Південна Америка з Пiвнiчною Америкою утворює одну частину світу. Сучасний сухопутний зв'язок мiж ними виник при утворенні Кордильєр. Молодий, довгий i вузький Панамський перешийок з'єднує материки. Межу мiж Пiвнiчною i Південною Америкою умовно проводять по Панамському каналу.

Південна Америка на пiвночi омивається Карибським морем Атлантичного океану, на сході - Атлантичним, а на заході - Тихим. Береги Південної Америки порiзанi слабо, тільки на пiвденно-захiдному узбережжi є вузькі затоки, а на східному - затоки в гирлах рік. Найбільша серед них - Ла-Плата.

Більша частина Південної Америки розмiщена в жаркому тепловому поясi.

Анди (Пiвденноамериканськi Кордильєри) - Найдовша гірська система на сушi - 9000 км. Їхні вершини пiднiмаються до 6000-6500 м. Найвища серед них - гора Аконкагуа (6959 м). Хребти Анд тягнуться вздовж узбережжя Тихого океану, то розходяться, то зближуються, утворюючи гірські вузли. Мiж хребтами в Центральних Андах розмiщенi плоскогiр'я.

Особливiстю клiмату Пiвденної Америки є той факт, що вона бiльшою частиною території лежить у низьких екваторiально-тропiчних широтах, а в субтропiках i помiрному поясi рiзко звужується. Орографiчнi особливостi сприяють меридiональному перенесенню повiтряних мас над материком. Як наслiдок, клiмат більшої частини Пiвденної Америки теплий i дуже воло­гий. Материк є «Найвологiшим» на 3емлi.

На клiмат пiвденної частини помiрного поясу Тихоокеанського узбережжя впливають зaxiднi вiтри помірних широт, якi приносять з океану багато вологи i вирiвнюють протягом року температури повiтря.

Важливу роль в утворенні клімату материка вiдiграють холодна Перуанська течія, яка майже вiд 500 пд. ш. доходить до екватора, та холодна Фолклендська течiя. Вони дуже охолоджують повiтря узбережних районiв i не сприяють утворенню опадiв. До схiдного берега материка пiдходить тепла Пiвденна Пасатна течiя, яка подiля€ться на Гвiансъку i Бразильську.

Значною мiрою на клiмат Пiвденної Америки впливає рельєф. Високi Анди на заходi заступають шлях повiтряним масам iз Тихого океану на схiд, а великi рiвнини на сходi материка вiдкритi для проникнення східних вологих повiтряних мас з Атлантичного океану, хоч вони й залишають певну частину вологи на схилах Бразильського i гвіанського Harip'їв.

На територiї Пiвденної Америки видiляють тaкi клiматичнi пояси: екваторiальний, субекваторiальний, тропiчний, субтропiчний i помiрний.

В Андах добре виражена висотна клiматична пояснiсть. У нижньому поясi rip клiмат не вiдрiзняється вiд клiмату оточуючих рiвнин. При пiдняттi в гори змiнюється температура i режим опадiв. Особливо суворий клiмат Анд у тропiчному поясi на високих центральних плоскоriр' ях, оточених хребтами, де повiтря дуже чисте i сухе. У Пiвденнiй Америцi досить густа сітка рiчок, чому сприяє вологий, на бiльшiй частинi її територiї, клiмат. Головним вододiлом мiж басейном Тихого i Атлантичного oкeaнів є Анди, проте Bci великi рiчки материка впадають в Атлантичний океан.