Природні умови Атлантичного океану

Атлантичний океан розташований здебiлъшого в зaxiднiй niвкулi, з niвночi на південь він витягнутий на 16 тис. км. Океан розширюється в пiвнiчнiй i пiвденнiй частинi, а в екваторiальних широтах звужується до 2900 км. Атлантичний океан обмежений берегами Пiвнiчної i Пiвденної Америки, €вропи, Африки й Антарктиди. На пiвднi він широко з'єднується З Тихим i Iндiйським океанами, а на пiвночi - з Пiвнiчним Льодо­витим океаном.

Атлантичний океан - другий за величиною. Берегова лiнiя океану в пiвнiч­нiй пiвкулi сильно розчленована пiвостровами i затоками. Бiля материкiв в oкeaнi багато островів, внутрiшнiх i окраїнних мopiв. Усього в oкeaнi 13 мopiв, вони займають 11 % його площi.

Через увесь океан приблизно на рiвнiй вiддалi вiд берегiв материкiв простягнувся Серединно-Атлантичний хребет. В осьовiй частинi хребта розташована рифтова долина шириною вiд 6 до 30 км i глибиною до 2 км. 3 рифтами i розломами Серединно-Атлантичного хребта пов'язанi пiдводнi дiючi вулкани, а також вулкани Iсландії й Азорських остро­вiв. Атлантичний океан розташований у всix клiматичнux поясах 3емлi, тому клiмати його дуже рiзноманiтнi. Найсуворiший клiмат мають пiвденнi частини океану й меншою мiрою - пiвнiчнi райони.

Через сильну видовженiсть Атлантичного океану з пiвночi на пiвдень у ньому бiльшою мiрою розвинутi меридiоналънi потоки вод, нiж широтнi. В Атлантичному, як i в Тихому океані утворюється два кiлъця поверхневих течiй. У niвнiчнiй niвкулi Пiвнiчна Пасатна, Голъфстрiм, Пiвнiчноатлантuчна i Канарсъка течiї утворюютъ рух вод за годuннuковою стрiлкою у niвденнiй niвкулi Пiвденна Пасатна, Бразuлъсъка, течiя Зaxiднux Вiтрiв i Бенгелъска течiї утворюютъ рух вод проти годuннuкової стрiлкu.

Пiвнiчна половина океану теплiша вiд пiвденної, рiзниця в температурах доходить до 6 ^ОС. Середня температура поверхневих вод 16,5 ^ОС. Охолоджуючий вплив мають води i льоди Пiвнiчного Льодовитого океану й Антарктиди. Солонiсть поверхневих вод в Атлантичному oкeaнi висока. Пояснюється це тим, що значна частина вологи, що випаровується, через вiдносну вузькiсть океану переноситься на сусiднi материки.

В океан впадає багато великих piк (Амазонка, Конго, Мiссiсiпi, Нiл, Дунай, Ла-Плата й iн.). В опрiснених затоках i морях субполярних i помiрних широт узимку бiля схiдних береriв утворюється лiд. Особлuвiстъ океану - чuсленнi айсбергu i nлавучuй морсъкuй лiд, що вuносятъся сюдu з Пiвнiчного Лъодовuтого океану i вiд берегiв Антарктиди.

Атлантuчнuй океан – головний морський шлях свiту, район інтенсивного судноплавства. Через нього здiйснюються широкi еконо­мiчнi i культурнi зв'язки мiж багатьма країнами. Атлантuчнuй найnродуктuвнiшuй, але в останні роки, через iнтенсивний вилов, piст риби сповiльнився й океан поступився першiстю Тихому океану. Розвинуте господарство в багатьох приатлантичних кpaїнax дозволяє видо­бувати з океану i його мopiв тaкi мiнеральнi багатства, як кухонна сiль, магнiй, бром, уран. У посушливих районах працюють опрiснювальнi установки.

Природні умови IНДIЙСЬКОГО ОКЕАНУ

Велuка частuна Iндiйсъкого океану розташована в niвденнiй niвкулi i цiлком у сxiднiй. На заходi океан обмежений берегами Африки, на пiвночi - €вразiї, на сходi - Австралiї, зондських островів, на пiвднi - Антарктиди. Iндiйський океан на пiвденному заходi широко зєднується з Атлантичним океаном, а на пiвденному сходi - з Тихим. Береговалiнiя розчленована слабо. В oкeaнi вiciм мopiв, великi затоки. Oстpовів порiвняно мало, найбiльшi серед них розташовані біля материків.

Велика частина океану лежитъ в екваторіальному, субекваторіалъному i тропiчному клiматичнux поясах, тiлъки південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичнux. Особливiстъ клiмату океану - сезонні вiтри мусони в його пiвнiчнiй частинi, що пiддається значному впливу суші. Тому в пiвнiчнiй частинi океану два сезони - тепла, тиха сонячна зима і жарке хмарне дощове, штормове лiто. На південь вiд 10^о пд. ш. південно-східний пасат. Пiвденнiше, в помiрних широтах, дyє сильний і стіикии зaxідний віmep. Кiлькiсть опадiв велика в екваторiальному поясi (до 3000 MM/piK). Дуже мало опадiв бiля берегiв Apaвiї, у Червоному Mopi i Перськiй затоцi.

У пiвденнiй частинi океану найзначніша південна Пасатна течiя i течiя Зaxiднux Вimpiв.

Середня температура поверхневих вод становить + 17^оС. Влiтку температура води в Перськiй затоцi пiднiма€ться до + 34 ^оС. У пiвденнiй пiвкулi темпера­тура вод знижується зi збiльшенням широти. Солонiсть поверхневих вод у багатьох районах вища, нiж середня, а в Червоному морі особливо велика (до 42‰).

Багатий i рiзноманiтний видовий склад риб. У пiвнiчнiй частинi живуть сарданелла, анчоус, скумбрiя, тунець, корифена, акули, летучi риби. Особливо багатий органiчний світ шельфу i коралових рифiв. Заростi водо­ростей облямовують береги Австралiї, Пiвденної Африки, ocтрові. € великi промисловi скупчення ракоподiбних (лангусти, креветкии).

Бiологiчнi ресурси Iндiйського океану використовуються мешканцями узбереж з давнiх часiв. До те­пер кустарні промисли риби й iнших морепродуктiв зберiгають важливу роль у господарствi багатьох країн. Азiатське узбережжя iнтенсивно розвиває сучасне рибне господарство. У великих масштабах здiйснюється опріснення солоних вод у країнах Близького Сходу, де гострий дефiцит прісної води.

Через Індiйсъкий океан проходятъ важливi mpaнcnopmнi шляхи. Персъка затока - головний нафто­експортний район cвiтy, звiдси починаються найбiльшi вантажопотоки нафти i нафтопродуктiв. Тому в цьому районi необхiднi систематичнi спостереження за станом водного середовища й охорона його вiд нафтового забруднення.