У процесі оцінки машин і обладнання використовуються методи дохідного, порівняльного та витратного підходів. У курсовій роботі потрібно докладно розглянути суть підходів до оцінювання вартості машин і обладнання.
Дохідний підхід в оцінці машин і обладнання базується на оцінці очікувань інвестора та передбачає розрахунок поточної (демонтованої) вартості доходів, які за прогнозами можуть бути отримані від володіння об’єктом. Обмеження сфери застосування даного підходу пов’язане з тим, що дохід створюється не тільки за рахунок використання машин і обладнання, але й інших елементів виробничої системи, що складається, крім того, з будівель, споруд, передавальних пристроїв, оборотних і нематеріальних активів.
При використанні витратного підходу вартість машин і обладнання визначається витратами на їх створення, придбання й установку. Цей підхід застосовується під час оцінки спеціальних об’єктів, що не мають близьких аналогів.
Базою розрахунків є вартість відновлення або вартість заміщення, яка потім корегується на величину сукупного зносу.
|
|
Витратний підхід реалізується в методах:
- розрахунку за ціною однорідного об’єкта;
- по елементного розрахунку;
- індексному (трендовому);
- розрахунку вартості укрупненими нормативами.
У курсовій роботі застосовується певний підхід. При цьому необхідно розрахувати сукупний знос, що вимагає фізичний, функціональний, зовнішній (техніко-економічне старіння).
Існує два типи зносу, які визначають втрату вартості об’єкта в процесі його експлуатації чи тривалого зберігання, внаслідок інноваційного розвитку та зовнішнього економічного середовища.
1-й тип – матеріальний знос (втрата об’єктом корисних властивостей, спричинена природними явищами, знос конструктивних елементів під час експлуатації, а також під впливом зовнішніх негативних факторів (аварій, перевантажень, стихійних лих та ін.).
2-й тип – техніко-економічне старіння.
Технологічне старіння, що є наслідком створення нових конструкцій, технологій і матеріалів. Це виявляється у знеціненні техніки порівняно з новими аналогами, які дешевше коштують та потребують менших експлуатаційних витрат.
Функціональне старіння – це знецінення об’єкта в результаті невідповідностей його параметрів і характеристик сучасному техніко-економічному рівню, що забезпечує достатню потужність, надійність, енергоємність та інші споживчі властивості.
Економічне старіння – це знецінення об’єкта, зумовлене впливом зовнішніх факторів (зміною ціни, попиту й пропозиції, погіршення якості сировини).
Використання методу укрупненої оцінки технічного стану базується на експертній оцінці процента фізичного зносу за спеціальною оціночною шкалою (табл. 2.1).
|
|
Таблиця 2.1
Характеристика технічного стану
Рівень зносу, % | Характеристика технічного стану | Залишковий термін, % |
20 | [20 – 35%] «Добре» Обладнання, що вже було в експлуатації, повністю відремонтоване чи відновлене. | 80 |
25 | 75 | |
30 | 70 | |
35 | 65 | |
40 | [40 – 60%] «Задовільно» Обладнання, яке було в експлуатації, вимагає певного ремонту чи заміни окремих деталей, вузлів. | 60 |
45 | 55 | |
50 | 50 | |
55 | 45 | |
60 | 40 |
Порівняльний підхід передбачає визначення ринкової вартості на основі інформації про сформовані ціни на аналогічні машини й обладнання, угоди купівлі-продаж які не є одиничними.
Даний підхід реалізується в таких методах:
- прямого порівняння (ринкових порівнянь);
- статистичного моделювання ціни.
Приклад розрахунку оцінки вартості машин та обладнання
Умова до розділу 2.
Визначити ринкову вартість машин (обладнання) за двома варіантами:
1-й варіант – розрахунок виконується на основі технічних та економічних показників; 2-й варіант – розрахунок виконується з урахуванням думок експертів. При цьому враховуються дані табл. 2.1. Вихідні дані наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Вихідні дані до визначення вартості обладнання
Найменування показників | Значення |
1. Повна вартість об’єкта заміщення, тис. грн. | 100 |
2. Фізичний знос, % | 40 |
3. Технологічне старіння, % | 15 |
4. Функціональне старіння, % | 12 |
5. Економічне старіння, % | 12 |
6. Прогнозна оцінка економічного старіння на майбутнє, % | 40 |
7. Кількість експертів з оцінкою «задовільно» | 2 |
8. Кількість експертів з оцінкою «добре» | 1 |
Розв’язання:
1. Визначення сумарної втрати вартості об’єктом оцінювання (%), яка зумовленена фізичним зносом та технічно-економічним старінням – Втрсум.
Втрсум=Втрфіз.зн.+Втрт.-ек.стар . (2.1)
Втрсум . = 40 + 15 + 12 + 40 = 107%
2. У зв’язку з тим, що сукупний знос об’єкту оцінки перевищує 100%, то коефіцієнт (Ко), який враховує знецінення від сукупного зносу, визначається за формулою:
Ко=1-(1-Кф)*(1-Ктехн.стар)*(1-Кф.стар)*(1-Ке.стар) (2.2)
Ко – коефіцієнт сукупного зносу;
Кф – коефіцієнт фізичного зносу;
Ктехн.стар – коефіцієнт технічно-логічного старіння;
Кф.стар – коефіцієнт функціонального старіння;
Ке.стар – коефіцієнт економічного старіння.
Тоді
Ко = 1 – (1 – 0,4)*(1 – 0,15)*(1 – 0,12)*(1 – 0,4) = 1 – 0,6*0,85*0,88*0,6 =
= 1 – 0,27 = 0,73
3. Визначення оціночної вартості об’єкта:
Вартоцін=Вартповн-Вартповн*Ко, (2.3)
де Вартоцін, Вартповн – вартість оцінки та повна вартість машини.
Тоді
Вартоцін = 100 – 100*0,73=27 тис. грн.
4. Визначення коефіцієнта фізичного зносу з урахуванням думок експертів.
4.1. Розрахунок вагомості точок зору експертів – (а)
а = 1/n, (2.4)
де n – кількість експертів
а = 1/3 = 0,33
4.2. Визначення середнього інтервалу фізичного зносу (Рів.зн.).
, (2.5)
де Рівн.зні – рівень зносу, %, для і-го інтервалу;
m – кількість інтервалів.
Тоді
для оцінки «добре»:
= % ();
для оцінки «задовільно»:
= % ().
4.3. Визначення розрахункового коефіцієнту фізичного зносу з врахуванням думок експертів
, (2.6)
де – коефіцієнт зносу на думку і-го експерта;
– кількість експертів і-ої групи.
Кфрозрах = 0,33*0,5*2 + 0,33*0,28*1 = 0,33 + 0,09 = 0,42.
5. Визначення коефіцієнта сукупного зносу з урахуванням думок експертів:
Ко = 1 – (1 – 0,42)*(1 – 0,15)*(1 – 0,12)*(1 – 0,4) = 1 – 0,58*0,85*0,88*0,6 =
= 1 – 0,26= = 0,74
6. Визначення оціночної вартості
= 100 – 100*0,74=26,0 тис. грн.
Після проведених розрахунків доцільно зробити відповідні висновки.